Навіщо німецьким солдатам потрібен був на поясі загадковий металевий циліндр

Кожен, хто дивився старі фільми про війну або бачив документальні фотографії, повинен був обов’язково звернути увагу на те, що в німецьких солдатів висить на поясі або на ремені через плече якийсь загадковий рифлений металевий циліндр. Саме час розібратися в тому, для чого він був потрібен і як використовувався солдатами вермахту.

Це така протигазна сумка. /Фото: militarist.ua.

Загадковий циліндр у спорядженні німецьких солдатів – це всього на всього так званий «газбак» – ємність для зберігання протигаза. Носилася вона, як правило, на окремому ремені, який перекидався через плече солдата або підвішувався на пояс. За допомогою маленького ремінця на кожен газбак також кріпилася невелика шкіряна сумка, в якій зберігалася противоипритная накидка – плащ-намет, який, сидячи в траншеї, німецький солдат повинен був накинути собі на голову і плечі відразу після надягання протигаза. У той час накидка повинна була виконувати ті ж функції, що сьогодні виконує комплект хімічного захисту.

Повинен був носити кожен боєць рейху. /Фото: militarist.ua.

На момент 1941 року вермахт мав на озброєнні три моделі протигазів. Пізні зразки були добре прогумовані і відрізнялися більш високим рівнем якості. Як і сьогодні, протигази випускалися під кілька розмірів голови. Крім захисної маски з фільтром, в газбаке зберігалося ще декілька цікавих речей.

Бак і сумка з противоипритной накидкою. /Фото: fjm44.com.

Так, на відкидається в сторону кришці був невеликий замикається на пружинку металевий кишеньку. У ньому зберігалася особиста картка бійця і супровідні документи до протигазові. На них, зокрема, ставилося тавро про перевірку пристрою на працездатність. В теорії протигази повинні були перевірятися в німецькій армії як мінімум раз на рік.

Засоби для нейтралізації хімікатів на шкірі. /Фото: youtube.com.

Під протигазом в баку лежала пляшка і коробок з двома засобами для нейтралізації хімічних речовин, що потрапили на відкриті ділянки шкіри. В обох ємностях було одне і теж засіб з тією лише різницею, що в коробці був порошок, а в пляшечці – рідина. Також під протигазом лежала металева прокладка, під яку укладалася спеціальний одноразовий рушник (по суті, звичайний шматок тканини) для протирання протигаза після газової атаки. Під рушником в паперовій упаковці лежало кілька запасних скляних лінз для маски.

На дні рушник для протирання і запас деталей. /Фото: ww2.ru.

Газбаки були розроблені після сумного досвіду Першої світової війни. Тим не менш, незважаючи на всі жахи Другої світової війни, до використання хімічної зброї країни (за винятком декількох випадків) так і не дійшли, а тому і противогазные сумка були здебільшого марними.

Власне, сам протигаз. /Фото: ww2.ru.

В продовження теми читайте про те, чому німецькі автоматники не знімали рукавичок навіть влітку.