Українську молочку витісняє іноземна

В Україні вітчизняну молочну продукцію витісняє іноземна. Вона дешевше, а отже – має більший попит у споживача. Виробляти молоко в Україні стає менш вигідно. Відсутність державної підтримки вітчизняного виробника зумовило надлишок більш доступного продукту з ЄС, передає з посиланням на сюжет телеканалу ICTV.

Повідомляється, що сьогодні українські фермери не заробляють, а ледь “виходять в нуль”. Тримати худобу – збиткове, і молочники збувають тварин.

“Почали вирізати худобу. Останні три місяці дуже масштабно почав заходити імпорт. З тієї ж Європи, з Білорусі. Ця ніша дуже швидко замінюється європейської”, – коментує власник тваринницької ферми Володимир Хвостов.

Підприємство Хвостова налічує 1,5 тис. корів, що виробляють щодня 40 тонн молока. До 2016 року держава компенсувала ПДВ, в 2018 році – давала дотації, а в 2020 році жодної привілеї для національних молочників немає.

Поряд з цим, європейці про своїх фермерів піклуються. Наприклад, фермер у Парижі отримує 580 євро на корову в рік. Це – 15,5 тис. грн., або в 2,2 рази більше, ніж фермер в Україні.

Більше того, ЄС підтримує виробників молока шляхом компенсації збитків, спричинених падінням ринкової ціни. Якщо собівартість молока становить 50 євроцентів, а ціна на ринку – 35 євроцентів, то різницю у 15 євроцентів фермеру виплачує держава.

Українцям про таку допомогу можна тільки мріяти, каже експерт асоціації виробників молока Олена Жупінас.

“Європейський фермер платить ПДВ державі в розмірі 5-6%, українська – 20%. Підтримку на корову європейські фермери мають, українські – на цей рік немає. І на додаток – відсоток за кредитом: 0-2% в ЄС і 20% – в Україні. І це ще добре, якщо ти візьмеш кредит під такий відсоток”, – аргументує вона.

Нагадаємо, вітчизняний агробізнес не хоче інвестувати в Україну з-за відсутності державної підтримки, і розглядає можливість капіталовкладення в інші країни, де влада повертає вкладені кошти інвесторам.

Взаємозв’язок між держпрограмою і сумами інвестицій простежується на прикладі 2018 року, коли держава запропонувала цільові програми українським аграріям. Саме 2018-й вважається найбільш плідним за останні 5 років.

Найбільше коштів в 2018 році вкладали аграрії вирощування однорічних і дворічних культур (52,5 млрд грн), а також тваринництво (9,4 млрд грн).

Інфраструктуру АПК в тому році за держпрограмами оновили 15 підприємств: “Прогрес”, “Вінницька птахофабрика” (МХП), “Генетик-Інвест”, “Урманское”, “Аграрна компанія 2004”, МПК “Катеринославський”, ВК “Дніпровський”, СФГ “Мрія”, ТОВ “ДФУ Агро”, ФГ “Персей Агро”, ТОВ “Селекційний центр свинарства”, ФГ “Агротрейд 2006”, ТОВ “Марлен КД”, ТОВ “Агро Рось”, ТОВ “Кищенці”.

Також нагадаємо, на прикладі МХП експерти проаналізували, як держава може заробляти на підтримці великих агрохолдингів. Вони відзначають, що протягом 2017-2019 років держава надала МХП 2,5 млрд дотацій на розвиток. При цьому в бюджет МХП повернув 12,5 млрд грн. Вигода 1 до 5, відзначають фахівці.