У ДНР повідомляють, що Київ призводить війська в Донбасі в повну бойову готовність, і розцінюють це як підготовку до активних бойових дій. Начальник Генштабу ВСУ зазначив, що українські військові готові до реагування в разі непередбаченої ситуації». Приводом для загострення ситуації на південному сході країни стала загибель чотирьох українських військових. Київ звинувачує в нападі самопроголошені республіки, однак ті заперечують свою причетність. Між тим президент України Володимир Зеленський закликав терміново організувати зустріч «нормандської четвірки». Також за ініціативою Києва відбулися телефонні переговори Володимира Зеленського та Володимира Путіна. Експерти відзначають, що військовослужбовці могли загинути із-за власної необережності, але Київ перекладає провину на ДНР і ЛНР.
Українська армія розпочала підготовку до бойових дій в районі Маріуполя. Про це повідомляє Управління народної міліції невизнаної ДНР. Згідно з заявою відомства самопроголошеної республіки, на вогневі позиції вийшли частини 406-ї артилерійської бригади ВМС України, збройні 152-мм і 122-мм знаряддями. Розгортання даного озброєння заборонено Мінськими угодами.
«Нашою розвідкою отримані дані про приведення у вищі ступені бойової готовності і висування на передові позиції частин і підрозділів резерву ВФУ (збройних формувань України. — RT) на Маріупольському напрямку… Такі дії української сторони ми розцінюємо як безпосередню підготовку до активних бойових дій», — йдеться в тексті повідомлення Управління народної міліції.
Також, за даними ДНР, командування Операції Об’єднаних сил (ООС) підняв по тривозі полк «Азов» та підрозділу 56-ї мотопіхотної бригади, а підрозділи резерву 36-ї та 35-ї бригад морської піхоти висунулися до лінії розмежування.
Крім того, розвідка народної міліції ДНР фіксує посилення активності польотів українських розвідувальних безпілотників. Ополчення вже відзвітувало про перехоплення двох апаратів.
Однак джерело RT в партії «Батьківщина» прогнозує, що серйозного загострення ситуації в Донбасі в серпні не відбудеться, хоча на розгортання заборонених мінськими домовленостями систем ВСУ буде потрібно не більше тижня.
«Природно, у Генштабу України є план наступальних дій на сході країни. Його можуть реалізувати за згодою президента Володимира Зеленського. Зараз перемир’я знову зірвано, але передумов до великомасштабних сутичок все ж немає. По-справжньому гостра ситуація може запанувати пізніше, можливо, восени», — пояснив співрозмовник.
З 21 липня в Донбасі діє так зване хлібне перемир’я. Раніше в Москві і Києві в цілому позитивно оцінювали оголошений режим припинення вогню. За словами постійного представника Росії при ОБСЄ Олександра Лукашевича, перемир’я зменшило кількість жертв обстрілу, правда, не призвело до встановлення «повної тиші».
«Непередбачувана ситуація»
7 серпня президент України Володимир Зеленський скликав нараду за участю членів Ради національної безпеки і оборони (РНБО), керівництва Генштабу ЗСУ та Міноборони. Приводом для цього послужила загибель чотирьох українських солдатів 36-ї бригади морської піхоти біля населеного пункту Павлопіль (в 30 км на північний схід від Маріуполя).
«Сьогоднішній інцидент спрямований на підрив не тільки цього перемир’я, але і переговорного процесу в цілому. Україна щиро прагне до миру. І наше незмінне прагнення. Сьогодні весь світ побачив, хто саме світу не хоче», — Зеленський написав на своїй сторінці в Facebook.
У свою чергу, начальник Генштабу ЗСУ Руслан Хомчак під час брифінгу вранці 7 серпня повідомив журналістам, що війська України приведені в стан боєготовності і здатні виконувати завдання «у разі непередбаченої ситуації».
За інформацією української сторони, в ніч на 6 серпня морські піхотинці були нібито обстріляні військом в той момент, коли займалися інженерним обладнанням позицій взводно-опорного пункту. У прес-центрі ООС стверджують, що даний інцидент «свідчить про цілеспрямовані дії щодо подальшого загострення конфлікту».
Правда, у Києва поки немає чіткої версії події. Міноборони України заявило, що народна міліція ДНР вела вогонь з ручного протитанкового гранатомета (РПГ). У свою чергу, українські офіцери Спільного центру з контролю і координації режиму припинення вогню (СЦКК) доповіли місії ОБСЄ про обстріл солдатів ВСУ зі станкового протитанкового гранатомета (СПГ-9).
Представництво ДНР в СЦКК спростувало звинувачення Києва. Як пояснили в Донецьку, найближчі позиції ополчення (близько селищ Жовтень і Українське) розташовані приблизно в 3 км від місця передбачуваного обстрілу. Прицільна дальність ручного протитанкового гранатомета становить від 200 до 700 м, а СПГ-9 — 1300 м.
Представництво ДНР в СЦКК зазначає, що «ні профіль висот, ні тактико-технічні характеристики зазначеного озброєння не дозволяють вести вогонь в цьому напрямку».
За даними міліції, четверо українських військовослужбовців загинули в результаті необережних дій при розвантаженні протипіхотних мін поблизу населеного пункту Орловське. Звинувачення на адресу ДНР, як вважають у представництві, продиктовані бажанням командування ООС відвернути увагу від нещодавніх обстрілів ВСУ Горлівки Жовтня.
Врегулювання ситуації в Донбасі «не вирішується законами», вважає голова партії «Слуга народу» Дмитро Разумков. Він заявив, що у…
Джерело RT в Збройних силах України заявив, що 6 серпня відбулося «значне загострення ситуації в районі Маріуполя. За його даними, четверо українських військовослужбовців дійсно загинули від вибуху міни, але вона була нібито випущена з боку позицій ополчення.
У бесіді з RT політолог Олександр Дудчак зазначив, що ситуація навколо загибелі морських піхотинців України «є типовим інцидентом» на лінії зіткнення, коли обидві сторони конфлікту покладають провину один на одного.
«Тут складно що-небудь сказати. Йде громадянська війна, продовжують гинути військовослужбовці і мирні громадяни. Ніхто відповідальність брати на себе не хоче. Але даний інцидент швидше вигідний Києву, який зацікавлений у подальшому протистоянні з військом. А для цього потрібні нові жертви, в тому числі в лавах ЗСУ», — пояснив Дудчак.
У коментарі RT президент Центру системного аналізу та прогнозування Ростислав Іщенко зазначив, що для Києва стало нормою списувати на ополчення трагедії, що відбуваються в лавах ЗСУ. За його словами, поблизу лінії зіткнення українські війська несуть в основному небойові втрати, насамперед з-за «банальне нехлюйство».
Джерело RT в партії «Слуга народу» припустив, що відповідальність за загибель морських піхотинців в тій чи іншій мірі несуть начальник Генштабу Руслан Хомчак і генерал-лейтенант Володимир Кравченко, який кілька днів тому був призначений Зеленським командувачем силами ООС.
«До Хомчаку раніше, дуже багато питань через сотень загиблих українських солдатів в Иловайском котлі. Минуло п’ять років, а висновки з цієї трагедії не зроблені. Якщо говорити про Кравченка, то він навряд чи зацікавлений у припиненні бойових дій. У нього є особистий мотив — в АТО загинув його племінник. Я не впевнений, що таких людей потрібно призначати на керівні посади», — підкреслило джерело в «Слуги народу».
«З Зеленським не про що розмовляти»
Між тим Зеленський розраховує обговорити ситуацію в Донбасі ситуацію в рамках «нормандської четвірки». Увечері 6 серпня він закликав лідерів країн-учасниць формату Еммануеля Макрона (Франція), Ангела Меркель (Німеччина) і Володимира Путіна (Росія) «як можна швидше зібратися для відновлення переговорів».
Однак в Парижі і Москві поки не відреагували на прохання Зеленського. Заступник офіційного представника уряду ФРН Ульріке Деммер заявила, що Берлін не може анонсувати зустрічі лідерів нормандського формату.
На заході України з військовими почестями перепоховали останки 29 бійців дивізії СС «Галичина». Про це повідомляється на сайті Львівської…
7 серпня президент України провів телефонні переговори з російським колегою, а пізніше — з французьким президентом. Як розповів Зеленський, він закликав Володимира Путіна вплинути на ополчення, яке нібито веде вогонь по позиціях ВСУ.
Між тим у заяві Кремля йдеться, що Володимир Путін звернув увагу лідера України на необхідність виключити подальші обстріл ВСУ населених пунктів Донбасу, «призводять до жертв серед мирного населення». Також російський та український президенти обговорили перспективи взаємодії в нормандському форматі. Однак про будь-які домовленості про зустріч Кремль не повідомив.
Як вважає Олександр Дудчак, нарада в нормандському форматі навряд чи відбудеться найближчим часом. На думку політолога, для цього немає вагомої причини. До того ж до формування уряду Зеленський не може повністю контролювати силовий блок і МЗС країни.
«За великим рахунком, зараз із Зеленським не про що розмовляти. З великою часткою ймовірності зустріч не відбудеться як мінімум до жовтня, поки не стабілізується склад уряду. Зеленський в принципі діє непослідовно. Примітно, що як тільки в Донбасі відбулося загострення, він «забув» про своє бажання розширити нормандський формат за рахунок США і Великобританії і відразу зателефонував Путіну», — сказав Дудчак.
Ростислав Іщенко підтримує думку колеги. За його словами, Росія, Франція і Німеччина часто не бачать вагомих тем для обговорення в нормандському форматі з-за відсутності конструктивних пропозицій щодо виконання Мінських угод з боку Києва.
Thanks!
Our editors are notified.