Росія і Україна з 1 січня 2020 року погодилися обнулити взаємні претензії щодо транзиту газу, повідомив глава Міненерго РФ Олександр Новак. Досягнута домовленість вигідна обом сторонам і відкриває шлях для подальшого співробітництва Москви і Києва, відзначають експерти. У той же час аналітики вважають, що проблема надійності поставок українськими газопроводами в майбутньому збережеться через нестабільну політичну обстановку на Україні і старіння української ГТС.
«Газпром» і «Нафтогаз» досягли принципових домовленостей щодо транзиту російського газу по території України. Про це в інтерв’ю телеканалу «Росія 24» заявив глава Міненерго Олександр Новак.
«Домовилися про те, що з 1 січня обнуляються взаємні претензії, будуть зняті арешти з майна в рахунок прийнятих рішень за судовими позовами», — сказав російський міністр.
Він також зазначив, що українська газотранспортна система (ГТС) у перспективі не буде використовуватися в тих же обсягах, що й раніше, хоча і залишиться затребуваною в силу збільшення попиту на газ в Європі. За його словами, в даний момент газопровід знаходиться в досить зношеному стані і потребує модернізації.
«Ми ніколи в цілому не відмовлялися від використання цієї газотранспортної системи, але, звичайно, вона навряд чи буде використовуватися в такому обсязі, як раніше, коли через цю ГТС прокачувалось 90-100 млрд кубометрів газу», — сказав Новак.
Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук, у свою чергу, повідомив, що сама угода по транзиту газу між Росією і Україною ще не укладено: для завершення переговорів необхідні один-два дні.
Досягнення взаєморозуміння між Москвою і Києвом з питання транзиту газу дозволить знизити юридичні ризики для «Газпрому», вважають експерти агентства Moody’s.
«Відгук взаємних позовних вимог, судових рішень за якими ще немає, виключає можливість арешту активів «Газпрому» за межами Росії. Компанія також зможе вийти на ринок єврооблігацій без загрози від потенційних санкцій з боку майданчиків розміщення паперів», — цитує Moody’s ТАСС.
Взаємні претензії
Позови, про які йде мова, розглядалися в 2017-2018 роках Стокгольмським арбітражним судом, який визнав, що у «Газпрому» і «Нафтогазу» є борги один перед одним.
Відповідно до рішення цієї інстанції, український газовий оператор повинен виплатити $2 млрд у рахунок поставленого з Росії, але не сплаченого Києвом газу. Але і у «Газпрому», як вирішив суд, є борг перед «Нафтогазом» у розмірі $4,6 млрд.
В кінці листопада цього року апеляційний суд округу Свеа (Швеція) визнав, що російська компанія повинна заплатити українській стороні різницю в $2,6 млрд до 29 грудня. З урахуванням пені ця сума склала $2,9 млрд.
Проте Україна вважає цю цифру недостатньою. Антимонопольний комітет оштрафував «Газпром» за нібито займане їм монопольне становище на ринку транзиту на $6 млрд.
«В пристойному суспільстві, за межами України, покрутили б пальцем біля скроні на такі звинувачення. Незрозуміло, на підставі чого ця сума взагалі виставлена. Але така претензія є. З нею доводиться зважати на переговорах», — сказав в бесіді з RT заступник гендиректора Інституту національної енергетики Олександр Фролов.
В ході нинішніх переговорів з транзиту Росія і Україна домовилися, що ця претензія буде знята. Як відзначають експерти, переговори проходили в «екстремальних» умовах: контракт на здійснення транзиту природного газу з Росії в Європу через Україну закінчується в кінці грудня. Якщо до 1 січня не була досягнута домовленість про його продовження, поставки за цим маршрутом припинилися б.
Газова взаємозалежність
Восени 2019 року за участю Єврокомісії сторони активізували переговори і в грудні нарешті добилися фінального результату. Виконавчий директор «Нафтогазу України» Юрій Вітренко стверджував, що українська сторона наполягала на десятирічний контракт, а російська — на річних.
В результаті досягнуто домовленості про п’ятирічний контракт з можливою пролонгацією на тих же умовах ще на десять років, заявив український міністр енергетики та захисту навколишнього середовища Олексій Оржель.
Експерт Ради з питань міжнаціональних відносин при президенті РФ Богдан Безпалько в бесіді з RT зазначив, що досягти компромісу за взаємним судовим претензіям газових компаній двох країн вдалося саме тому, що у Росії і України, незважаючи на складні відносини, є спільне завдання. Вони — учасники системи транзиту енергоресурсів в Євросоюз.
Європарламент затвердив проект поправок в Газову директиву, за допомогою яких ЄС планує розширити контроль над морськими…
«Москва і Київ взаємозалежні в постачанні газу в країни ЄС. Росія є постачальником, а Україна — транзитером. Якщо постачання блакитного палива припиняться через нездатність домовитися і знайти компроміс, то постраждають обидві сторони. Україна позбудеться заробітку з транзиту, а у Росії виникнуть складнощі у зв’язку з неможливістю поставити необхідний обсяг газу», — сказав Безпалько.
За його словами, досягнута домовленість відкриває двом країнам можливості для подальшого співробітництва.
При цьому експерти допускають, що Київ може в останній момент відмовитися від домовленостей: сторони підписали протокол, а не контракт. Проте ймовірність зриву невелика, вважають вони.
Разом з тим російсько-українські переговори ще раз показали, що Київ не самий кращий торговий партнер в нинішніх умовах, вважають політологи.
«Україна — ризикований транзитер. Володимир Зеленський є слабким президентом. Він піддається впливу. Тому він може приймати рішення, спрямовані проти Росії, навіть не в силу якоїсь політичної лінії, а просто тому, що на нього чинитимуть тиск якісь українські бізнес-групи або зовнішньополітичні гравці», — вважає Безпалько.
Показово, що в самий розпал переговорів з транзиту газу Зеленський підписав поправки до закону «Про ринок електричної енергії», які передбачають заборону імпорту електроенергії з Росії. Ініціатором цього заходу є керівник комітету Верховної ради з питань енергетики Андрій Герус, що входить в пропрезидентську фракцію «Слуга народу».
Заборона не є безумовним. Кабінет міністрів України отримує право скасовувати його на будь-який термін, щоб уникнути надзвичайної ситуації в енергосистемі країни. Проте сам факт прийняття такого закону свідчить про те, що Зеленський став учасником боротьби українських бізнес-груп за енергетичний ринок, вважає Безпалько.
«Російська дешева електроенергія. Але якщо в Україні будуть купувати тільки її, ринку збуту для своєї електроенергії позбудуться інші виробники, які і пролобіювали цей закон», — вважає експерт.
Проблема остаточно не вирішена
Результати переговорів «Газпрому» і «Нафтогазу» не є остаточним вирішенням проблеми забезпечення безперебійних поставок російського газу в Європу, вважають експерти. Так, Безпалько вважає, що через п’ять років не буде простого продовження договору. Україна знову поставить питання про фактичне підвищення ціни за транзит російського газу, ініціюючи масу судових позовів проти Росії, щоб використовувати їх для торгу, вважає аналітик.
«Справа в тому, що Росія через п’ять років може суттєво скоротити поставки газу через українську газотранспортну систему через нарощування поставок через обхідні газопроводи «Турецький потік», «Блакитний потік», «Північний потік» і «Північний потік — 2». Транзит через п’ять років може зберегтися, але на дуже низькому рівні», — прогнозує Безпалько.
У 2020-2023 роках США витратять $1 млрд на підтримку енергетичних проектів в Європі та Євразії, щоб допомогти країнам регіону…
Разом з тим, експерт не впевнений, що Росія зможе повністю обійтися без українського транзиту.
«Газотранспортна система України залишається як запасний маршрут, через який можна перенаправляти газові потоки в тому випадку, якщо, приміром, проходить плановий ремонт на основних газопроводах. Такі ремонти бувають, це нормальна практика. В ЄС видобуток вугілля знижується. Значить, зростатиме потреба в імпорті газу. Тут українська газотранспортна система може зіграти свою роль», — сказав Фролов.
Правда, для цього українська ГТС повинна бути модернізована, зазначив експерт.
«Капітальний ремонт української «труби» не проводився 30 років. А це означає, що, якими б чудовими не були радянські інженери, які проектували цю ГТС, без належного фінансування і вкладення матеріальних ресурсів вона прийде в непридатність. Значить, в найближчі п’ять років потрібно шукати гроші і прийнятні механізми фінансування. Інакше український маршрут і, відповідно, суперечки Росії та України навколо нього зникнуть самі собою», — сказав Фролов.
Thanks!
Our editors are notified.