Українці закликали бізнес не руйнувати дороги своїми фурами перевантаженими

Вперше за багато років в Україні взялися за масштабний капітальний ремонт доріг. Але питання не тільки в тому, щоб їх відновити, але і зберегти, а тут без відповідального бізнесу не обійтися, кажуть громадські активісти, передає

Чи не головним руйнівником доріг є зайве навантаження на них. Тому в Україні діють обмеження для фур – 40 т. Якщо фура перевантажена, та ще і в жарку погоду, коли асфальт починає плавитися – дороги неминуче руйнуються, каже експерт громадської кампанії “Євро-Патруль” В’ячеслав Коновалов.

“Фура, в принципі витримує 38-40 тонн навантаження. Але кожна машина має так званий запас ходу, що дозволяє їй перевезти 50 тонн, 60 тонн, а в деяких випадках все-80 тонн. Так чому б не використовувати цей ресурс, перевантаживши машину в 1,5-2 рази, заощадивши при цьому паливо та час у дорозі? З таким підходом ми можемо будувати і оновлювати дороги щорічно, безглуздо витрачаючи на це бюджетні кошти”, – говорить він.

Тривалий час нікому особливо не було до цієї справи. Українці скаржилися на дороги, звинувачували владу, влада нарікала на бізнес, контроль не справлявся. Але тепер все інакше. В країні йде масштабне будівництво нових доріг. І крім державного контролю, українці закликають і самих винуватців руйнації переглянути свою діяльність і стати усвідомленими.

1. ТОВ СП “Нібулон”.

2. ТОВ “Морський спеціалізований порт “Ніка-Тера”.

3. ТОВ “ЕОТ ГРЕЙН”, BT Invest.

4. Bunge.

5. Ascet Shipping.

6. COFCO (Cofco Agri Ukraine).

7. POSCO International Corporation, Posco International Ukraine.

8. Orexim.

9. Державна продовольчо-зернова корпорація України.

“Це список компаній основних зернових трейдерів та стивідорних компаній (перевалка в порту), розташованих в Миколаєві. Це компанії, до яких так чи інакше через область і місто направляються 80% зерновозів, що заходять у Миколаїв. Це компанії з українськими, європейськими, корейськими і китайськими інвестиціями, які платять податки в Україні, а дивіденди – не тільки українським акціонерам. Це компанії, які використовують земельні і водні ресурси міста, а значить і територіальної громади. Хто з мешканців міста сьогодні працює в сільгосп-бізнесі, в цих компаніях і годує цим свої сім’ї.

Але основне питання стосується тих, хто терпить колосальні незручності: екологічні, комфортні, а з недавніх пір ще і логістичні. Питання таке — як довго бізнес і держава будуть випробовувати терпіння городян? Питання до всіх, а в першу чергу – до соціально відповідального бізнесу, якщо такий є. Те, що ви дозволяєте їхати до вас “перегрузам” — це нормально?”, – написав у своєму Facebook миколаївський громадський активіст Єгор Клец, додаючи що бізнес безвідповідально ставиться до експлуатації доріг.

Вже традиційним українським “квестом” стала спроба фур обійти заборони, об’їхати ваговий контроль Укртрансбезопасности, який, до речі, не справляється зі своєю функцією в силу різних обставин, в тому числі низьких зарплат і нестачу кадрів, породжуючи корупційні схеми.

Місяць тому був звільнений глава Уктрансбезопасности Олександр Погорілий. Але питання навіть не в кадрах, каже міністр інфраструктури Владислав Криклій. Прибрати корупційні схеми і змусити бізнес дотримуватися тоннаж при перевезенні вантажів можна лише автоматизацією процесу. За його словами, до кінця року на дорогах України повинні бути встановлені 54 комплексу автоматичного габаритно-вагового контролю Weigh-in-Motion, що дозволить піти від людського фактора. В першу чергу, говорить Криклій, вони з’являться в портових містах, серед яких і Миколаїв.