Слова глави адміністрації президента України Андрія Богдана про те, що російській мові треба надати регіональний статус в Донбасі, не мають відношення до позиції партії «Слуга народу». Про це заявив представник глави держави в Раді Руслан Стефанчук. Раніше політичні опоненти Зеленського, скориставшись висловом Богдана, звинуватили владу в «поділі українців» і «повзуче російському реванш». Політологи відзначають, що націоналістичні ідеї продовжують очолювати в державній політиці Києва, а новий президент змушений лавірувати між агресивно налаштованими радикалами, істеблішментом і населенням.
Партія Володимира Зеленського «Слуга народу» відхрестилася від заяви глави адміністрації президента Андрія Богдана про те, що російська мова може отримати в Донбасі статус регіональної. Представник президента в Раді Руслан Стефанчук заявив, що слова Богдана не збігаються з партійною програмою.
«Мені здається, слід розглядати (заява Богдана. — RT) як особисту позицію Андрія Богдана… Для нас визначальним є положення Конституції України, за якою єдиною державною мовою в Україні є українська мова», — заявив Стефанчук в ефірі телеканалу ICTV.
Раніше вислів Богдана розкритикували політичні опоненти Зеленського. За словами віце-прем’єра В’ячеслава Кириленка, сама ідея надання російській мові статусу регіональної направлена проти єдності українців.
«Ідею російської мови як регіональної придумали в Кремлі виключно для штучного поділу українців і політичного шантажу. Тому статус російської як регіональної завжди використовувався не для захисту «мови», а для агітації за «русский мир». Треба, щоб це пам’ятали «у Зеленського», — написав політик у своєму Twitter.
Раніше він пригрозив новим «майданом» у разі скасування так званого закону про мову, прийнятому при Порошенко. Таким чином Кириленко прокоментував клопотання групи депутатів Ради в Конституційному суді про перевірку закону на відповідність Конституції.
Виступив з критикою на адресу команди Зеленського і колишній український лідер.
«Події розгортаються так, що повзучий проросійський реванш стає все більш очевидним. Прозвучала пропозиція надати російській мові статус офіційної в Донбасі», — написав Порошенко на своїй сторінці в Facebook.
Конституційний суд України розгляне клопотання групи депутатів Верховної ради, які вимагають визнати неконституційним закон про…
Напередодні глава президентської адміністрації Андрій Богдан в інтерв’ю «РБК-Україна» заявив, що рішенням донбаського конфлікту могло б стати надання російській мові статусу державної на території невизнаних республік за умови їх повернення до складу України.
«Я сам зі Львова, у мене ж там «бандерівці», я за українську мову і за Україну. Але у нас є проблема, її треба вирішувати», — цитує Богдана «Україна.ру».
«Реакція повинна бути сильною»
Нагадаємо, загрози обмежити права російськомовного населення, що звучали від прийшли в 2014 році до влади політиків, стали однією з ключових причин конфлікту на південному сході України.
Тоді радикальні угрупування швидко стали рушійною силою «евромайдана». Враховуючи, що більшість жителів цілого ряду українських регіонів — російськомовні, затвердження антиросійських ідей як фундаменту державної ідеології створило благодатний грунт для конфлікту. В результаті вже шостий рік поспіль в Донбасі не припиняється збройне протистояння між самопроголошеними республіками і ВСУ.
Боротьба з російською мовою почалася на Україні відразу після держперевороту. Одним з перших своїх постанов нова Рада скасувала діяв з 2012 року закон про основи державної мовної політики. Той документ дозволяв наділяти мова, яка є рідною не менш ніж для 10% населення регіону, статусом регіональної. І пропозицію Андрія Богдана по суті означало повернення до цієї практики.
У 2017 році набув чинності закон «Про освіту», що забороняє вести викладання мовами національних меншин. Це не тільки обурило російськомовне населення, але і стурбувало етнічних угорців, що проживають на Україні. Проте в тому ж році українські власті ввели мовні квоти на телебаченні — не менше 75% мовлення центральних телеканалів повинно вестися українською.
Фінальним акордом став закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» — Петро Порошенко підписав його вже після першого туру президентської кампанії, коли більшість аналітиків пророкували перемогу на виборах Володимиру Зеленському.
Росія, в свою чергу, не залишає спроб домогтися дотримання прав російськомовних громадян сусідньої республіки. Так, Москва знову виступила з инцициативой скликати засідання Радбезу ООН для обговорення мовного закону на Україні. Раніше РФ пропонувала організувати таку дискусію 20 травня — в день вступу в силу українського закону про мову. Але інші члени РБ ООН не стали виносити це питання на порядок денний.
Експерти вважають, що і на цей раз міжнародне співтовариство не підтримає заклик Москви, але при цьому допускають, що до реакції міжнародних інститутів можуть прислухатися в Києві.
«Проте, звичайно, реакція повинна бути дуже сильною. Зараз, на жаль, за винятком рідкісних ремарок, світова спільнота поки що дивиться на події на Україні крізь пальці», — пояснила в інтерв’ю RT політолог Ганна Арямова.
«Агресивна і небезпечна група»
Варто зазначити, що обмеження використання російської мови — лише частина загальної політики Києва, яка в останні роки виразний націоналістичний вектор.
Так, з 2015 року в країні діє закон «Про засудження комуністичного та нацистського режимів» — згадка нацистського режиму в цьому контексті експерти оцінюють як досить незграбну спробу замаскувати справжні цілі документа.
Закон дозволив владі почати в країні масову кампанію з перейменування радянських топонімів, а також знесення пам’ятників радянським військовим і політичним діячам.
У той же час активність радикальних націоналістичних угруповань лише заохочується. А безпосередньо співпрацювала з фашистськими військами організації ОУН-УПА* навіть був привласнений статус борця за незалежність України.
Будь-яка протидія цій політиці викликає протест не тільки у київської влади, але й у різних націоналістичних угруповань.
Наприклад, 2 липня бойовики «Національного корпусу» вивісили біля будівлі міської ради в Харкові символічні опудала депутатів, які проголосували раніше за повернення проспекту Петра Григоренка імені маршала Жукова.
Йти наперекір націоналістам в сучасних українських реаліях небезпечно, вважають експерти. Навіть ті політики, які дотримуються набагато більш помірних поглядів, змушені співвідносити свої висловлювання і вчинки з націоналістичними установками, відзначають аналітики.
Наприклад, відразу після своєї перемоги на виборах Володимир Зеленський обіцяв ретельно перевірити закон про мову «на дотримання прав і інтересів громадян». Як зазначав тоді новий президент, закон став заручником політичної риторики», так як розглядалося під час передвиборної кампанії, а на практиці підтримка української мови повинна проводитися за допомогою стимулюючих заходів, а не заборон.
Однак після інаугурації ці плани зійшли на немає: Зеленський повідомив, що не буде ініціювати перевірку закону про мову на відповідність Конституції, хоча і не завадить зробити це депутатам Ради.
За словами експертів, націоналістична ідеологія на Україні за останні роки набрала таку вагу, що зараз команді Зеленського в будь-якому випадку доведеться з нею рахуватися.
«Націоналісти представляють зараз найбільш активну, агресивну частину населення, яка постійно експлуатується різними силами, як зовнішніми, так і внутрішніми. Націоналістична ідеологія стала для України міною уповільненої дії, зараз це грізний політичний інструмент, і в чиїх руках він виявиться — велике питання. Ясно те, що поки він не знаходиться в руках Володимира Зеленського та його союзників», — зазначила Арямова в інтерв’ю RT.
Слідування в руслі радикального українського націоналізму може принести політикам короткострокові дивіденди, але при цьому привести до краху в довгостроковій перспективі, відзначають експерти.
Саме під націоналістичними гаслами Україна прийшла до збройного конфлікту на південному сході і занурилася в економічну кризу, і під час виборчої кампанії жителі України продемонстрували своє ставлення до цього, проголосувавши за Зеленського. Однак між виборчими циклами на перший план знову виходять агресивні і згуртовані групи націоналістів, констатують політологи.
«Як показало президентство Порошенко, український націоналізм позбавлений сенсу, не здатний дати Україні певні переваги. Якщо Зеленський стане на цю ж платформу, то його теж, швидше за все, чекає політичне фіаско», — вважає Ганна Арямова.
Однак балансувати між думкою пасивного більшості і активними націоналістичними угрупованнями команді Зеленського непросто — політик вже показав, що готовий відмовлятися від своїх обіцянок, щоб не дратувати радикалів. Таку точку зору в інтерв’ю RT висловив заступник директора Інституту історії і політики МПГУ, політолог Володимир Шаповалов.
«Українські націоналісти показали, на що вони здатні, це вкрай агресивна і небезпечна група. Зараз Зеленський намагається лавірувати між ними, політичним істеблішментом і мовчазною більшістю. Але ці хитання говорять про слабку підготовку його команди, хаотичності роботи», — пояснив Шаповалов.
Поки що в Україні спостерігається замкнене коло — радикали тиснуть на політиків, що, в свою чергу, не дозволяє знизити загострення русофобії в державній риторики і ще більше закріплює націоналізм як пануючої ідеології, відзначають політологи.
«Незрозуміло, чи зможе Україна вийти з цієї пастки. У будь-якому випадку для цього у влади повинні виявитися дуже досвідчені й сильні політики, тому що придушити і заглушити націоналістичні угруповання дуже складно. На мій погляд, необхідна віртуозна синхронна робота спецслужб, силовиків і державної пропаганди. І, звичайно, держава повинна запропонувати альтернативну ідеологію. Києву варто було б відмовитися від планів ліквідувати все російське, а замість цього просувати ідею діяльної боротьби за благополуччя самої України і українців», — підсумувала Арямова.
* «Українська повстанська армія» (УПА) — українська організація, визнана екстремістською і заборонена на території Росії (рішення Верховного суду РФ від 17.11.2014).
Thanks!
Our editors are notified.