Росія і Україна домовилися більш інтенсивно працювати над вирішенням газових питань, у тому числі щодо укладення нового контракту з транзиту палива до Європи. До такого рішення сторони прийшли на переговорах у Відні. Чинний договір закінчується 31 грудня. На думку експертів, такі стислі терміни змушують Київ вести більш конструктивний діалог.
Росія і Україна домовилися інтенсифікувати роботу щодо газових питань. Про це йдеться в повідомленні Міненерго РФ за підсумками переговорів у Відні.
«Сторони обговорили російсько-українська співпраця в газовій сфері: врегулювання взаємних претензій щодо виконання контрактів, умови транзиту російського газу в Європу з 2020 року, перспективи прямої купівлі російського газу для споживачів України. Відбувся обмін пропозиціями щодо вирішення що стоять перед сторонами питань, досягнуто домовленості щодо інтенсифікації співпраці в двосторонньому форматі в найближчі дні», — йдеться на сайті міністерства.
Зустріч пройшла 28 листопада у Відні. У переговорах російську сторону представляв міністр енергетики Олександр Новак і глава «Газпрому» Олексій Міллер, українську — глава Міненерго Олексій Оржель, а також керівництво «Нафтогазу» і нового підприємства «Оператор газотранспортної системи України».
Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук заявив, що при укладанні угоди з Росією на транзит газу повинні дотримуватися дві…
В українському Міненерго, у свою чергу, повідомили, що сторони за підсумками переговорів домовилися активізувати роботу над новим договором з транзиту російського газу в Європу.
«Підписання довгострокового договору на транспортування газу у відповідності з європейським законодавством та економічно обґрунтованих умовах — це питання енергетичної безпеки не лише України, але і Європи. Ми, як надійний партнер, повинні забезпечити стабільність і безперебійність транспортування природного газу на європейські ринки», — йдеться в повідомленні відомства.
Переговори пройшли в двосторонньому форматі, хоча зазвичай в них бере участь також Євросоюз. Як правило, ЄС на подібних зустрічах є віце-голова Єврокомісії, склад якої в листопаді цього року оновився.
Відсутність представника єдиної Європи на переговорах може говорити про те, що в поточній ситуації Європа не може вплинути на позицію України, вважає президент Центру стратегічних комунікацій Дмитро Абзалов.
«Поки європейська позиція, скоріше, принуждающая. Європа виступає не в якості генератора ідей, а в якості важеля тиску, в тому числі на українську позицію. Але українська сторона непослідовна навіть всередині своєї переговорної позиції, а на це Європа поки що вплинути не може», — сказав він RT.
Складність переговорів
Поточний контракт по транзиту російського газу до Європи через українську газотранспортну систему (ГТС) закінчується 31 грудня. Сторони неодноразово заявляли про намір його продовжити, однак у зв’язку з цим між ними виник ряд розбіжностей.
Першим питанням перед укладенням нової угоди з транзиту газу між Москвою і Києвом має стати врегулювання поточних судових…
Зокрема, мова йде про низку взаємних позовів. «Нафтогаз» вимагає від «Газпрому» близько $3 млрд в якості «компенсації». Стокгольмський арбітраж став на бік української компанії, проте «Газпром» це рішення оскаржує.
Раніше директор «Нафтогазу» Андрій Коболєв заявляв і про $22 млрд — у цю суму, крім $3 млрд, входить позов на $12 млрд і штраф від українського Антимонопольного комітету в $7 млрд.
Інші труднощі з укладанням договору пов’язані з законодавством. Україна має намір прийняти європейські правила і норми в питанні енергетики, а вони передбачають реформу діючої в країні системи. При цьому Київ вимагає, щоб новий договір був укладений вже за європейськими правилами.
З цією метою, зокрема, був створений новий оператор української ГТС — європейське законодавство забороняє одній компанії володіти газопроводом і займатися видобутком, зберіганням і продажем газу.
У Москви є сумніви з приводу того, чи встигне Київ прийняти європейські норми до завершення поточного контракту. Росія, за словами президента Володимира Путіна, в такому випадку готова на один рік продовжити діючий договір, щоб Україна встигла прийняти необхідне законодавство.
У той же час російська сторона неодноразово висловлювала готовність продовжувати транзит через українську ГТС, в тому числі і у відповідності з європейським законодавством. Проте в Москві наголошували, що для цього необхідно дотримання ряду умов.
Зокрема, «Газпром» вимагає взаємної відмови від судових позовів і вимог. Крім цього, умови нового договору повинні бути комерційно вигідні обом сторонам. Також в російській компанії закликають українську сторону дати остаточну відповідь щодо прямих поставок газу: в разі їх початку споживачі на Україні будуть платити за цей енергоресурс на 25% менше.
Відповідні пропозиції «Газпром» раніше направив українській стороні. Проте в Києві взаємна відмова від позовів назвали «неприйнятною».
На Україні наполягають на тому, щоб договір був укладений на довгостроковій основі. З такою заявою 27 листопада виступив український прем’єр-міністр Олексій Гончарук.
«Перша умова. — RT) — це європейські правила. Друге — це питання довгострокового транзиту, тому що це питання безпеки. Все інше — це питання переговорів між комерційними суб’єктами, компаніями», — сказав він.
У той же час в «Нафтогазі» висловлювали готовність укласти і короткостроковий контракт на один рік, але знову ж при дотриманні європейського законодавства.
Швидке завершення діючого контракту змушує Україну займати більш конструктивну позицію, зазначив член Ради з питань міжнаціональних відносин при президенті Росії Богдан Безпалько.
«Швидше за все, сторони прийдуть до компромісу, але або ближче до дати закінчення терміну діючого договору, або після нього — через кілька днів, — зазначив він у розмові з RT. — Київ в принципі не прагне до конструктиву, але, змирившись із неминучим, піде на компроміси. Може бути, він спробує якийсь час пошантажувати. Але шантаж України виявляється неефективним, Росія не піддається на цей шантаж».
Thanks!
Our editors are notified.