«Зерна гітлерівської пропаганди»: що послужило причиною початку Другої світової війни

80 років тому війська вермахту перейшли кордон з Польщею. Формальним приводом для розв’язання Німеччиною Другої світової війни стала інсценізація переодягненими у польську форму есесівцями нападу на німецьку радіостанцію в місті Гляйвице. Однак, як відзначають експерти, причини великомасштабного конфлікту варто шукати в підсумках Першої світової. У Другій світовій, стала самої кровопролитної в історії, взяли участь кілька десятків країн. Загальні втрати, за різними даними, становили від 50 млн до 80 млн осіб. Вирішальну роль у розгромі фашизму зіграв Радянський Союз. За словами істориків, підсумки війни справили значний вплив на світовий порядок: була створена ООН, розвалилася колоніальна система, різко зросла популярність лівих ідей, а західні ринкові економіки перетворилися в більш соціально орієнтовані.

1 вересня 1939 року війська гітлерівської Німеччини перейшли кордон з Польщею, а через трохи більше двох тижнів польський уряд бігло з країни. Вже на початку жовтня вся територія Польщі була окупована німцями. З цих подій ведеться відлік Другої світової війни, проте в наші дні деякі історики вважають, що конфлікт почався роком раніше — під час Мюнхенської змови.

Передумови для початку війни

Військовий історик Юрій Кнутов заявив у коментарі RT, що «передумови для початку Другої світової війни слід шукати у підсумках Першої світової та інших конфліктів початку XX століття».

105 років тому почалася Перша світова війна. Вона виникла з-за масштабних суперечностей між великими державами, пов’язаних з…

У свою чергу, співробітник Музею Перемоги, кінорежисер-документаліст Андрій Купарев повідомив, що потерпілою у Першій світовій війні стала в першу чергу Німеччина.

«Вона втратила частину територій, повинна була відмовитися від мілітаристських амбіцій, її обклали великими виплатами потерпілим країнам, економічна розруха знизила рівень життя простих людей», — розповів він в бесіді з RT.

На думку Кнутова, накладені на Німеччину санкції були надмірними і несправедливими, і на цьому зіграли нацисти.

«Зерна гітлерівської пропаганди лягали в благодатний грунт. Нацистські ідеї захоплювали як зубожілі маси, так і шукали перспективи промисловців», — зазначив експерт.

Історик підкреслив, що у німців були потенційні союзники за кордоном. Значна частина населення Австрії негативно оцінювала розвал своєї імперії, мільйони угорців опинилися в результаті переділу кордонів на території чужих держав. Італія і Японія перебували в таборі переможців, але їх територіальні і економічні амбіції не були задоволені. Польща не тільки отримала за підсумками Першої світової частина німецьких земель, але і силою анексувала Західну Україну і Західну Білорусію, нагадав Кнутов.

Змова і договір

У 1933 році нацисти прийшли до влади в Німеччині. Ще на зорі своєї політичної кар’єри Адольф Гітлер не приховував антикомуністичних настроїв і намірів шукати «життєвий простір» для німців на сході. Зміна влади в Берліні стала тривожним сигналом для Москви і звела до мінімуму її співпрацю з Німеччиною. Спроби СРСР укласти багатосторонній європейський договір не увінчалися успіхом. У результаті Радянський Союз зосередився на співпрацю з Чехословаччиною та Францією.

У березні 1938 року Гітлер здійснив аншлюс Австрії.

«Відсутність чіткої реакції з боку західних держав переконало нацистів у безкарності», — підкреслив Юрій Кнутов.

Наступним кроком агресора стало надання тиску на Чехословаччину під приводом захисту судетських німців. Прага була готова піти на надання Судетам широких автономних прав, але у Гітлера були більш далекосяжні плани. Підписанням у Мюнхені у вересні 1938 року угоди (Мюнхенська змова) Англія, Франція і Італія схвалили анексію Судет Німеччиною. А Польща окупувала Тешинську область Чехословаччини.

Крім того, Великобританія та Франція уклали договори про ненапад з Німеччиною. У відповідь на спроби СРСР захистити Чехословаччину на Заході почали звучати погрози на адресу Москви.

«Англія і Франція робили все можливе, щоб розгорнути агресію Гітлера на схід. За великим рахунком, початок Другої світової війни можна відраховувати з Мюнхенської змови і введення польсько-німецьких військ у Чехословаччину», — заявив Кнутов.

У березні Німеччина анексувала частину Чехії. На території Словаччини було створено маріонеткову державу. Ще раніше південну Словаччину і Подкарпатскую Русь Німеччина та Італія передали Угорщини.

«Один з найбільших на той момент у світі військово-промислових комплексів — чехословацький — став працювати на рейх, створюючи ту махіну, яка потім обрушиться на СРСР», — підкреслив Кнутов.

Після розділу Чехословаччини у нацистів із-за суперечок навколо статусу Данцига (нині Гданськ) стали псуватися стосунки з польськими партнерами. На тлі цих протиріч Москва спробувала створити союз з Варшавою, проте Польща, сподіваючись на підтримку Англії та Франції, відмовила Радянському Союзу.

СРСР економічно був не готовий до великої війни, а Париж і Лондон затягували союзницькі переговори з Москвою. Щоб відстрочити початок конфлікту, Радянському Союзу не залишалося іншого виходу, як підписати 23 серпня 1939 року договір про ненапад з Німеччиною.

Початок Другої світової

31 серпня 1939 року група перевдягнених у польську форму есесівців напала на радіостанцію в німецькому прикордонному місті Гляйвице. На наступний день ВПС і флот Німеччини завдали ударів по території Польщі, а сухопутні війська почали вторгнення по всій протяжності кордону.

85 років тому було підписано Декларацію про незастосування сили між Німеччиною і Польщею, відома також як пакт Пілсудського — Гітлера….

«Переконавшись у своїй безкарності, Гітлер вважав, що для початку війни буде достатньо навіть відвертої провокації», — зазначив Кнутов.

Найбільші з’єднання армії Польщі були розбиті вже в перші дні Другої світової. Навіть застосування поляками хімічної зброї не зупинило німецький наступ. 14 вересня була оточена Варшава, потім капітулювали польські війська в районі Лодзі. Влада Польщі втекли з країни, кинувши своїх співвітчизників напризволяще.

3 вересня Франція та Англія оголосили Німеччині війну, формально виконавши свої обіцянки підтримати Варшаву. Однак, незважаючи на явну перевагу, Лондон і Париж утрималися від активних наступальних дій проти Берліна.

17 вересня Радянський Союз ввів війська на територію Західної України і Західної Білорусії, відсунувши державний кордон на кілька сотень кілометрів.

«Враховуючи те, що Червона армія вийшла на межі, запропоновані Антантою у 1920-ті роки, на Заході на це відреагували спокійно», — зазначив Кнутов.

У жовтні гітлерівці повністю окупували землі історичної Польщі і почали перекидання військ на західний фронт. Навесні — влітку 1940 року нацисти окупували Данію, Норвегію, Нідерланди, Люксембург та Францію. Частина французьких військ була евакуйована в Великобританію.

Восени німці почали масовані бомбардування британських міст. Надалі бойові дії розгорнулися в Середземномор’ї і в Північній Африці. Німецько-італійські сили окупували Югославію і Грецію.

Велика Вітчизняна війна

22 червня 1941 року війська гітлерівської Німеччини вторглися на територію СРСР. На нацистську військову машину до того часу працювали економіки та людські ресурси практично всієї Європи. За чисельністю особового складу збройних сил нацисти та їхні союзники приблизно в півтора рази перевершував Червону армію, відзначають історики.

У південній частині УРСР та Криму радянським військам вдалося досить довго стримувати противника. Проте наступ в Прибалтиці, а також на Мінському і Київському напрямках для нацистів виявилося вдалим. У вересні 1941 року вони підійшли до Ленінграда і Москви.

Проте в ході Битви за Москву в кінці 1941 — на початку 1942 року радянським військам вдалося зупинити наступ противника і відкинути його від столиці СРСР. Гітлер спробував перерізати постачання Червоної армії нафти, кинувши свої війська до Сталінграда і на Кавказ, але в ході грандіозних битв нацисти та їхні союзники були розбиті.

Остаточно переламати хід війни радянським військам вдалося влітку 1943 року в ході Битви на Курській дузі. Червона армія звернула нацистів у втечу, звільнила територію УРСР і восени форсувала Дніпро.

Присутність гітлерівських окупантів на території СРСР супроводжувався страшними звірствами. Згідно расовими теоріями нацистів, слов’яни вважалися «нижчою расою». Мирних жителів масово вбивали, морили їх голодом, не чинили їм медичної допомоги. Євреїв, військовополонених червоноармійців і комуністів нищили в таборах смерті.

«Із приблизно 27 млн радянських втрат у війні з Німеччиною більша частина — це беззахисні мирні жителі», — підкреслив Кнутов.

Антигітлерівська коаліція

Незабаром після нападу Німеччини на СРСР між Радянським Союзом, Великобританією і США була підписана серія договорів, які сформували антигітлерівську коаліцію. Москва наполягала на відкриття союзниками другого фронту в Західній Європі, але Лондон і Вашингтон довгий час обмежувалися бойовими діями в районі Середземномор’я.

3 вересня 1939 року Франція і Великобританія стали першими державами, які оголосили війну нацистській Німеччині. На той момент…

Повноцінне вступ США у Другу світову війну відбулося 7 грудня 1941 року, після нападу Японії на Перл-Харбор.

Японські війська вели активні бойові дії в Китаї з 1937 року. Однак західні держави аж до 1941-го активно співпрацювали з Токіо. І тільки нападу Японії на заморських володінь європейських країн і США в Тихому океані змусили їх вступити в зіткнення з нею.

Аж до кінця 1943 року союзники СРСР по антигітлерівській коаліції утримувалися від активних дій в Західній Європі. Однак коли Радянський Союз, який бився, як відзначають історики, з 90% сухопутних сил Німеччини, перейшов в масштабний наступ, позиція Англії і Сполучених Штатів змінилася.

Побоюючись різкого посилення впливу комуністів у Європі, союзники висадили 6 червня 1944 року війська в Нормандії і перейшли у наступ на території Франції. Завдання їм полегшило те, що СРСР в той же час приступив до реалізації однієї з найбільших в історії людства наступальних операцій, яка отримала назву «Багратіон».

Перемога та переможці

У другій половині 1944 року Червона армія перенесла бойові дії за межі СРСР. Навесні наступного року основні події розгорнулися вже на території Німеччини. 30 квітня Адольф Гітлер покінчив з собою, незабаром столицю рейху зайняли радянські війська. 9 травня Німеччина офіційно капітулювала.

Єдиною з країн «осі», яка продовжувала активні бойові дії, залишилася Японія. 9 серпня 1945 року Москва вступила з нею у війну. Радянські війська розгромили найчисленнішу і сильну військову угруповання Імператорської Японії — стояла в Маньчжурії Квантунську армію. Сполучені Штати 6 і 9 серпня піддали ядерного бомбардування японські міста Хіросіму і Нагасакі.

«Різниця підходів була очевидна. Поки СРСР робив ставку на бойові дії проти військових, США бомбили мирне населення», — зауважив Юрій Кнутов.

2 вересня 1945 року Японія капітулювала, завершивши тим самим Другу світову війну. Глобальний конфлікт забрав не менше 55 млн людських життів. Найбільші втрати поніс СРСР (приблизно 26,6 млн осіб) і Китай (близько 15,5 млн). В обох випадках більшу частину загиблих склали мирні жителі.

«За підсумками війни був здійснений величезний технічний ривок у багатьох галузях виробництва, що сприяло в подальшому освоєнню космосу і розвитку атомної промисловості, як би цинічно це не звучало», — підкреслив Андрій Купарев.

У свою чергу, Юрій Кнутов зазначив, що Друга світова війна суттєво змінила історію людства.

«В результаті співпраці членів антигітлерівської коаліції виникла ООН. Війна сприяла розвиткові національно-визвольних рухів, які поховали колоніальну систему», — зазначив історик.

За словами Кнутова, «у світі всі розуміли, що без СРСР перемоги б не було: Червона армія розгромила 80% гітлерівських дивізій». Це сприяло зростанню популярності лівих ідей, виникнення біполярного світоустрою та вимушеного переходу капіталістичних країн до соціально орієнтованого ринку, додав експерт.