Захід епохи піхотної зброї, або Чому данська гвинтівка Madsen M1947 залишилася не при справах

Коли йде велика війна, зброя завжди починає стрімко розвиватися. Нові розробки витісняють давно використовувані технології. Так, Друга світова війна стала епохою занепаду піхотних гвинтівок. Однак данські вчені цього не врахували, і непогана, але морально застарілу зброю виявилося нікому не потрібним. Мова йде про гвинтівці Madsen model 1947.

Друга світова війна виявилася останнім збройним конфліктом, в якому магазинні гвинтівки були головною зброєю піхотинців. Червона армія користувалася знаменитими трьохлінійки – гвинтівками Мосіна зразка, вермахт – магазинними гвинтівки Mauser 98k, у британці – Lee Enfield.

Солдати Третього рейху з гвинтівкою Mauser 98k. /Фото: pinterest.com
Проте вже під час війни почався процес переходу піхотних підрозділів на напівавтоматичні й автоматичні моделі стрілецької зброї. Так, наприклад, в СРСР ще в 1941 році було вироблено більше мільйона самозарядних гвинтівок СВТ-40, а також ранні моделі СВТ-38 та АВТ-40. А армія США з перших днів воювала з самозарядної гвинтівки M1 Garand, прийнятої на озброєння ще в 1936 році.

Самозарядна гвинтівка M1 Garand. /Фото: militaryarms.ru

Після війни тенденція до переходу на автоматичні гвинтівки продовжилася. Однак не всі компанії з виробництва зброї відразу ж закинули всі розробки з магазинним моделям. Так діяла і дитяча компанія Madsen, яка в 1947 році випускає піхотних гвинтівок, причому з упевненістю, що на неї чималий попит.

Причина такої дивної тактики полягала, насамперед, у виборі ринку збуту для цієї розробники. Madsen model 1947 передбачалося продавати країнам третього світу, де цінувалося нескладне в експлуатації, зате масове зброю. Крім того, компанія планувала витіснити своїми гвинтівками німецькі Mauser 98k.

Дитяча гвинтівка була розроблена для певних цілей і ринку збуту. /Фото: army-news.ru
Однак амбітним планам не судилося збутися. Незважаючи на непогані технічні характеристики, Madsen model 1947 виявилася незатребуваною. Причому справа була не тільки в тому, що піхотних гвинтівка вже відходила на периферію військової історії. Розробники просто не врахували той факт, що після Другої світової війни у багатьох державах залишилася величезна кількість зброї, яка за непотрібністю продавали за заниженими цінами в ті ж країни третього світу.

Справедливості заради варто відзначити, що покупець на гвинтівку все-таки знайшовся. Це були військово-морські сили Колумбії, причому договір на постачання був підписаний лише у 1958 році. Із загального обсягу в шість тисяч вироблених гвинтівок було продано п’ять тисяч. Однак і в Колумбії вже давно застарілу зброю недовго протрималася у складі військ, опинившись на цивільному ринку.

Гвинтівка виявилася незатребуваною. /Фото: gunauction.com