Більшість західноєвропейських парафій руської традиції висловилися за возз’єднання з Московським патріархатом, розповів журналістам глава архієпископії митрополит Іоанн. Напередодні Патріарх Московський і всієї Русі Кирил вручив йому Патріаршу і Синодальну грамоти про відновлення єдності Архієпископії західноєвропейських парафій руської традиції з РПЦ. Цьому передувала спроба Константинопольського патріархату, у складі якого раніше знаходилася ця церковна структура, в односторонньому порядку розформувати її. Експерти відзначають, що повернення архієпископії в РПЦ свідчить про завершення періоду поділу Руської церкви, який розпочався після Жовтневої революції.
Переважна більшість громад Архієпископії західноєвропейських парафій руської традиції прийняло рішення щодо возз’єднання з Московським патріархатом. Про це розповів під час прес-конференції в Москві глава архієпископії митрополит Дубнинська Іоанн (Реннето).
«На сьогоднішній день ми зберегли 60 парафій, але є ще парафії, які повернуться до нас. Що стосується кліриків, священиків і дияконів — близько 90 осіб залишилися і утвердилися у своєму рішенні жити в архієпископії в спілкуванні з Московським патріархатом», — наголосив митрополит, відповідаючи на питання журналістів 4 жовтня.
За словами митрополита Іоанна, з відмовилися возз’єднатися з РПЦ близько десяти громад прийняли рішення залишитися в Константинопольському патріархаті, інші міркують з приводу свого майбутнього — хтось планує приєднатися до Румунського патріархату, а хтось має намір піти у Руську православну церкву за кордоном (РПЦЗ), яка входить до складу РПЦ.
Митрополит пояснив, що Архиєпископія західноєвропейських парафій руської традиції увійде до складу Московського патріархату як самостійна юридична особа. Устрій організації такий, що кожна громада незалежна і може піти за рішенням пастирського зборів.
Входження архієпископії до складу РПЦ не буде простим, так як Вселенський патріархат і митрополит Галльський Еммануїл Константинопольського патріархату вважають себе «власниками» європейських парафій руської традиції. Однак архієпіскопією ніхто не може володіти, крім її самої, додав митрополит Іоанн у бесіді з журналістами.
Раніше в ході недільної літургії в храмі Христа Спасителя Патріарх Московський і всієї Русі Кирил вручив архієпископу Дубнинскому Іоанну (Реннето) Патріаршу і Синодальну грамоти про відновлення єдності Архієпископії західноєвропейських парафій руської традиції з Російською православною церквою.
Після передачі грамоти предстоятель РПЦ оголосив про зведення архієпископа Іоанна сан митрополита.
Урочиста передача церковного документа завершила процес возз’єднання Архієпископії західноєвропейських парафій з Російською православною церквою. Другий примірник грамоти буде зберігатися в архіві Московської патріархії.
До Москви прибула делегація Архієпископії західноєвропейських парафій руської традиції. Колишня раніше частиною Константинопольського…
Звертаючись до учасників святкової служби, патріарх Кирило зазначив, що парафії Західноєвропейської архієпископії зробили правильний вибір на користь церковної єдності та збереження традицій.
«Дасть Бог, повернення в Російську церкву зміцнить їх і допоможе їм нести своє служіння як багатьом тисячам наших співвітчизників, що проживають у Західній Європі, так і корінним жителям», — сказав предстоятель РПЦ.
Митрополитові Івану патріарх Кирил підніс ковчег з мощами Святішого Патріарха Тихона і ікону новомучеників та сповідників Руської церкви, колишніх членів Помісного собору 1917-1918 років.
Предстоятель РПЦ також подякував владику Іоанна за «рішучість і твердість, виявлену в непростих обставинах».
Нагадаємо, делегація Архієпископії західноєвропейських парафій руської традиції на чолі з митрополитом Іоанном прибула в Москву 1 листопада і до 4 листопада брала участь у святкових заходах у Москві з нагоди возз’єднання з Руською православною церквою. У делегацію входять близько ста кліриків, не рахуючи запрошених гостей, серед яких нащадки російської еміграції початку XX століття, а також сповідують православ’я французи, голландці, німці, англійці, шотландці, румуни, поляки та серби.
Припинення поділу
Архиєпископія західноєвропейських парафій була заснована російськими емігрантами, які залишили батьківщину після Громадянської війни.
Частина єпископів-емігрантів утворили Російську православну церкву за кордоном (РПЦЗ), яка увійшла в конфронтацію з Московським патріархатом. В РПЦЗ вважали, що Московський патріархат знаходиться під сильним впливом більшовиків. Однак у травні 2007 року канонічне спілкування між Московським патріархатом і РПЦЗ було відновлено.
Що стосується Архієпископії західноєвропейських парафій, то вона була заснована митрополитом Євлогієм (Георгієвським) та вірними йому парафіями в західноєвропейських країнах. Спочатку архиєпископія входила до складу Московського патріархату, але згодом перейшла в Константинопольський патріархат статус екзархату. У середині 1940-х років митрополит Євлогій виступав із заявами про необхідність повернення під крило Московського патріархату, однак тоді ця ідея не була реалізована.
За словами Патріарха Московського і всієї Русі Кирила, возз’єднання православних парафій руської традиції з РПЦ покладе кінець поділу Руської церкви.
Константинополь прийняв рішення розпустити парафії руської традиції в Західній Європі. Метою такого кроку Священний синод назвав…
«Реалізація цього прохання (про церковному возз’єднання. — RT) закриває тему поділу Руської церкви за кордоном і поділу росіян, що живуть за кордоном. І те, що це сталося в перший день нового церковного року, допомагає зрозуміти, що це возз’єднання — назавжди, на майбутнє, яке перед нами лежить», — сказав патріарх 15 вересня під час проповіді у храмі святої рівноапостольної княгині Ольги в Останкіно, після отримання прохання від архієпископа Іоанна.
Возз’єднання Архієпископії західноєвропейських парафій руської традиції з Російською православною церквою передувало минулорічне рішення Синоду в Стамбулі про скасування Російського екзархату. Європейським парафіям було наказано влитися в грецькі митрополії тих країн, в яких вони розташовані.
Однак Архиєпископія відмовилася слідувати рішенням Константинопольського патріарха, і у вересні цього року більшістю голосів збори духовенства було прийнято рішення просити про приєднання до Московського патріархату.
7 жовтня Священний синод Російської православної церкви висловився за те, щоб задовольнити це прохання.
«Невиправдана манія величі»
Подіям у Москві передувало рішення Елладської православної церкви (ЕЦП) про визнання розкольницькою Православної церкви України (ПЦУ). Інформація про це з’явилася на сайті ПЦУ в кінці жовтня. Як уточнювалося в повідомленні, Архієпископ Афінський і всієї Греції Ієронім привітав главу ПЦУ Єпіфанія з визнанням релігійної освіти.
Раніше Елладська церква визнала право патріарха Константинопольського Варфоломія надавати автокефалію. Про це 12 жовтня по закінченні архієрейського собору заявив митрополит Яннинский Максим.
Ця новина викликала негативну реакцію з боку канонічної Української православної церкви Московського патріархату, яка заявила, що, увійшовши в літургічне спілкування з людьми, які «не мають законного рукоположення», Елладська церква «ставить відкритим питання про можливості нашого подальшого євхаристійного спілкування з нею».
Вже 2 листопада РПЦ припинила євхаристійне спілкування з главою Елладської церкви архієпископом Афінським Ієроніма з-за його рішення визнати канонічність розкольників з ПЦУ. Про це журналістам повідомив голова відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського патріархату митрополит Іларіон. Однак спілкування з тими грецькими архієреями, які не поділяють позицію Ієроніма, може бути продовжено, пояснили в РПЦ.
Нагадаємо, ПЦУ була створена в кінці 2018 року шляхом злиття неканонічної Української автокефальної церкви та розкольницькою УПЦ УП. У «об’єднавчий» соборі брали участь представники Константинопольського патріархату. Згодом Фанар надав ПЦУ томос — документ про незалежність нової церкви. Однак це рішення було сприйняте переважною більшістю православних церков як нелегітимне.
Як пояснив у коментарі RT член експертної ради з проведення державної релігієзнавчої експертизи при Мін’юсті РФ Роман Силантьєв, ЕЦП орієнтується на Константинополь в силу історичних передумов — колись це була єдина церква.
Константинопольський патріарх Варфоломій намагається об’єднати під своїм керівництвом всі розкольницькі рухи в світі. Таке припущення…
«Рішення ЕЦП щодо української ситуації в черговий раз продемонструвало цю залежність. Потрібно відзначити, що ЕЦП досить довго намагалася чинити опір тиску Фанару, у неї був вибір: ускладнити відносини з Москвою чи з Константинопольським патріархом Варфоломієм. Останній виявився їй ближче», — пояснив експерт.
Однак зараз у ЕЦП починають розуміти, що Варфоломій створив проблему на порожньому місці, а грецька сторона марно зазнала шкоди, вважає Роман Силантьєв.
«Варфоломій своїм рішенням створив неприємну ситуацію всередині грецької церкви, спровокувавши конфлікт з Москвою і породивши проблеми, яких легко можна було б уникнути. А причина цих рішень — невиправдана манія величі і деменція голови Константинопольського патріархату. Зрозуміло, західноєвропейські парафії не захотіли підкоритися його рішенню і увійти в ЕЦП, оскільки вважають це проявом самодурства», — пояснив експерт, додавши, що якщо б російські парафії підкорилися вимозі патріарха Варфоломія, вони з часом стали б грецькими або втратили б свій національний колорит.
«Переформатування в правильному напрямку»
На думку експертів, відновлення єдності Архієпископії західноєвропейських парафій руської традиції з Російською православною церквою можна назвати епохальною подією для російської православної традиції.
«Це означає переформатування в правильному напрямку відносин всередині православних, кінець особливого положення Константинопольського патріархату і повернення до рівності церков», — вважає Роман Силантьєв.
Схожої точки зору дотримується і доцент кафедри історії релігій і теології РГПУ їм. А. В. Герцена Олексій Гайдуков. За словами експерта, процес церковного об’єднання має не тільки релігійне, але й політичне значення.
«Ця подія буде сприяти зміцненню позицій Російської православної церкви за кордоном. Потрібно відзначити, що РПЦ зміцнює свої позиції, незважаючи на складний політичний фон», — пояснив експерт в коментарі RT.
На думку заступника директора Інституту історії і політики МПГУ Володимира Шаповалова, значення возз’єднання західноєвропейських православних парафій руської традиції з РПЦ складно переоцінити.
«Фактично зараз завершується процес возз’єднання Руської церкви. Західноєвропейські православні парафії російської традиції були останньою частиною російського православ’я, відколотого після революції і Громадянської війни», — підкреслив експерт в бесіді з RT.
Володимир Шаповалов впевнений в тому, що ця подія має велике значення не тільки для релігійної, але й світської сфери.
«По суті можна сказати, що столітній період розколу в російському суспільстві, викликаний революцією та подальшими подіями, завершується. Духовне возз’єднання є важливою частиною історичного, ідейного єднання людей. Період роз’єднаності, який настав після Громадянської війни, з духовної точки зору наразі завершено. Це дуже важлива частина культурного і історичного шляху Росії», — підсумував експерт.
Thanks!
Our editors are notified.