Перспективний важкий безпілотник «Сіріус» здійснить свій перший політ у 2022 році. Про це на полях МАКС-2019 розповів RT генеральний директор ТОВ «Група Кронштадт» Сергій Богатиков. Апарат зможе знаходитися в повітрі майже дві доби, долаючи до 10 тис. км. За словами Богатикова, БПЛА зможе виконувати частину завдань, покладених на низькоорбітальні супутники. Також «Кронштадт» продемонстрував на авіасалоні оновлений безпілотний комплекс важкого класу «Оріон». Обидва дрона, як вважають аналітики, здатні вирішувати широке коло завдань, у тому числі в інтересах Збройних сил Росії.
Генеральний директор ТОВ «Група Кронштадт» (Санкт-Петербург) Сергій Богатиков заявив в інтерв’ю RT, що перспективний важкий безпілотник «Сіріус» може здійснити перший політ у 2022 році. За його словами, БПЛА буде уніфікований з лінійкою інших дронов компанії. Це полегшить процес виробництва, експлуатації і ремонту.
«Ми вперше представляємо наш п’ятитонний апарат. Це повнорозмірний макет з реальними геометричними формами. Зараз проходить етап технічного проектування. Ми розраховуємо, що піднімемо цей апарат (у повітря) через 2,5—3 роки», — заявив юрій Богатиков на Міжнародному авіакосмічному салоні МАКС-2019.
Топ-менеджер підкреслив, що «Сіріус» володіє унікальними характеристиками. Безпілотник здатний долати 10 тис. км і знаходитися в повітрі до 40 годин при максимальному навантаженні. Управління БПЛА здійснюється за допомогою сигналів з супутників. Таким чином, апарат не прив’язаний до традиційних засобів зв’язку, які ускладнюють експлуатацію дронов у важкодоступних районах.
Зовні «Сіріус» нагадує американський MQ-1 Predator, однак перевершує його по більшості характеристик. Розмах крил «Сіріуса» — 30 м, довжина — 13 м, маса корисного навантаження — 1 т, максимальна висота польоту — 12 км, крейсерська швидкість — 295 км/ч. БПЛА може злітати і сідати на аеродроми з довжиною смуги 1,8 км. Макет дрона представлений на статичній експозиції МАКС-2019.
Дешевше супутників
В даний час «Кронштадт» веде переговори з потенційними розробниками силової установки для «Сіріуса». Підприємство розглядає можливість оснащення апарату або газотурбінним, або поршневим двигуном.
Газотурбінний агрегат готові розробити на «ОДК-Клімов» (Санкт-Петербург). Розробником поршневий установки для «Сіріуса» може стати Центральний інститут авіаційного моторобудування (ЦІАМ, Москва).
«Кронштадт» розраховує отримати модифікацію поршневого двигуна, створену для сімейства автомобілів представницького класу Aurus. Даний агрегат проектувався вітчизняними інженерами у співпраці з компанією Porsche Engineering.
У 2020 році російська армія почне отримувати нові важкі безпілотні комплекси «Форпост-Р». Про це повідомила прес-служба Міноборони…
Сергій Богатиков заявив, що БПЛА зможе виконувати широке коло завдань. Але першочерговим функціоналом дрона він вважає відстеження льодової обстановки для проходу каравану судів по Північному морському шляху. Обсяг перевезень по ньому після 2020 року перевищить 40 млн т (в 2018 році — майже 20 млн т).
«Кілька таких апаратів можуть закрити питання, пов’язані з моніторингом просторами Крайньої Півночі, Сибіру і Далекого Сходу. Це, по суті, альтернатива супутниковим системам. Використання цих безпілотників дозволить підвищити оперативність передачі даних. Але найголовніше — їх експлуатація буде обходитися набагато дешевше, ніж супутників», — стверджує юрій Богатиков.
Як каже голова «Групи Кронштадт», фахівці обладнають «Сіріус» сучасними комплексами моніторингу та спостереження, які дадуть змогу «закрити стратегічні відстані». Широкосмугова лінія зв’язку буде забезпечувати передачу великих обсягів даних зі швидкістю 16 Мб/сек, тобто практично в режимі реального часу.
«На борту апарата дуже потужна енергетична установка — близько 40 кВт, яка дозволяє використовувати практично будь-яку корисну навантаження — оптичне, радіоелектронне обладнання, в тому числі те, яке експлуатується в пілотованої авіації», — пояснив юрій Богатиков.
Для військових і цивільних потреб
Ще однією новинкою «Групи Кронштадт» МАКС-2019 стала літаюча лабораторія на базі експортної версії безпілотника «Оріон». Найближчим часом компанія подасть в міністерство транспорту заявку на сертифікацію нового апарату. Він також відноситься до машин важкого класу.
Відмінність модернізованого «Оріона» від попередника полягає в додатковому контурі управління, необхідному для інтеграції БПЛА в інформаційні системи Росії і зарубіжних держав. Дрон оснащений спеціальними датчиками і приладами АЗН-В (автоматичне залежне спостереження-мовлення).
«На базі літаючої лабораторії ми створюємо апарати для різних потреб. Зокрема, розробляється безпілотник для моніторингу лісових масивів. Це вкрай актуальне завдання для нашої країни. Апарат буде визначати вогнище, передаючи відповідні координати і картинку HD-якості на пункт управління. Оптика високої чіткості, встановлена на апараті, зможе фіксувати особи паліїв», — розповів юрій Богатиков.
На одному з випробувальних аеродромів Міноборони Росії пройшов перший політ розвідувального безпілотника «Альтіус-У». Згідно…
Також модифікація «Оріона» буде брати участь в гасінні лісових пожеж. Безпілотник зможе застосовувати спецзасоби, нагадує малогабаритну авіаційну бомбу. Усередині нього — мелкораздробленные мінеральні солі (порошок, який міститься в переносних вогнегасників). Одна така «бомба», як заявляється, зможе загасити невеликий осередок у відділених районах або локалізувати загоряння.
Вантажопідйомність оновленого «Оріона» — 250 кг, розмах крила — 16 м, довжина — 8 м, крейсерська швидкість — 120 км/год, максимальна висота польоту — 7,5 км, тривалість польоту — до 24 годин. Апарат може перевозити вантажі на відстань 500-600 км і експлуатуватися на аеродромах із смугою завдовжки понад 900 м.
У серпні 2019 року перший політ здійснили відразу три вітчизняні безпілотника важкого класу: розвідувально-ударний комплекс «Мисливець» (20 т), БПЛА «Альтіус-У» (5 т) і дрон «Форпост-Р» (близько 500 кг). Замовником всіх трьох апаратів є Міноборони РФ.
Опитані RT експерти вважають, що парк безпілотників важкого класу дозволить Росії ефективніше вирішувати завдання з моніторингу великих просторів і важкодоступних територій. Такі летальні апарати можуть використовуватися як для цивільних, так і для військових потреб.
«Для моніторингу великих за площею територій набагато функціональніша і дешевше застосовувати не супутники, а безпілотну авіацію. Наприклад, БПЛА чудово працюють на певній ділянці і можуть оперативно перекидатися в потрібний район. До того ж, на відміну від супутника, дрони підтримують постійний контакт з землею (оператором)», — пояснив у розмові з RT керівник Бюро військово-політичного аналізу Олександр Михайлов.
Експерт констатував, що на поточний момент у Росії немає БПЛА важкого класу, за винятком «Форпосту», який з 2012 року випускається по ізраїльській ліцензії. Однак у найближчі роки ситуація кардинально зміниться. З появою лінійки важких безпілотників РФ зможе з допомогою них проводити моніторинг, розвідку та наносити повітряні удари малогабаритними боєприпасами.
«На мій погляд, безпілотні технології мають в першу чергу військове значення. Зараз їх цілком можна застосовувати в Сирії і випробовувати нові зразки. Експлуатація важких БПЛА дозволяє знизити ризик для життя військовослужбовців. А якщо говорити про цивільній сфері, то, застосовно до нашої країни, безпілотники необхідно використовувати, щоб відстежувати ситуацію на Північному морському шляху і в лісових масивах», — сказав Михайлов.
На сторінки галереї
Головний редактор журналу «Національна оборона» Ігор Коротченко заявив в бесіді з RT, що розробки у сфері важкої безпілотної авіації помітно прискорилися при нинішньому керівництві Міноборони. За його словами, важкі безпілотники не замінять повністю функціонал супутника, але їх поява збільшить можливості РФ з моніторингу наземної обстановки.
«Військові БПЛА призначені для ведення розвідки та нанесення дистанційних ударів. Цивільні апарати потрібні для отримання даних з районів стихійних лих. Сучасної армії та цивільних організацій без таких безпілотників не обійтися»,— підсумував Коротченко.
Thanks!
Our editors are notified.