У Сочі 4 грудня пройдуть переговори президентів Росії та Сербії. За повідомленням прес-служби Кремля, Володимир Путін і Олександр Вучич обговорять «актуальні питання двостороннього співробітництва», а також міжнародний порядок. Крім того, як раніше зазначав посол балканського держави в РФ, лідери торкнуться і економічну тематику, зокрема кооперацію в сфері енергетики. Політологи не виключають, що на вищому рівні буде піднята і косівська проблематика. На думку експертів, майбутня зустріч буде грати «дуже велику роль в розвитку зв’язків між Москвою і Белградом.
У середу, 4 грудня, в Сочі пройдуть переговори президентів Росії і Сербії Володимира Путіна і Олександра Вучича. Як повідомляє прес-служба Кремля, візит сербського лідера в РФ буде носити робочий характер, а обговорюватися будуть «актуальні питання двостороннього співробітництва», а також регіональна і міжнародна проблематика. Зазначимо, що це вже третя зустріч Путіна і Вучича за поточний рік.
«Цей візит буде грати дуже велику роль, — зазначила в бесіді з RT керівник Центру з вивчення сучасного балканського кризи Інституту слов’янознавства РАН, член сенату Республіки Сербської Олена Гуськова. — Під час останніх зустрічей Олександра Вучича з Володимиром Путіним і Дмитром Медведєвим було підписано низку документів. Але зараз, швидше за все, мова може зайти вже про те, щоб ці документи вкласти конкретний зміст».
Як наголосив напередодні своєї поїздки до Росії президент Сербії, цілком можливо, що він і Володимир Путін запропонують «свої теми на цій зустрічі».
«Ми готові обговорювати будь-яке питання. Хочемо будувати хороші, найкращі можливі відносини з Росією при взаємній повазі і довірі», — заявив Вучич.
«Провокація і спроба підставити»
Напередодні свого візиту в Сочі Олександр Вучич зазначив, що інформаційний вкидання про те, що російська розвідка нібито працювала з сербськими військовослужбовцями, міг бути зроблено навмисне з урахуванням його майбутньої зустрічі з Володимиром Путіним.
Нагадаємо, раніше сербське видання Blic, що належить німецько-швейцарської компанії Ringier Axel Springer Media AG, розповсюдила відеоролик, знятий рік тому, в якому працював тоді в посольстві РФ в столиці Сербії підполковник Георгій Клебан передавав гроші сербського військового.
В російському диппредставництві назвали публікацію «провокацією». Офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова підкреслила, що подібні «сенсації» завжди з’являються перед важливими зустрічами.
Експерти, у свою чергу, припускають, що за цією акцією можуть стояти як західні «зовнішні сили», так і деякі представники сербської опозиції.
«Не всім подобається нинішня висока інтенсивність контактів сербської і російського лідерів, — сказав у бесіді з RT директор Фонду прогресивної політики Олег Бондаренко. — Це, насправді, провокація і спроба підставити Вучича, але на все це, на мій погляд, він відреагував дуже розумно».
Напередодні візиту сербського президента посол республіки в РФ Мирослав Лазански в інтерв’ю Інтерфаксу заявив, що вважає цю тему закритою.
Олена Гуськова звернула увагу на той факт, що інформаційний вкидання, зачіпає російське Міноборони, пройшов на тлі активізації військового співробітництва Москви і Белграда, яке, за її словами, «в останні роки набирає обертів».
Оборонне співробітництво
За словами Мирослава Лазански, на зустрічі президентів Росії і Сербії обговорюватимуться також питання енергетики, економічного і військово-технічного співробітництва.
Крім того, посол додав, що в кінці 2019 — початку 2020 року Сербія розраховує отримати російський зенітний ракетно-гарматний комплекс (ЗРПК) «Панцир». Також, за словами Лазански, Белград зацікавлений і в інших видах російського зброї. Зокрема, дипломат наголосив, що «Сербії хотілося б придбати систему ППО С-400».
У жовтні покупку Сербією одного «Панцира» підтвердив Олександр Вучич. Також він зазначив, що Белграду хотілося б поставити на озброєння комплекс С-400, але купити його через дорожнечу Сербія не може. Обидва засоби ППО тоді взяли участь у спільних російсько-сербських навчаннях на території балканської країни.
Балкани перетворюються в одну з ключових зон світової політики, вважають опитані RT експерти. Інтереси великих держав знову…
Раніше Росія передавала Сербії в рамках військово-технічної допомоги винищувачі Міг-29, вертольоти Мі-17, БРДМ-2. Очікуються поставки партії танків Т-72.
Також, за словами Мирослава Лазански, Сербія хотіла б продовжити навчання «кадетів та офіцерів» у російських військових вузах.
Як зазначає Олена Гуськова, крім розширення військово-технічного співробітництва, на зустрічі президентів може бути підняте питання про статус Російсько-сербської гуманітарного центру МНС в місті Ніш.
«Питання про дипломатичний статус команди МНС залишається відкритим. Вже кілька років сербська сторона цей статус не надає — думаю, тому що побоюється реакції Заходу, який дуже хвилює те, як би база МНС не переросла у військову базу Росії на Балканах. Але ми очікуємо, що, можливо, на цей раз документ про надання дипстатуса все-таки буде підписаний», — говорить експерт.
Економічний аспект
Політологи також нагадують, що Сербія залишається близьким партнером Росії і в області енергетики. По території республіки повинна пройти європейська частина газопроводу «Турецький потік» від кордону з Болгарією до Угорщини. Раніше Олександр Вучич в ході зустрічі зі спікером Ради Федерації Валентиною Матвієнко заявив, що сербська частина газопроводу буде завершена до кінця поточного року.
Белград — надійний покупець російського газу, відзначають аналітики. У листопаді сербські власті повідомили, що досягли домовленостей з Москвою про розширення потужностей розташованого в республіці підземного сховища газу «Банатський двір» з 750 млн до 2 млрд кубометрів.
У частково визнаної Республіки Косово спостерігається значне зростання кількості злочинів на етнічному ґрунті. Про це заявив…
Напередодні зустрічі з Володимиром Путіним сербський президент підкреслив, що двостороннє економічне співробітництво стане однією з основних тем майбутніх переговорів.
За повідомленнями сербських офіційних осіб, товарообіг між Росією і Сербією зростає. Так, у жовтні під час візиту в Белград прем’єр-міністра Росії Дмитра Медведєва президент Сербії повідомив, що в 2018 році цей показник склав $3,06 млрд, що на 18,6% перевищує рівень 2017-го.
Однак, як вважають експерти, Росії та Сербії необхідно збільшувати двосторонній товарообіг у тому числі і для того, щоб політичне співробітництво двох країн отримало твердий економічний базис. За словами професора МДІМВ політолога Олени Пономарьової, для обох країн «дуже важливо подолати рівень €4 млрд».
«Мир і співробітництво»
За рядками офіційного анонсу про обговорення «питань регіональної та міжнародної проблематики», на думку Олени Пономарьової, ховається прагнення російського і сербського лідерів провести обмін думками по найбільш важливим для обох країн темами.
«Будуть обговорюватися позиції з приводу українського кризи, ситуацію в Сирії, поведінки албанців на Балканах і, зокрема, з територіальної проблеми, Сербії Косово», — припустила Пономарьова в бесіді з RT.
Москва, як відомо, підтримує територіальну цілісність Сербії і не визнає Косово як незалежної держави.
У частково визнаної Республіки Косово спостерігається значне зростання кількості злочинів на етнічному ґрунті. Про це заявив…
Як зазначає Олена Пономарьова, зараз Белград відчуває серйозний тиск з боку Заходу, насамперед НАТО, але при цьому країна прагне зберегти військово-політичний нейтралітет. Однак після того, як завершиться процес приєднання до Північноатлантичного альянсу Північної Македонії, поза НАТО з республік колишньої Югославії залишаться Сербія та Боснія і Герцеговина.
«У нас на Балканах два союзника. Це Сербія і Республіка Сербська, яка є частиною Боснії і Герцеговини. І питання подальшого розширення НАТО впирається саме в сербський фактор», — констатувала Пономарьова.
Цю точку зору поділяє і Олена Гуськова. Вона зазначає, що заяви про «дестабілізуючої ролі Росії на Балканах, які в останні роки часто звучать з боку західних політиків та експертних центрів, викликані саме бажанням розірвати важливі для сербів зв’язку з РФ.
Так, минулого літа про російської «тактиці дестабілізації» заявили в Інституті досліджень у сфері безпеки Євросоюзу.
Як зазначає Deutsche Welle, 1 грудня під час візиту до Косово міністр оборони ФРН Аннегрет Крамп-Карренбауэр «попередила» про зростання впливу Росії в регіоні. У свою чергу, офіційний сайт Міноборони Німеччини також зазначає, що, на думку німецького міністра, «роль Росії» — одна з причин того, що нібито «конфлікт в регіоні залишається до кінця не вирішена».
«Вплив Росії дійсно зростає, — говорить Олена Гуськова. — Тільки воно якраз сприяє стабілізації. А там, де посилюється вплив США, починається нестабільність. І це відчувають всі народи на Балканах. Вони розуміють, що там, де так чи інакше присутня Росія, не буде війни, а буде мир і співробітництво».
Thanks!
Our editors are notified.