У Радянському Союзі огляд військ на честь розгрому нацистської Німеччини проходив всього чотири рази. Перший парад, що відбувся 24 червня 1945 року, мав колосальне значення для країни. Його приймав особисто маршал Георгій Жуков. У сучасній Росії піші і механізовані колони щорічно проходять по Червоній площі з 9 травня 1995 року. Про історію, а також про традиції та нововведення параду Перемоги — в матеріалі RT.
9 травня в Росії пройде військовий парад, присвячений 74-й річниці розгрому нацистської Німеччини. Цій традиції не так багато років. В СРСР огляд військ на честь Дня Перемоги проводився тільки чотири рази — в 1945, 1965, 1985 і 1990 роках. Щорічно паради 9 травня стали проводитися лише з 1995 року.
У радянський час, причому навіть після закінчення Великої Вітчизняної війни, огляд військ був прив’язаний до соціалістичних свят — Дня Жовтневої революції (7 листопада) і День праці (1 травня).
«Відсутність регулярних парадів Перемоги в Радянському Союзі неправильно пояснювати зневагою до свята або до подвигу армії і народу. Нічого подібного, хоча зараз це здається дивним. Швидше за все, давалася взнаки величезне навантаження на організаторів парадів. Порушувати усталені традиції щодо святкування 7 Листопада і 1 Травня керівництво країни не хотіло, а проводити третій парад, та ще й кожен рік, було просто нереально», — пояснив RT полковник у відставці Михайло Ходаренок.
«Нас муштрували, як новобранців»
Перший Парад Перемоги відбувся 24 червня 1945 року на Червоній площі. Рішення про його проведення прийняв голова Державного комітету оборони Йосип Сталін. Парад приймав маршал Георгій Жуков верхи на білому жеребці терської породи. Командувачем оглядом військ був призначений двічі Герой Радянського Союзу Костянтин Рокоссовський.
«Для участі у параді в місті Москві на честь перемоги над Німеччиною виділити від фронту зведений полк… Зведеному полку прибути до Москви 10 червня 1945 року, маючи при собі 36 бойових прапорів, які найбільш відзначилися в боях з’єднань і частин фронту і всі захоплені в боях прапори противника незалежно від їх кількості», — говорилося в директивою начальника Генерального штабу генерала армії Олексія Антонова від 24 травня 1945 року.
Міноборони Росії опублікувало програму проведення параду Перемоги 9 травня в Москві. Відомо, що по Червоній площі проїхали танки Т-14…
Рішення про проведення Параду Перемоги Йосип Сталін прийняв 15 травня 1945 року. Верховний головнокомандувач наполягав на тому, щоб організувати парад протягом місяця — хоча Генштаб Робітничо-селянської Червоної армії (РСЧА) просив виділити на підготовку огляду військ близько двох місяців.
Народному комісаріату оборони СРСР було потрібно провести гігантський обсяг роботи. В першу чергу було необхідно відібрати військовослужбовців для формування парадних розрахунків.
Головними кандидатами були відзначилися в боях червоноармійці. Однак до них пред’являлися жорсткі вимоги по стройовій підготовці, віку і зростання. Наприклад, в наказі військам 1-го Білоруського фронту говорилося, що зростання претендента на участь у параді не повинен бути нижче 176 см, а вік — не більше 30 років.
Стройова підготовка фронтовиків кульгала: в умовах війни з Німеччиною на коротких курсах не було часу карбувати парадний крок. Так, із-за слабкої вишколу Жуков заборонив виносити Прапор Перемоги сержантам Мелитону Кантарії та Михайлу Єгорову, які встановили його на даху Рейхстагу.
Щоб компенсувати брак досвідчених стройовиків, наркомат оборони СРСР був змушений залучити до участі в параді курсантів військових училищ та академій, а також військовослужбовців Московського гарнізону.
Для всіх учасників потрібно зшити парадну форму, і фабрики Москви і Підмосков’я впоралися з цим завданням. Вже 20 червня репетиції проходили в парадних мундирах.
У стислі терміни були затверджені і виготовлені штандарти фронтів. До вирішення цієї проблеми були залучені співробітники художньо-виробничих майстерень Великого театру.
Десятикілограмовий штандарт складався з держака з срібним вінком, золотий п’ятикутної зірки і металевого штиря зі шпилями на кінцях. Щоб полегшити пронос важкого штандарта, було вирішено встановити древко у спеціально виготовленому шкіряному склянці, який кріпився до ременів, перекинутим через ліве плече прапороносця.
«Нас муштрували, як новобранців, гімнастерки не просихали від поту. Але нам було по 20-25 років, і величезна радість перемоги легко брала верх над втомою. Заняття йшли на користь», — згадував кавалер двох орденів Слави Сергій Шипкин.
Після проходу піших колон і до старту руху техніки особлива рота з 200 червоноармійців під акомпанемент 80 барабанів кинула ворожі прапори до двох дерев’яним помостам на Червоній площі.
Проте славна традиція проведення парадів на честь розгрому нацистської Німеччини не закріпилася в післявоєнному СРСР. Наприклад, перше десятиліття Перемоги зазначалося народними гуляннями, урочистими зборами й мітингами, а 9 травня навіть не було вихідним днем. Ситуація дещо змінилася з приходом до влади фронтовика Леоніда Брежнєва.
26 квітня 1965 року Президія Верховної Ради СРСР оголосив День Перемоги неробочим днем. А в річницю 20-річчя розгрому нацистської Німеччини відбувся грандіозний військовий парад. Прапор Перемоги (штурмовий прапор 150-ї стрілецької дивізії) ніс учасник штурму Рейхстагу, Герой Радянського Союзу Костянтин Самсонов. По обидві сторони від нього крокували Кантарія і Єгоров.
Тим не менш традиція регулярного проведення параду Перемоги знову не закріпилася. Ще два огляду військ, присвячених капітуляції вермахту пройшли ювілейні 1985 і 1990 роки. Останній в історії Радянського Союзу парад приймав міністр оборони СРСР, герой Великої Вітчизняної війни маршал Дмитро Язов.
Традиції і новації
Традиція щорічного проведення параду Перемоги була заснована першим президентом РФ Борисом Єльциним. 19 травня 1995 року він підписав Федеральний закон «Про увічнення перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років».
Перший в Російській Федерації парад Перемоги пройшов у 1995 році на честь 50-річчя розгрому нацистської Німеччини. У 1997 році глава держави ввів новий звичай, відмовившись спостерігати за парадом з трибуни Мавзолею, як це робили радянські лідери.
2 вересня Росія відзначає День гвардії. Це свято всіх солдатів і офіцерів, які служать більше ніж у 100 гвардійських з’єднаннях…
З тих пір формат проведення параду Перемоги практично не змінювався. На початку огляду військ солдати і офіцери почесної варти виносять Прапор Перемоги і прапор Російської Федерації (до 2006 року триколор не виносився). Потім присутніх на Червоній площі військовослужбовців вітає міністр оборони.
Після привітання солдатів і офіцерів міністр оборони доповідає президентові РФ про готовність військ до параду Перемоги. Глава держави виступає з невеликою промовою, і під артилерійські залпи звучить гімн Росії. Урочиста хода військ починається з проходу піших колон. Парадний розрахунок складається з 20 осіб в шеренгу і десяти людей в глибину.
Як правило, по бруківці карбують крок військовослужбовці та курсанти військових вузів усіх видів і родів Збройних сил РФ — Сухопутних військ, військово-морського ФЛОТУ (включаючи морських піхотинців), ВКС, ВДВ, РВСН. Також урочистим маршем проходять прикордонні війська ФСБ, підрозділи Росгвардии (раніше — Внутрішніх військ МВС) і МНС.
В останні роки по Червоній площі також проходять юнаки — учасники руху «Юнармия». 9 травня 2016 року по бруківці вперше з’явились жінки. Парадний розрахунок представниць прекрасної статі був сформований з учнів Військового університету Міноборони і Вольського військового інституту матеріального забезпечення.
Слідом за пішими колонами по Червоній площі проїжджає військова техніка. Механізовану колону очолює легендарний танк Т-34.
У нинішньому році по Червоній площі проїхали бронеавтомобілі «Тигр», бойові машини піхоти «Курганец-25» і БМП-3, танки Т-14 і Т-72БЗ, машини підтримки танків «Термінатор», бойові машини десанту БМД-4М і бронетранспортери БТР-МДМ, самохідні артилерійські установки «Мста-С», пускові установки ракетних комплексів «Іскандер-М», «Ярс» і С-400.
Кожен рік в плані параду значиться повітряна частина, однак вона не завжди проходить з-за погодних умов. 9 травня 2019 року в небі повинні з’явитися 74 літака і вертольота. Особливий захват у глядачів викликає проліт винищувачів Су-35С, Су-30СМ, Міг-29СМТ, а також стратегічної авіації, представленої бомбардувальниками Ту-160, Ту-95МС, Ту-22М3. Парад завершується коротким виступом оркестру перед трибуною, де знаходяться ветерани і президент.
«Своєрідний іспит»
Організація параду покладено на Міноборони, а безпосереднє керівництво здійснює командувач військами Московського гарнізону.
За словами Михайла Ходаренка, інтенсивна підготовка до урочистого заходу починається в грудні. Тоді проводиться перше инструкторское методичне заняття на базі Московського вищого загальновійськового командного училища.
Як зазначив експерт, організація параду Перемоги є дуже трудомістким заняттям. Найбільш складна його частина — це прохід наземної техніки. Репетиції руху колон з лютого проходять на підмосковному полігоні Алабіно.
«Парад Перемоги — це своєрідний іспит і дуже важлива подія в житті збройних сил. Прохід військ по Червоній площі на очах у всієї країни та світу повинен проходити без сучка і задирки. Наприклад, з цієї причини військові страхуються, завжди додаючи до парадного розрахунку «запасних». Не може ж піша колона пройти без одного або двох чоловік», — розповів Ходаренок.
Практично кожен парад Перемоги не обходиться без невеликих нововведень, які, правда, не стають традицією. Наприклад, 9 травня 2010 року по Червоній площі промарширували підрозділи країн — союзників СРСР по боротьбі з нацистською Німеччиною — льотчики французької ескадрильї «Нормандія — Німан», військовослужбовці Уельського полку британської армії і 18-го піхотного полку США.
У 2014 році в параді Перемоги взяли участь кавалеристи Кремлівського полку, а в 2015 році — кубанські козаки. В ювілейні роки огляд військ на Червоній площі не обходиться без військовослужбовців у формі РСЧА.
Михайло Ходаренок вважає, що в майбутньому Міноборони буде приділяти більше уваги «історичній частині» параду Перемоги. На його думку, вкрай важливо, щоб по Червоній площі проходило більше техніки часів Великої Вітчизняної війни, а над головами глядачів пролітали літаки 1941-1945 років. Однак, як зазначив експерт, бойові машини і авіатехніку доведеться створювати з нуля.
«Парад Перемоги — це ще і демонстрація сили нашим «шановним партнерам», але, мені здається, з часом ми прийдемо до необхідності розширення його історичної «голови». На мій погляд, парад повинен складатися з трьох частин. Перша — прохід Російської імператорської армії (як прародительки Великої Перемоги), друга — колон періоду ВВВ, третя — сучасної техніки. Ефект від цього видовища перевершить всі очікування. Хоча і сучасний парад, безумовно, викликає почуття гордості за нашу армію», — говорить Ходаренок.
Іншої точки зору дотримується військовий історик Борис Юлін. За його словами, нинішній формат параду Перемоги достатньою мірою символізує зв’язок поколінь і демонструє сучасну бойову міць російської армії.
«Ніяких суттєвих змін в організацію параду Перемоги вносити не варто. Принаймні, я не думаю, що є сенс виносити це питання на публічне обговорення. Сам факт проведення параду 9 травня вже говорить про те, що нащадки переможців шанують пам’ять про славні подвиги Червоної армії і трудовий героїзм радянського народу. Є таке дуже влучний вислів: хороший в строю, сильний у бою. Кожен рік Росія підтверджує його правильність», — підсумував Юлін.
Thanks!
Our editors are notified.