Перемогу на дострокових виборах у Косові здобули опозиційні партії. Як повідомляє виборча комісія частково визнаної республіки, радикальний рух «Самовизначення» набрало 25,77%, Демократичний союз — 25,05%. При цьому Демократична партія президента Хашима Тачі отримала підтримку 21,16% виборців. У парламент Косова пройшла партія «Сербський список», але в новому складі вона може отримати лише десять мандатів із 120. Як вважають аналітики, які пройшли в краї вибори не будуть сприяти врегулюванню кризи і не покращать становище сербської меншини, а ситуацію в регіоні посилюють зростаючі розбіжності між Європою і США. Експерти вважають, що західні країни як і раніше не виробили адекватний план дій щодо Косова.
На дострокових виборах у парламент Косова здобули перемогу опозиційні політичні сили — ультраправий рух «Самовизначення» (25,77%) і Демократичний союз (25,05%) колишнього прем’єр-міністра Іси Мустафи (2014-2017 роки). Про це повідомляє виборча комісія частково визнаної республіки за підсумками підрахунку 96% голосів. Вибори відбулися минулої неділі.
Третє місце за результатами голосування здобула Демократична партія (21,16%) діючого президента Хашима Тачі. Також у парламент Косова пройшли «Альянс за майбутнє Косова» екс-прем’єра Рамуша Харадіная (2017-2019 роки), Соціал-демократична партія і «Сербський список», що виражає інтереси сербської меншини.
Законодавчий орган Косова включає 120 місць, причому 100 віддаються обранцям від албанських політсил. Решта 20 мандатів розподіляються між сербськими депутатами (отримують десять місць) та представниками інших етносів — циган, ашкалей, гюптов, босняків, турків і горанцев. За даними Пріштіни, у частково визнаної республіці зареєстровано понад 1,9 млн виборців, 117 тис. з них проживають в районах з переважанням сербського населення.
У бесіді з RT співробітник Інституту європейських досліджень в Белграді Стеван Гайич охарактеризував «Самовизначення» як «вкрай націоналістичну» політичну силу. На його думку, від переможця парламентських виборів не варто очікувати компромісного підходу у відносинах з Белградом і етнічними сербами, які проживають на півночі краю.
«Ідеологічними корінням «Самовизначення» йде в марксизм, але називати її лівою зараз некоректно. Це радикальна націоналістична сила, яка мало чим відрізняється від партій, які називають себе демократичними. Головна мета «Самовизначення» — добитися повноцінного міжнародного визнання Косова, в тому числі з боку Белграда», — пояснив Гайич.
У частково визнаної Республіки Косово спостерігається значне зростання кількості злочинів на етнічному ґрунті. Про це заявив…
Лідером «Самовизначення» є Альбін Курті, який здобув популярність завдяки організації масових проалбанских протестів у другій половині 1990-х років. У вересні 2018 року політик ініціював в Пріштіні демонстрацію проти президента під гаслами «Геть Тачі!», «Ніякого торгу з Сербією!», «Ми не продаємо свою рідну землю!».
Курті є противником плану розмежування територій в Косові, який у минулому році викликав чимало суперечок. Ідея полягає в тому, що Белград отримує контроль над північними районами краю. Суверенітет над усією територією республіки визнається за Пріштіною.
«Якщо Курті збереже прихильність скасування плану обміну територіями, то для Сербії-це буде благом. З моєї точки зору, Белград ні за яких обставин не повинен відмовлятися від Косова. Це законна територія Сербії», — сказав Гайич.
Як зазначив експерт, на руках Курті, на відміну від інших косовських політиків, ні крові. У той же час Гайич переконаний, що перемога «Самовизначення» не призведе до пом’якшення курсу, який проводиться відносно Белграда. Вихідці з партії, подібно попередникам, продовжать проводити політику насильницької албанизации».
Також співрозмовник RT вважає, що сербська меншина у частково визнаної республіки як і раніше буде перебувати в дуже важкому становищі». Як заявив експерт, підконтрольний Белграду «Сербський список» не робить серйозного впливу на політику «влади» Косова, і навряд чи його представники будуть включені в новий уряд.
«Є ймовірність, що прем’єром Косова стане Курті, у нього непогані перспективи, але для цього йому необхідно заручитися підтримкою американців. Такі питання вирішують саме вони», — міркує Гайич.
Олександр Вучич очікує, що новий уряд Косова скасує введені в листопаді 2018 року 100%-ві мита на товари із Сербії. У той же час він констатував, що Белграду чекають «нелегкі переговори» з Курті і будь-яким іншим офіційним представником албанців».
«Думаю, що нас чекають нелегкі переговори, уряд Косова буде сформовано лише до грудня. Я б хотів вірити, що якесь відповідальне уряд скасує мита і дасть можливість розпочати переговори. Я вірю, що мито скасують», — зазначив Вучич на прес-конференції, присвяченій виборам в Косові.
У коментарі RT професор МДІМВ Олена Пономарьова висловила думку, що Курті дійсно може скасувати мита. Однак остаточне рішення буде прийнято після відповідних консультацій із «західними кураторами».
У той же час експерт сумнівається, що нове косовський уряд стане дієздатним і договороздатним інститутом. На її думку, республіка знаходиться під фактичною владою більш ніж десяток мафіозних структур, які «імітують демократію» і державні інститути.
«Політичні сили Косова один від одного практично нічим не відрізняються. У них немає виразної порядку, крім курсу на конфронтацію з Сербією і максимально широкого визнання. Вибори, розподіл міністерських посад, міжпартійна боротьба та інші демократичні процедури — фасад, за яким ховаються розбирання кримінальних кланів», — підкреслила Пономарьова.
«Розсадник злочинності»
Жоден з скликань парламенту Косова не відпрацював свій чотирирічний мандат до кінця. Каденція нинішнього депутатського корпусу тривала два роки. Дострокові вибори стали наслідком чергової політичної кризи в Косові.
19 липня прем’єр-міністр республіки Рамуш Харадінай оголосив про відхід у відставку через викликів на допит до Гааги. 22 серпня депутати проголосували за саморозпуск парламенту.
Переважна більшість сербів виступають проти приєднання до НАТО. Про це в інтерв’ю програмі SophieCo на RT заявив глава МЗС…
Харадінай постійно отримує порядку Спеціального суду по розслідуванню злочинів Армії визволення Косово (АВК) — незаконного збройного формування, що діяв з 1996 по 1999 рік.
У другій половині 1990-х років Харадінай був одним із польових командирів АОК. У 2005 році Міжнародний трибунал з військових злочинів у колишній Югославії (МТКЮ) запідозрив його в організації депортації сербів і циган, а також у розправах над мирними жителями. У 2012 році інстанція виправдала Харадіная, але сьогодні він стикається з аналогічними звинуваченнями.
«Мені запропонували прибути туди (до Гааги) в якості прем’єра або звичайного громадянина Косова. Я вибрав останнє», — пояснив журналістам свою відставку Харадінай.
Як пояснили опитані RT експерти, кримінальне переслідування керівників Косова є інструментом контролю політики Пріштіни з боку Заходу. Практично всі прем’єри і президенти республіки були учасниками бойових дій і відповідальні за розправи над цивільним населенням, нагадують аналітики.
«Захід прекрасно обізнаний про звірства АОК, в яку було втягнуто майже вся нинішня верхівка Косова. Якщо закордонні куратори хочуть провести заміну того чи іншого особи, то проти нього ініціюються забуті справи, які перебували в провадженні МТКЮ. Ситуація з Харадинаем — цілком показовий приклад подібної політики», — констатував Гайич.
На думку політолога, зараз ситуація в Косові ускладнюється серйозними розбіжностями між Сполученими Штатами і Німеччиною. Одним з каменів спотикання є план розмежування територій в Косові. Берлін виступає проти реалізації даної схеми, побоюючись зростання сепаратизму в Європі, зазначив Гайич.
Олена Пономарьова вважає, що провідні західні держави не розробили комплексний план врегулювання косовського кризи. У найбільш складній ситуації опинилася Європа.
«Косово перетворилося в розсадник злочинності, наркоторгівлі та тероризму. Албанська мафія вже потіснила італійську. Це прямий наслідок агресії НАТО і розпаду югославської державності. Косовський криза став серйозною загрозою для безпеки Європи, і від обрання нового парламенту і уряду нічого не зміниться», — резюмувала Пономарьова.
Thanks!
Our editors are notified.