«Затока під прицілом»: як загострення відносин між Іраном і США може відбитися на світових цінах на нафту

Світові ціни на нафту вперше з початку червня перевищили позначку $65 за барель. Учасники ринку побоюються початку військового конфлікту між Іраном і США, який може призвести до перебоїв у поставках сировини з країн Перської затоки. У разі посилення напруженості в цьому регіоні аналітики прогнозують подальше подорожчання вуглеводнів. Між тим держави — учасники угоди ОПЕК+ постараються стабілізувати ситуацію на ринку, вважають експерти. При цьому може змінитися вартість нафти — в матеріалі RT.

У п’ятницю, 21 червня, світові ціни на нафту впевнено зростають в ході торгів на глобальному енергоринку. Вартість сировини еталонної марки Brent збільшилася на 1,6% і вперше з 30 травня перевищила позначку $65,5 за барель. Такі дані наводить біржа ICE в Лондоні.

Жорсткі санкції США не змогли зупинити продаж нафти Іраном. Хоча в травні Вашингтон почав вводити обмеження проти всіх покупців…

Різке подорожчання нафти стартувало ще напередодні. За словами експертів, головною причиною зміцнення цін стало загострення відносин між Іраном і США.

20 червня іранські військові збили безпілотник Сполучених Штатів. Як заявили в Ісламській Республіці, літальний апарат порушив кордон країни і був знищений на підставі Статуту ООН. Між тим, за заявою американської сторони, інцидент стався в міжнародному повітряному просторі.

Дональд Трамп у своєму Twitter назвав дії Тегерана «великою помилкою», після чого, згідно з інформацією The New York Times, схвалив військові удари по Ірану. Пізніше глава Білого дому скасував своє рішення, але ринки при цьому як і раніше високо оцінюють загрозу загострення конфлікту.

«Світові покупці нафти стали побоюватися за транспортування сировини з Перської затоки, який є ключовою логістичної точкою і великим родовищем. У разі ескалації збройного конфлікту затока опиниться під прицілом. Саме в цьому зв’язку дорожчає нафта», — пояснив у розмові з RT керівник аналітичного департаменту Amarkets Артем Дєєв.

Посилення напруженості між Тегераном і Вашингтоном почалося ще в середині минулого тижня. Так, 13 червня два нафтові танкери піддалися атаці в Оманській затоці поблизу берегів Ірану. Влада Сполучених Штатів звинуватили Ісламську Республіку в нападі на судна, а пізніше Пентагон «в оборонних цілях» схвалив відправку додаткових військових сил на Близький Схід.

Згідно з оцінкою заступника голови правління КБ «ЛОКО-Банк» Андрія Любшина, передбачуване початок бойових дій на території Ірану зробить неможливим експорт нафти з довколишніх сировинних країн регіону. В результаті, як очікується, на глобальному ринку вуглеводнів утворюється дефіцит, а вартість бареля Brent може збільшитися мінімум на $10-20.

Як зазначає Люшин, зараз неможливо точно прорахувати реальні втрати нафтового ринку і глобальної економіки від ймовірного вторгнення США в Іран. На думку аналітика, наслідки таких дій будуть непередбачуваними. На цьому тлі одночасно з дорожчанням енергосировини в світі суттєво підскочили ціни на золото. Згідно з даними нью-йоркської товарної біржі Comex, вартість дорогоцінного металу вперше з 2013 року перевищила рівень $1410 за тройську унцію. Нагадаємо, золото прийнято вважати захисним активом у часи глобальних шоків.

За словами Артема Дєєва, військове зіткнення Ірану і США може відвести ціни на нафту до рівня $80-85 за барель. У той же час експерт вважає малоймовірним подальше загострення ситуації.

«І Тегеран і Вашингтон зацікавлені у врегулюванні конфлікту без повномасштабних бойових дій, оскільки наслідки позначаться на обох країнах. Про наміри вести діалог як мінімум говорить те, що Іран спочатку направив повідомлення в ООН, а США відклали військову атаку. Проте в даному випадку не можна давати однозначну прогноз, так як будь-яка подія може стати визначальним, а будь-яка заява — точкою неповернення», — додав Дєєв.

Нафтовий регулятор

На думку опитаних RT аналітиків, у разі подальшого зростання напруженості між Іраном і США, а також збільшення цін на нафту держави — учасники угоди ОПЕК+ спробують стабілізувати ринок. На цьому тлі визначальною подією для глобальної сировинної галузі стане саміт країн — нафтоекспортерів, який запланований на 1 та 2 липня. Як очікується, в рамках переговорів сторони обговорять питання подальшого продовження угоди.

Цікаво, що раніше зустріч була запланована на кінець червня. Разом з тим, як пояснив RT експерт компанії «Міжнародний фінансовий центр» Гайдар Гасанов, засідання було вирішено перенести у зв’язку з запланованим на 28 і 29 червня самітом G20. За словами аналітика, в ході зустрічі «двадцятки» глави США і КНР можуть обговорити питання проведення нових торгових переговорів. Сигнали про завершення торговельної війни можуть спровокувати зростання попиту на нафту. Таким чином, країнам ОПЕК+ необхідно буде врахувати у своїх рішеннях досягнуті домовленості Штатів і КНР.

«Щоб стабілізувати нафтовий ринок, необхідно знати, наскільки треба скоротити обсяги видобутку країнами ОПЕК+, в тому числі і Росії. Якщо ситуація з Китаєм і США залишиться на колишніх рейках, то доведеться скорочувати видобуток в районі від 1,6 до 1,8 млн барелів на добу, з поправкою на ситуацію на Близькому Сході. На мій погляд, це той необхідний мінімум, щоб світові нафтові котирування піднялися до $70-75 за барель», — пояснив Гасанов.

При цьому, як зазначив експерт, якщо ціни на нафту будуть рости занадто швидко, держави ОПЕК+ можуть знизити обсяги скорочення видобутку до 1,4 млн барелів у день.