Антрополог проаналізував умови життя ранніх представників роду Homo та пізніх австралопітеків у Східній і Південній Африці.
Життя поряд з вулканами могла навчити “прабатька” використати вогонь і почати свій інтелектуальний розвиток ще 2-3 мільйони років тому. Про це заявив учений Майкл Медлер на щорічній зустрічі Американського геофізичного союзу в Сан-Франциско, передає РИА Наука.
“На Гаваях, я провів три або чотири снігових ночі біля жерла вулкана, не ховаючись в наметі і готуючи прямо на вулиці. Це змусило мене задуматися – що якщо хто-то 2 мільйони років тому, наприклад, людина прямоходяча (Homo erectus) або якийсь австралопітек – знайшов подібне містечко, де було завжди тепло і де можна було смажити або варити їжу на вогні”, – заявив Медлер з університету Західного Вашингтона в Беллингеме.
Взявши цю ідею на озброєння, він проаналізувавши умови життя ранніх представників роду Homo та пізніх австралопітеків у Східній і Південній Африці.
З’ясувалося, що більшість відомих стародавніх гомінідів, ймовірних предків людини, що жили, якщо судити за місцезнаходженням їх останків, неподалік від активних вулканів або гарячих рифтових розломів, що існували у Східній Африці приблизно 2-3 мільйони років тому.
Медлер впевнений, що ця теорія може вирішити одну з головних загадок антропології – чому людина почала їсти смажену і варену їжу, необхідну для розвитку мозку, якщо інтелектуальних здібностей перших австралопітеків і Homo було недостатньо того, щоб навчитися підтримувати вогонь на постійній основі.
Ймовірно, наші предки могли жити у жерл вулканів і гарячих розламів у Східній Африці протягом декількох сотень або мільйонів років, що дозволило їм повільно навчитися користуватися теплом лави і готувати на ньому їжу, в наслідок чого у них з’явився великий мозок, який, у свою чергу, дозволив їм навчитися самостійно розводити вогонь і готувати на ньому.
“Вулканічне походження людства могло був пояснювати те, чому у людини немає вовни – постійно високі температури повітря, підтримувані вулканами і геотермальними джерелами, повинні були дозволити нашим предкам “скинути” шерсть.
У свою чергу, відмова від шерсті дозволив древнім гоминидам швидше і довше бігати, що дозволило їм перейти до полювання на великих тварин.
Як визнає Медлер, поки у цієї гіпотези майже немає однозначних доказів. Він пропонує перевірити її, точно вимірявши час залягання останків перших представників роду Homo, які були знайдені в недавні роки, а також обчисливши той час, коли в нашій ДНК з’явилися гени “вареної їжі”, а також зникли гени вовняного покриву.
Якщо ці дати збігаються з тим часом, коли в Східній Африці почали вивергатися вулкани, то тоді ми зможемо впевнено говорити про те, що вулкани були одним з головних “локомотивів” еволюції людського розуму, підсумовує вчений.
Раніше вчені провели повторне датування останків австралопітека, виявлених у печерах Стеркфонтейн в ПАР і з’ясували, що знайдений там австралопітек є ровесником Люсі, яку називають “предком людства”.
Thanks!
Our editors are notified.