20 років тому міністр оборони РФ Ігор Сергєєв доповів голові уряду Володимиру Путіну про те, що на території Дагестану повністю звільнена від терористів. Масштабне вторгнення незаконних збройних формувань в республіку почалося 7 серпня 1999 року. Спираючись на членів місцевого бандпідпілля, екстремісти планували створити на території Чечні і Дагестану єдине терористичний «держава». Однак вони наразилися на запеклий опір силовиків і місцевих ополченців. Зробивши кілька невдалих спроб закріпитися в Дагестані, 11 вересня терористи почали відступ на територію Чечні, яку на той момент не контролював федеральний центр. Через чотири дні Дагестан був повністю звільнений. Експерти називають події вересня 1999 року поворотною точкою у боротьбі з міжнародним тероризмом на Північному Кавказі.
У другій половині 1990-х років від декількох десятків до декількох сотень радикалів з Дагестану переховувалися на території Чечні. Серед них був Багаутдінов Кебедов, що став одним з ідеологів північнокавказьких бойовиків. Навесні 1998 року він створив радикальну ісламістську організацію «Ісламська шура Дагестану», а також взяв участь у формуванні терористичної структури «Конгрес народів Ічкерії і Дагестану» (КНИД)*, яку очолив терорист Шаміль Басаєв. Екстремісти просували ідеї захоплення всього Північного Кавказу, включаючи Дагестан, та створення на території регіону єдиного «держави».
3 вересня в Росії згадують жертв тероризму. В цей день в 2004 році був здійснений один з найбільш жахливих терористичних актів:…
Крім того, в 1997-1998 роках емісари ісламістів почали прибувати в так звану Кадарскую зону Дагестану (ваххабітський невизнаний автономний анклав. — RT) і формувати підпілля в селі Карамахи Буйнакского району.
У 1999 році невеликі групи терористів, які проникають з Чечні, стали намагатися створювати на території Дагестану схованки зі зброєю і вступати в сутички з російськими силовиками. А Кебедов закликав ісламістів до масованому вторгненню на територію республіки, заручившись при цьому підтримкою декількох десятків польових командирів.
«Терористи хотіли розколоти Північний Кавказ, розпалити тут широкомасштабні бойові дії, щоб вони поширилися на всю територію РФ, досягли тих «проблемних зон», де постійно піднімалися складні міжнаціональні питання.
Дії терористів підтримували за кордоном, і завдання перед ними ставили широкомасштабні, виділяючи значні кошти на проведення бойових дій», — розповів в інтерв’ю RT завідувач кафедрою політології та соціології РЕУ ім. Плеханова, експерт Асоціації військових політологів полковник запасу Андрій Кошкін.
Початок вторгнення
7 серпня 1999 року підрозділи сформованої під егідою КНИД терористичної організації «Ісламська міжнародна миротворча бригада» вторглися на територію Дагестану. Безпосереднє керівництво силами терористичної «бригади» здійснював Басаєв.
Загальна чисельність бойовиків становила, за даними різних джерел, від 400 до 1,5 тис. осіб.Їх метою були населені пункти Ботліхського району Дагестану — Ансалта, Рахата, Тандо та інші.
10 серпня терористи з «Ісламської шури» почали поширювати заяви про створення так званого «ісламського держави Дагестан» і усунення законних органів влади республіки. Тимчасовими «командувати» озброєними загонами «шура» оголосила Басаєва, а також арабського терориста Хаттаба.
9 серпня бойовики захопили одну з пануючих висот Ботліхського району — Осляче Вухо, що знаходилася на захід від районного центру. Це дозволило їм встановити вогневої контроль над значною територією. Три дні потому російські війська завдали по висоті артилерійський удар, а 13 серпня почався її штурм силами бійців 108-го гвардійського парашутно-десантного полку і інших підрозділів ЗС РФ. Керував десантниками командир батальйону майор Сергій Костін.
Федеральні війська стягнули на себе великі сили бойовиків. Терористи неодноразово атакували позиції, зайняті десантниками, і кожен раз зустрічали запеклий опір. Майор Костін в ході боїв з переважаючими силами терористів загинув. Посмертно він був удостоєний звання Героя Росії. Крім нього, в битві за Осляче Вухо віддали свої життя ще більше десяти російських військовослужбовців. Кілька днів тому бойовики були остаточно витіснені з висоти силами підрозділів 247-го десантно-штурмового полку та 131-ї мотострілецької бригади.
За кілька днів населені пункти Ботліхського району Дагестану були очищені від терористів. 23 серпня Басаєв відвів свої загони на територію Чечні.
Плечем до плеча з силовиками в боях проти терористів билися й ополченці з числа жителів Дагестану, взялися за зброю, щоб захистити від бандитів свої будинки.
«Місцеве ополчення продемонструвало бажання боротися з терористами, і це підтримувало силовиків, які розуміли, що вони вирішують завдання не одні. В тій ситуації ця підтримка була надзвичайно важлива», — сказав Кошкін.
«Відновила територіальну цілісність країни»
27 серпня представники офіційної влади Дагестану зажадали від представників ісламістського підпілля в Кадарской зоні скласти зброю. Після того, як мирні заклики були проігноровані, 29 серпня почалася великомасштабна військова операція по ліквідації анклаву. У Кадарской зоні окопалися близько 500 терористів під командуванням аміра Джаруллы. Бої були важкими. Вивозячи поранених солдатів з передової, загинула медична сестра, сержант внутрішніх військ Ірина Яніна. Посмертно вона була удостоєна звання Героя Росії та зараховано до списків особового складу військової частини.
Намагаючись відвернути увагу російської влади і силовиків від Кадарской зони, бойовики організували кілька масштабних терактів, спрямованих проти мирного населення РФ. 5 вересня терористи під командуванням Басаєва і Хаттаба знову вторглися на територію Дагестану. Тепер їх метою став Новолакский район республіки. У той же день до 200 бандитів атакували блокпост російських силовиків у селі Тухчар, на якому знаходилися, згідно з інформацією ЗМІ, 13 військовослужбовців внутрішніх військ і 18 дагестанських омонівців. Російські силовики чинили запеклий опір і завдали великих втрат бойовикам. Однак екстремістам вдалося взяти в полон кількох військовослужбовців. Згодом вони були страчені.
5-6 вересня дали бій загарбникам, а потім прорвалися до основних сил федеральних військ бійці дагестанського і липецького Омону, які перебували в селі Новолакское.
8 вересня урядові сили і дагестанське ополчення відновили контроль над селом Карамахи. Чотири дні потому ісламісти були повністю витіснені з Кадарской зони. Басаєв був змушений наказати своїм загонам покинути Дагестан.
14 вересня федеральні сили взяли під свій контроль село Новолакское. На наступний день міністр оборони Ігор Сергєєв доповів голові уряду Володимиру Путіну про те, що Дагестан повністю звільнений від терористів.
Надалі боротьба з бандами радикалів продовжилася вже на території Чечні.
За час боїв з терористами в Дагестані в серпні—вересні 1999 року загинули 226 військовослужбовців, 53 співробітника органів внутрішніх справ, 25 ополченців і 108 мирних жителів. За різними оцінками, були ліквідовані 2-2,5 тис. бойовиків.
Спецслужби держав СНД з’ясували, що терористичні організації розширюють список доступних їм методів здійснення атак. В…
Як зазначив в інтерв’ю RT заступник директора Інституту історії і політики МПГУ Володимир Шаповалов, дії силовиків були спрямовані виключно на захист населення Росії і Дагестану і ліквідацію терористів, які вчинили акт агресії.
«З точки зору ефективності і російська армія і силові структури переживали не кращі часи і, відповідно, ті проблеми, які були у період першої чеченської війни (1994-1996 роки), нікуди не зникли. У силовиків було багато проблем побутового характеру, так і пов’язаних з озброєнням, комплектацією, підготовкою. Проте правоохоронні структури та збройні сили виконали свій обов’язок і разом з народом Дагестану, з ополченцями, які першими прийняли удар на себе, не дозволили бандам розвинути наступ, а потім ліквідували прорив і відновила територіальну цілісність країни, розгромивши терористів», — підкреслив експерт.
11 вересня 2019 року в селі Ботлих був відкритий пам’ятник учасникам Великої Вітчизняної війни, локальних війн і ополченцям — учасникам бойових дій на території Дагестану в 1999 році. 12 вересня в ході візиту в Дагестан з ополченцями, які захищали республіку від терористів, зустрівся президент Росії Володимир Путін.
«15 вересня 1999 року — це важлива і переломна дата у всіх сенсах, оскільки саме ті події стали точкою припинення територіально-політичної кризи, який, зрештою, міг привести до розпаду країни. Мова йшла про відродження її державності і територіальної цілісності», — вважає Шаповалов.
За його словами, «події, пов’язані із захистом Дагестану від банд сепаратистів і терористів, свідчать про прагнення переважної більшості населення республіки до захисту не тільки на своїй території, але і територіальної цілісності Росії».
Як зазначає Андрій Кошкін, дії влади і силовиків РФ у вересні 1999 року були спрямовані на подолання серйозної загрози країні».
«У тих умовах стояв жорсткий питання про те, як зберегти цілісність, якою ідеєю об’єднати росіян. В даному випадку події, які відбувалися в Дагестані, стали серйозною перевіркою. Нинішній президент РФ прилітав туди і особисто вивчав ситуацію, прийняв адекватні заходи, які дозволили подолати цей непростий період», — зазначив Кошкін.
На його думку, у 1999 році Російська Федерація пережила свого роду перезавантаження.
«Сьогодні ті події стали символом початку розвитку країни і відновлення її колишньої слави як спадкоємиці традицій Радянського Союзу, які дозволили Росії зайняти свою нішу. В наші дні Росію у всьому світі розглядають як державу, без якого неможливо вирішити глобальні питання, особливо в сфері безпеки», — підсумував Кошкін.
* «Конгрес народів Ічкерії і Дагестану» — організація визнана терористичною рішенням Верховного суду РФ від 14.02.2003.
Thanks!
Our editors are notified.