В Анкарі розглядають російські винищувачі як можливу альтернативу F-35. Про це з посиланням на неназваних представників турецького Міноборони пише видання Defense News. Про подібні плани заявляв і голова МЗС Туреччини Мевлют Чавушоглу. Раніше Вашингтон пригрозив залишити турецькі ВПС без новітніх бойових літаків з-за операції по ЗРК С-400. Як відзначають експерти, закупівля Туреччиною російських систем ППО і Су-57 могла б забезпечити незалежність регіону від різких коливань зовнішньополітичного курсу США.
Керівництво Туреччини може звернутися до російських оборонних технологій в тому випадку, якщо Вашингтон остаточно виключить Анкари з міжнародної програми створення винищувача п’ятого покоління F-35. Про це з посиланням на неназваних представників турецького Міноборони повідомило видання Defense News.
Як пояснив військовий чиновник, Анкара не може дозволити собі залишитися без нового винищувача, а російські технології стали б «першим і кращим вибором», якщо Сполучені Штати заблокують участь Туреччини у спільній оборонній програмі. Варіант співпраці з Москвою підходить Анкарі і з геостратегічних міркувань, додав чиновник.
Раніше глава МЗС Туреччини Мевлют Чавушоглу заявив, що Туреччина знайде альтернативного постачальника в тому випадку, якщо США розірвано угоду з F-35.
«Є F-35 — але є й літаки російського виробництва. Якщо ми не зможемо придбати F-35, Туреччина буде купувати аналогічні літаки в інших країн. І це буде тривати до тих пір, поки ми не почнемо виробляти власні машини п’ятого покоління», — заявив турецький міністр 10 квітня в ефірі місцевого телеканалу.
Чавушоглу також порушив тему постачань С-400, зазначивши, що деякі країни НАТО мають на озброєнні комплекси С-300, але це не викликає нарікань з боку Північноатлантичного альянсу. Сьогодні Анкара не виключає, що з Москвою може бути укладена нова угода з С-400, додав міністр.
«Залежать від політичного порядку»
Приводом для розбіжностей між Анкарою і Вашингтоном стало рішення турецької сторони закупити у Росії зенітні ракетні комплекси С-400. Вперше про переговори Росії і Туреччини на цю тему стало відомо в листопаді 2016 року. У 2017 році сторони підписали договір про постачання ЗРК в Турецьку Республіку.
Цей крок викликав різкий протест Вашингтона, який пригрозив Туреччині санкціями і розірванням домовленостей про постачання літаків F-35. Американські чиновники стверджують, що російські С-400 несумісні з натовськими стандартами.
Туреччина може зіткнутися з проблемами в постачанні літаків п’ятого покоління F-35 з-за контракту з Росією по С-400. Про це заявили…
У турецькому Міноборони ці підозри неодноразово спростовували: як заявив раніше глава відомства Хулуси Акар, Туреччина не має наміру інтегрувати ЗРК С-400 в системи альянсу.
1 квітня агентство Reuters з посиланням на неназвані джерела повідомило, що США припиняють поставки в Туреччину обладнання по програмі F-35. Незабаром виконуючий обов’язки прес-секретаря Пентагону Чарльз Саммерс заявив, що участь Туреччини у створенні винищувачів НАТО п’ятого покоління буде припинена до тих пір, поки Анкара не відмовиться від поставок російських ЗРК.
«Якщо Туреччина придбає С-400, продовження її участі у програмі F-35 буде під загрозою», — наводить його слова РИА Новости.
Як зазначив в інтерв’ю RT викладач НДУ ВШЕ Григорій Лук’янов, якщо США і Туреччина не прийдуть до консенсусу з питання поставок С-400, це може негативно позначитися на військово-технічному співробітництві двох країн.
«У США широкий спектр програм військового співробітництва з Туреччиною, які залежать від політичного порядку денного двосторонніх відносин і від змін зовнішньої політики Анкари. Якщо турецьке керівництво не піде США назустріч у їх політичні вимоги, то сповільниться не тільки програма F-35 може припинитися будь-яку співпрацю з Туреччиною в сфері озброєнь», — пояснив експерт.
Схожий прогноз в інтерв’ю RT представив військовий експерт Олексій Леонков. На його думку, Сполучені Штати турбує можливе розширення масштабів російсько-турецького співробітництва.
«Всі країни, які будуть підтримувати військову співпрацю з Росією, опиняться під американськими санкціями. Втрачати домінування на ринку озброєнь, яке виникло після 1991 року, американці не хочуть», — пояснив експерт.
Крім того, за словами Леонкова, американські чиновники побоюються, що Туреччина подасть приклад іншим країнам регіону, які сьогодні орієнтуються на американські поставки озброєння.
«Ця ситуація може стати прецедентом для тих країн, які залежать від поставок американської зброї і техніки», — вважає експерт.
Нагадаємо, спочатку Анкара планувала придбати близько ста винищувачів-бомбардувальників п’ятого покоління F-35 Lightning II, які проводяться за програмою кооперації ряду країн НАТО під егідою США. Туреччина приєдналася до програми у 2002 році, на її підприємствах виробляються деякі деталі для літака.
Крім того, турецька сторона за умовами угоди повинна займатися обслуговуванням та монтажем двигунів F-35. Тому виключення Анкари з цієї програми може обернутися додатковими витратами. Як заявив раніше курирував створення F-35 віце-адмірал США Маттіас Уінтер, вихід Туреччини кооперації загальмує виробництво 75 літаків, так як ця країна постачає близько 6-7% вузлів винищувача.
У червні минулого року турецькі ВПС отримали два винищувачі Lightning II, але подальші поставки припинилися. Американські експерти раніше припускали, що навіть у тому випадку, якщо Туреччина отримає літаки, США легко зможуть заблокувати експлуатацію цих машин, просто обмеживши постачання запчастин.
Туреччина розраховує представити свій винищувач п’ятого покоління до 2023 року, а ще через три роки провести перший випробувальний…
З 2013 року турецька аерокосмічна компанія Turkish Aerospace Industries (TAI) веде розробку власного винищувача п’ятого покоління TF-X. Його перший випробувальний політ повинен відбутися в 2026 році. В рамках цього проекту Туреччина розраховує на співпрацю із закордонними партнерами — раніше Міноборони республіки підписав угоду зі шведською компанією Saab.
За словами Григорія Лук’янова, створення власного винищувача п’ятого покоління — амбітний план, але реалізувати його можливо тільки за умови використання зарубіжних технологій.
«Власних технологічних і промислових потужностей, необхідних для розробки і запуску серійного виробництва дорогих машин подібного роду, сьогодні в Туреччині немає», — підкреслив експерт.
Анкара прагне підключити до роботи багато держави — як пояснили раніше турецькі чиновники, перш за все це робиться з міркувань безпеки, щоб виключити залежність від якогось одного партнера.
«Зустріне критику з боку США»
Що стосується ідеї вступити в кооперації з російськими оборонними підприємствами і закуповувати винищувачі п’ятого покоління Су-57, то вона, як відзначають експерти, викличе не менше роздратування Вашингтона, ніж покупка Туреччиною ЗРК С-400.
«Локалізація виробництва на території Туреччини зустріне критику з боку США і можливі санкції у спробі вплинути на політику Анкари. США назвуть цю кооперацію неприйнятною і будуть говорити, що співпраця з Росією може підірвати ефективність колективної системи безпеки НАТО в регіоні», — вважає Григорій Лук’янов.
Раніше глава Держдепу Майкл Помпео пригрозив Єгипту санкціями у тому випадку, якщо це африканська держава укладе контракт з Москвою на купівлю військових літаків Су-35.
«Ми ясно говорили (владі Єгипту. — RT), що такі закупівлі тягнуть за собою застосування санкцій згідно з законом CAATSA щодо влади країни. Ми отримали запевнення від них, що вони це розуміють. Сподіваюся, вони вирішать не робити цю покупку», — наводить слова Помпео РИА Новости.
Нагадаємо, в 2017 році американські власті ухвалили закон «Про протистоянні супротивникам Америки допомогою санкцій» (CAATSA). У відповідності з ним США можуть вводити обмежувальні заходи проти країн, які співпрацюють з такими країнами, як Іран, Росія і КНДР. Кооперація у військово-технічній галузі також підпадає під обмеження. Вашингтон зробив виняток для Індії, Індонезії і В’єтнаму, але Туреччина таких послаблень не отримала. Поки що єдиним реальним кроком Вашингтона проти Анкари стало заморожування постачань комплектуючих для F-35.
Припущення, що Анкара може планувати покупку Су-57, звучали в турецькій пресі ще в травні минулого року: тоді видання Yeni Safak з посиланням на обізнані джерела повідомило, що такий варіант серйозно розглядають влади республіки.
Слід також відзначити, що Москва і Анкара можуть у перспективі налагодити технічна взаємодія по різних напрямках. Як заявив за підсумками недавніх переговорів з турецьким колегою президент Росії Володимир Путін, сторони можуть «вийти на спільні розробки і спільне виробництво високотехнологічної військової техніки». Мова, зокрема, може йти про виробництві на території Туреччини окремих компонентів для ЗРК С-400.
На що завершився в Бангкоку міжнародній виставці озброєнь Defense&Security-2017 була широко представлена продукція з Туреччини….
Побоюватися, що Туреччина в цьому випадку «запозичить» російські технології не доводиться, впевнені експерти. Як пояснив Григорій Лук’янов, в ході підписання угод обговорюються усі можливості та обмеження і ці умови дотримуються учасниками договорів.
Такої ж точки зору дотримується і військовий експерт Олексій Леонков. В інтерв’ю RT він нагадав, що схожі побоювання свого часу лунали з приводу партнерства з Індією, але вони не виправдалися.
«Військово-технічне співробітництво триває донині, — пояснив експерт. — Індія спробувала налагодити власне виробництво, але у виготовлених літаків були виявлені технічні недоліки, які усувають досі. Тому готові літаки Су-30 Індія отримує з Росії».
За своїм технологічним потенціалом турецька оборонна промисловість цілком може брати участь у російській програмі створення винищувачів, вважає Леонков.
«Анкара — не новачок в авіаційній промисловості, деякі компоненти створює на високому рівні», — пояснив експерт.
Для Москви таке співробітництво було б вигідним, адже воно передбачає довгостроковий контракт на обслуговування та розвиток військових систем з участю російських компаній і виробників. Співпраця у сфері ВПК забезпечує та геополітичні переваги, вважають експерти.
«Росія зацікавлена у створенні в регіоні автономного від США протиповітряного щита, що спирається на російські комплекси С-300 і С-400, а також на авіацію. Подібний щит зробить регіон політично незалежним від флуктуацій американської зовнішньої політики», — підсумував Григорій Лук’янов.
Thanks!
Our editors are notified.