Москва буде враховувати «недружні демарші» Талліна при розбудові двосторонніх відносин, заявила Марія Захарова. Так офіційний представник МЗС прокоментувала дії естонської влади, які відмовилися впустити в свої води науково-дослідне судно «Академік Примаков». Дипломат зазначила, що це вже не перший подібний випадок. Раніше Естонія не дозволила увійти в свої територіальні води навчальному вітрильнику «Сєдов», а також не пропустила через повітряний простір літак з віце-прем’єром РФ.
Рішення влади Естонії, відмовилися впустити в територіальні води країни науково-дослідне судно «Академік Примаков», викликає «крайнє здивування». Про це заявила офіційний представник Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова.
Вона зазначила, що протягом 2019 року корабель двічі отримував від Талліна відповідні дозволи на перетин кордону.
«На цей раз відповіли відмовою, причому без пояснення причин», — сказала Захарова.
За словами офіційного представника зовнішньополітичного відомства, за останній час це вже третій випадок, коли Естонія відмовляється впустити російські морські і повітряні суду.
«На початку жовтня не був дозволений проліт через територію Естонії літака з заступником голови уряду Російської Федерації на борту, а в квітні — захід у територіальні води Естонської Республіки російському навчальному судну «Сєдов», — додала вона.
Як пояснила Захарова, Москва фіксує «ці недружні демарші» та буде враховувати їх «при розбудові двосторонніх відносин» з Талліном.
Інцидент з барком «Сєдов», який занесений в Книгу рекордів Гіннесса як найбільша навчальний вітрильне судно, що збереглася до наших днів, стався за кілька днів до першої з 2008 року повноцінної зустрічі президентів Росії та Естонії. 17 квітня естонський лідер відвідала Москву з робочим візитом, який був приурочений до церемонії відкриття головної будівлі посольства країни після трирічної реставрації.
Як пояснила прес-секретар Міністерства закордонних справ прибалтійської республіки Сандра Камілова, «Сєдов» не отримав дозволу на вхід у територіальні води Естонії, оскільки на борту знаходяться курсанти Керченського державного морського технологічного університету з Криму.
Посольство Росії в Естонії розкритикував доповідь естонських спецслужб, присвячений основним загрозам безпеки країни. Естонські…
За її словами, пропуск корабель на естонську територію суперечив би політику невизнання возз’єднання півострова з Росією в 2014 році. Аналогічний відмова судно отримало від влади Польщі. У зв’язку з цією подією займав у той момент пост міністра закордонних справ України Павло Клімкін висловив подяку своєму польському колезі Матеуш Моравецкому.
Через місяць польська сторона повторно відмовила російському барку — цього разу в можливості причалити до порту Свіноуйсьце. Марія Захарова, коментуючи ці події, висловила сумнів наміри Польщі яким-небудь чином покращувати взаємодію з Москвою.
«Така поведінка не вписується в декларовані офіційною Варшавою заяви про зацікавленість розвивати відносини з Росією. Подібні вчинки свідчать про протилежне», — підкреслила вона.
Звернемо увагу, що в березні Департамент зовнішньої розвідки Естонії опублікував доповідь. Зокрема, в ньому йдеться про набирає обертів практиці Москви за нібито використання цивільних суден для проведення операцій по розширенню впливу». У посольстві Росії цей документ охарактеризували як «трудноусваиваемый вінегрет з інсинуацій, пересмикування фактів, тенденційних оцінок і відвертого наклепу, замішаний на густий русофобії».
Судно «Академік Примаков» було побудовано в 1999 році в Норвегії. Два роки тому його придбало ВАТ «Севморнефтегеофизика» (СМНГ), що входить до складу російського геологічного холдингу «Росгеология». Корабель обладнаний сучасною навігаційно-геофізичним комплексом Q-Магіпе, здатний буксирувати до 16 сейсмічних кос.
«Придбання НДС «Академік Примаков» ознаменувало початок нового етапу в вітчизняної морської геологорозвідці за рахунок можливості використання не має аналогів в Росії високотехнологічного судна і встановленого на ньому обладнання», — зазначається на сайті СМНГ.
Додамо, що судно названо на честь радянського і російського економіста, політичного і державного діяча, сходознавця, професора, академіка і лауреата Державних премій Євгена Примакова, який помер 26 червня 2015 року на 86-му році життя. За довгі роки своєї кар’єри він обіймав посади голови Верховної Ради СРСР і уряду Росії, президента Торгово-промислової палати, а також очолював центральну службу розвідки СРСР та службу зовнішньої розвідки РФ.
«Море любив, марив морем. І коли ми дізналися, що надійшла пропозиція назвати це судно ім’ям Євгена Максимовича, ми були дуже раді, тому що розуміли, що він був би щасливий і задоволений тим, що трапилася така велика честь», — відзначала в 2017 році його вдова Ірина Примакова.
Thanks!
Our editors are notified.