Рівень бідності за немонетарними критерієм (доступ до набору благ) у 2017 році збільшився до 27%, передає з посиланням на повідомлення Рахункової палати.
“У 2017 році, згідно з показниками оцінки бідності за абсолютним критерієм і показниками, що характеризують доходи населення, у цілому відбулися позитивні зрушення у ситуації з бідністю в Україні. Однак показники бідності за відносним критеріям демонструють тенденцію до зростання”, — зазначили у Рахунковій палаті.
Як пояснив член Рахункової палати Василь Невідомий, в Стратегії подолання бідності до 2020 року розширено розуміння бідності до немонетарних аспектів і соціального відчуження. І з 2015 року в Україні здійснюється оцінка рівня бідності немонетарних критерієм по 4-м з 9-ти депривації згідно з методологією ЄС. Держстатом, як і раніше, проводиться оцінка за 4-м з 18-ти ознак поневірянь.
“Касический підхід — монетарний, коли межу бідності проводять в грошах. Якщо у людини немає таких поточних доходів, що він бідний. Нові підходи, які Європа давно застосовує, не монетарні. Все вимірюється не грошима, а визначеним набором благ. Країни ЄС визначили 9 позицій благ. Якщо з них відсутні 3 — це люди депривированные. Якщо 4 — це крайня депривація. Для порівняння рівень матеріальної депривації для 28 країн ЄС за підсумками 2016 склав 16%, а глибокої матеріальної депривації — 8%. В Україні ці показники в 2017 році становили 42% і 27% відповідно”, — розповів Невідомий.
В Україні, населення найбільше страждало від неможливості дозволити собі несподівані необхідні витрати за рахунок власних ресурсів. Значення цього показника в Україні було в 1,6 рази вище (60% проти 36% у країнах ЄС). За іншими ознаками депривація населення в Україні була в 2017 році в 2-7 разів більше, ніж у країнах ЄС.
Найбільше страждали від економічної напруги особи, що входять до складу багатодітних господарств, населення у віці 60 років і старше, сільське населення.
Аналіз Рахункової палати показав, що в 2017 році 9% населення страждало від усіх трьох форм бідності за відносним критерієм за витратами, за доходами нижче фактичного прожиткового мінімуму і ознаками депривації.
Частка депривованих осіб по 4-м з 18-ти ознак поневірянь у 2017 році була найбільшою за останні 10 років майже в усіх групах домогосподарств.
Переважна більшість українців не могли дозволити собі здійснювати непередбачені витрати, більше половини не мали можливості відпочивати разом з родиною принаймні протягом одного тижня в рік. Третьою за поширеністю проблемою українців є недоступність якісних послуг охорони здоров’я. Так, 31,7% населення не мали коштів для купівлі призначених ліків та медичного приладдя, а 30% — для оплати послуг лікаря і лікування в стаціонарі без проведення хірургічної операції.
Не менш гостро, ніж проблема бідності, для України стоїть проблема соціального відчуження. В цілому вона проявляється як обмежений доступ окремих категорій осіб, передусім соціально вразливих, до життєво важливих благ і послуг, так і через низький рівень доступності послуг соціальної сфери для широких верств населення.
Нагадаємо, у Світовому банку відзначили, що для того, щоб Україні подолати бідність, необхідно продовжити проведення структурних реформ, а також досягти зростання ВВП на 5-6%.
Thanks!
Our editors are notified.