Впав експорт продукції з доданою вартістю

Поки політики обіцяють збільшити експорт української продукції з доданою вартістю, статистика свідчить про зворотнє, повідомляє

За даними аналітичного відділу Ради з питань експорту продовольства (UFEB), експорт сировини в 2018 році зріс на 8,3% до 10,4 млрд дол. Зате експорт продукції з доданою вартістю впав на 3,3% до 5,7 млрд дол.

Фахівці UFEB сподіваються, що ситуація зміниться на краще вже в 2019 році. Перспективними, на їх погляд, є затребувані за кордоном позиції, а це зокрема:

– соняшникова олія;

– м’ясо та їстівні субпродукти свійської птиці (курятина);

– цукор (буряковий);

– вироби з шоколаду;

– хлібобулочні вироби.

У цьому році список можуть доповнити: вершкове масло, яблука, яйця, мед і соєве масло, кажуть в UFEB.

Успіх соєвої олії на зовнішніх ринках буде залежати від скорочення/зростання посівних площ, яблук – від збереження тенденції до розширення експортної географії. Яйця у шкаралупі – від кількості вітчизняного поголів’я птиці, яке сьогодні стабільно зростає.

Експортом продукції з доданою вартістю займаються не тільки профільні фахівці, цілком логічно, але і топ-політики, зазначаючи це у своїх передвиборчих програмах. Зокрема акцент на цьому напрямку декларувала Юлія Тимошенко на своєму з’їзді партії.

Що саме пропонує “Батьківщина” дізнавався у народного депутата Вадима Івченко.

За його словами, зокрема, мова про приріст експорту соків, замість плодово-овочевої сировини, біоетанолу – замість кукурудзи, макаронів – замість пшениці.

Також “Батьківщина” планує підтримати тих, хто вже експортує продукцію з високою доданою вартість, але хоче відкривати нові ринки, зазначив він.

“Держава повинна допомагати відкривати нові ринки збуту для всієї сільськогосподарської продукції, виробленої в Україні. У тому числі – курятини, продукції м’ясного скотарства”, – підкреслив Івченко.

Для досягнення результатів “Батьківщина” пропонує повернути торгово-економічні відділи у посольства.

“По-перше, плануємо відновити при всіх посольствах торговельно-економічні відділи, що відповідають за експорт української продукції в тій чи іншій країні.

По-друге – будемо проводити масштабні виставки та презентації української продукції, щоб делегати з інших країн бачили, який у нас обладнання, якої якості наша продукція”, – підкреслив він.

Нагадаємо, на сьогоднішній день Україна залишається сировинним придатком для інших країн, що вкрай негативно впливає на економіку.

BusinessViews у своїй статті описує різницю в ціні між товаром з низькою та високою доданою вартістю – як різницю в ціні між купкою металу і iPhone.

“IPhone складається більш ніж з 30 елементів таблиці Менделєєва: алюмінію, карбону, міді, кремнію, золота і т. п. – їх добувають по всьому світу. З цієї сировини створюють плати, деталі корпусу, дисплей. Розробляється дизайн, софт і операційна система. Це все збирається в телефон. Який рекламують на ТБ, в інтернеті, в журналах, в магазинах. А потім розвозять по країнам. Ось так і формується ціна “яблука”, яка варіюється від 350 до 1000 доларів. Але сумарна вартість сировини для одного айфона ледь перевищує 1 долар”, – зазначає видання.

Тому і виходить, що поки Україна постачає сировину – заробляють на ній всі інші.

Источник