Заборонений барель ціни на нафту підскочили до піврічного максимуму

У понеділок, 22 квітня, світові ціни на нафту вперше за півроку перевищили позначку $74 за барель. Інвестори побоюються повного припинення постачань енергосировини з Ірану. Як очікується, США можуть оголосити, що з 2 травня вводять санкції проти всіх держав, що закуповують вуглеводні у ісламської республіки. Згідно з оцінкою аналітиків, дії Вашингтона призведуть до зростання котирувань до $80 за барель і поставлять під удар виконання угоди ОПЕК+. При цьому, як зазначають експерти, ситуація на світовому енергоринку позитивно позначиться на рублі та російському фінансовому ринку.

Світові ціни на нафту в понеділок, 22 квітня, оновили піврічні максимуми. В ході торгів на біржі ICE в Лондоні вартість сировини еталонної марки Brent виросла відразу на 3% і перевищила позначку $74 за барель. Востаннє аналогічне значення спостерігалося ще 1 листопада 2018 року.

З січня по березень 2019 року танкерні постачання нафти з Ірану і Венесуели в Китай зросли одразу на 78% і 192% відповідно. Пекін…

За словами експертів, головною причиною подорожчання нафти на глобальному ринку сталі побоювання інвесторів з приводу повного припинення постачань вуглеводнів з Ірану. Як очікується, в понеділок держсекретар США Майк Помпео оголосить про плани Вашингтона скасувати тимчасовий дозвіл для ряду держав на купівлю іранського енергосировини. Так, з 2 травня Штати будуть вводити обмеження проти всіх країн — імпортерів нафти з ісламської республіки. Про це 21 квітня повідомила газета The Washington Post з посиланням на джерела.

Нагадаємо, 8 травня 2018 роки Сполучені Штати вийшли з ядерної угоди c Іраном і оголосили про відновлення дії санкцій проти Тегерана. Основний пакет обмежень набрав чинності 5 листопада та поширюється на енергетичний сектор і операції з центробанком республіки.

Як раніше відзначали в Держдепартаменті США, основна мета санкцій — звести до нуля доходи Ірану від продажу нафти. При цьому Білий дім дав відстрочку на півроку деяким великим імпортерам іранського енергосировини. Так, аж до початку травня 2019 року вуглеводні у ісламської республіки можуть вільно закуповувати Китай, Японія, Південна Корея, Індія, Греція, Італія, Туреччина і Тайвань.

Як відзначають аналітики, за задумом американців, за цей термін партнери Ірану повинні були перебудувати структуру свого імпорту і в результаті все одно відмовитися від подальшої співпраці з Тегераном. Зараз енергосировину у ісламської республіки перестали закуповувати Греція, Італія і Тайвань. Про це йдеться у звіті інформаційного порталу TankerTrackers.

За підрахунками сервісу, після травневого оголошення про санкції експорт нафти і газового конденсату танкерами з Ірану менш ніж за півроку впав на 62% — до 2,73 млн барелів на добу в квітні 2018 року до 1,02 млн у листопаді. Одночасно на світовому ринку можна було спостерігати зростання цін на нафту до $87 за барель.

Між тим після оголошеної Вашингтоном відстрочки головні енергетичні партнери Ірану з початку 2019 року вирішили максимально наростити імпорт енергосировини з країни до остаточного вступу санкцій чинності. Так, за даними TankerTrackers, в березні Тегеран збільшив експорт нафти і газового конденсату до 1,91 млн барелів на добу. При цьому на частку Китаю припадало 47,5% поставок, Південній Кореї — 23%, Індії — 14,2%, Туреччини — 6,8%, а Японії — 6,2%.

Таким чином, як пояснив в інтерв’ю RT аналітик ІК «Фрідом Фінанс» Ален Сабітов, у разі повної відмови держав від купівлі іранської нафти в травні глобальний ринок може втратити близько 1,5—2 млн барелів вуглеводнів на добу. Це, в свою чергу, призведе до збільшення дефіциту енергосировини і знову спровокує зростання цін вище $80 за барель.

«Скасування послаблень змусить імпортерів знову скоротити постачання з Ірану. Ми вважаємо, що європейські країни, а також Японія і Південна Корея можуть звести рівень імпорту іранської нафти до нуля. Є ознаки підготовлених способів заміни енергосировини з ісламської республіки на альтернативні джерела з Африки та Австралії», — зазначив Сабітов.

За словами аналітика, Індія і Китай також можуть значно знизити закупівлі вуглеводнів у Тегерана, але при цьому не стануть повністю відмовлятися від іранського енергосировини. У той же час, як відзначає експерт, експортні втрати ісламської республіки все одно позначаться на світовому ринку і спровокують зростання цін.

З початку 2019 року танкерні перевезення нафти з країн ОПЕК в США скоротилися більш ніж у два рази. Експерти пояснюють таку ситуацію…

Згідно з оцінкою експертів, повне введення санкцій проти Тегерана помітно позначиться на виконанні угоди ОПЕК+. Так, у нових умовах держави — учасники угоди будуть змушені компенсувати втрату іранських вуглеводнів і знову почнуть збільшувати видобуток нафти. На думку головного аналітика «БКС Прем’єр» Антона Покатовича, така ситуація знижує ймовірність продовження угоди ОПЕК+ до кінця року.

«На наш погляд, можливі дії США щодо посилення тиску на Іран можуть бути інструментом, спрямованим на підрив кооперації ОПЕК+ як сили, яка протиставляє себе Штатам на світовому ринку енергоносіїв», — зазначив у бесіді з RT Покатович.

Рекордний за півроку зростання цін на нафту позитивно позначився на російському фондовому та валютних ринках. На торгах Московської біржі 22 квітня курс долара США знизився на 0,5%, до 63,73 рубля, а курс євро — на 0,55%, до 71,65 рубля.

Офіційний курс валют Центробанку на 23 квітня склав 63,78 рубля за долар і 71,72 рубля за євро.

Одночасно індекс Мосбиржи виріс на 0,7% — до 2580 пунктів, а індекс РТС додав 1% і вперше з березня 2018 року досяг позначки 1276 пунктів. В середині дня основними лідерами зростання стали акції «Русгідро» (1,7%), «Роснєфті» (1,47%), Сбербанку (1,4%) і Лукойлу (1%).

Як вважає Антон Покатович, на тлі підтримки нафтових цін курс долара найближчим часом буде залишатися поблизу рівня 63,3—64,5 рубля, а курс євро — 71,4—72,8 рубля.

Источник