П’ять років тому був підписаний план мирного врегулювання конфлікту в Донбасі, що отримав назву «Мінськ-2». Документ замінив собою підписану раніше перше Мінське угоду, виконувати що Київ відмовився. За стіл переговорів українські представники сіли після низки розгромних поразок, які зазнали ВСУ в Донбасі. Як відзначають сьогодні в Донецьку, «Мінськ-2» був на той момент поступкою з боку самопроголошених республік. Однак угода досі не виконано, оскільки Україна зволікає з проведенням конституційної реформи і висуває нові вимоги, зазначають експерти. При цьому альтернативи Мінськими угодами немає, підкреслюють аналітики.
12 лютого 2015 року був підписаний комплекс заходів щодо виконання Мінських угод — покрокового плану мирного врегулювання збройного конфлікту в Донбасі, відомого також як «Мінськ-2».
Документ визнаний Європою, Україною і Росією в якості плану врегулювання збройного конфлікту, що розгорівся на початку 2014 року в Донбасі. Однак реалізувати план досі не вдалося.
Напередодні департамент інформації і друку МЗС Росії опублікував заяву, в якій говориться, що за п’ять років ні один з пунктів Мінських угод повністю не виконано.
«12 лютого виповнюється п’ять років з дня підписання комплексу заходів по виконанню Мінських угод, який є безальтернативною основою врегулювання конфлікту в Донбасі. На жаль, жодне з його положень досі не виконано повністю», — йдеться в повідомленні на сайті зовнішньополітичного відомства.
Відзначається, що сторонам не вдалося домогтися повного припинення вогню, не реалізований відведення військової техніки, особливий статус Донбасу так і не закріплений. Крім того, не була проведена амністія.
«По суті, Київ почав саботаж комплексу заходів відразу після його підписання», — заявили в МЗС.
Війна з беззбройними
В лютому 2014 року до влади в Україні прийшли політики, які проголосили курс на розрив відносин з Росією. Події викликали закономірне обурення в історично російськомовних регіонах України, насамперед у Донецькій, Луганській, Одеській і Харківській областях. Їх жителі не визнали нову владу. У квітні 2014 року на сході України стартувала «антитерористична операція».
У свою чергу, мешканці Донецької та Луганської областей провели референдум, за підсумками якого проголосили Донецьку та Луганську народні республіки незалежними від України.
Київ не визнав підсумки цього голосування. Пізніше зіткнення між військом місцевих жителів і частинами української армії, підтримуваної загонами націоналістів, переросли в повномасштабні бойові дії з використанням важкої бронетехніки і авіації.
Для запобігання подальшого кровопролиття була створена контактна група, в яку входили представники Росії і України, а також ОБСЄ. Зазначимо, що Київ звинувачує Москву у «втручанні» у внутрішні справи України і відмовляється вести переговори безпосередньо з керівництвом ДНР і ЛНР.
У 2014 році сторони підписали план врегулювання, який отримав назву «Мінськ-1». Переговори проходили в білоруській столиці.
Однак це не принесло миру, бойові дії в Донбасі продовжилися. За стіл переговорів Києва повернувся тільки після нищівної воєнної поразки під Дебальцевим, де ВСУ потрапили в оточення, а також після втрати донецького аеропорту, звідки ополченцям вдалося вибити так званих українських кіборгів.
Слід зазначити, що і першому «Мінську» теж передував великий розгром ЗСУ — в кінці літа 2014 року велика угруповання українських військових виявилася замкнені в «котлі» під Иловайском.
Переговори щодо другого «Мінську» почалися в лютому 2015 року. У столиці Білорусі 11-12 лютого відбулася зустріч лідерів Росії, України, Франції та Німеччини. Надалі переговори щодо української проблематики в цьому складі отримали назву «нормандський формат».
За підсумками переговорів Володимир Путін, Ангела Меркель, Франсуа Олланд і Петро Порошенко погодили комплекс заходів щодо виконання Мінських угод. Лідери ДНР і ЛНР також поставили свої підписи під документом. Більш того, угода отримало підтримку РБ ООН і стало обов’язковим до виконання.
Як зазначив у бесіді з RT старший науковий співробітник Центру європейських досліджень ІСЕМВ РАН Володимир Оленченко, Мінські угоди підписувалися на тлі великомасштабних військових дій, які Київ вів проти жителів ДНР і ЛНР.
«Угоди дозволили зупинити військове протистояння, припинити ескалацію напруженості і посприяли пошуку вирішення питання мирним шляхом», — нагадав експерт.
21 січня 2015 року на Україні закінчилися бої за міжнародний аеропорт Донецьк. Результат багатомісячної боротьби за повітряну гавань став…
Саме «Мінськ—2» дозволив якщо не припинити військовий конфлікт, то хоча б знизити його інтенсивність, вважає заступник директора Інституту історії і політики МПГУ Володимир Шаповалов. Це надзвичайно важлива угода, тому що саме завдяки укладенню мінських домовленостей вдалося запобігти подальшій ескалації воєнного конфлікту, перевести його у формат малоінтенсивне зіткнень і тим самим врятувати життя багатьох жителів Донбасу, упевнений експерт.
«Протистояння триває, але для більшої частини жителів ДНР і ЛНРжиття поступово увійшла в мирне русло, в чому велика заслуга як Мінських угод, так і Росії, яка зіграла найважливішу роль для підписання документа», — зазначив експерт у коментарі RT.
Мінські угоди — не тільки модель врегулювання, але і політична майданчик для переговорів, яка за цей час дозволила провести обмін полоненими, а також домовлятися про перемириях, вважає депутат Народної ради ДНР Мирослав Руденко.
«З вини української сторони перемир’я постійно зриваються. Але в будь-якому випадку, важливо, що є спроби вирішити це питання мирним шляхом через цей майданчик», — підкреслив Руденко в розмові з RT.
Непостійність Києва
Документ складається з тринадцяти пунктів і передбачає припинення вогню з 15 лютого 2015 року, відвід важких озброєнь від лінії зіткнення сторін, моніторинг цього процесу з боку ОБСЄ, а також обмін полонених за принципом «всіх на всіх». План також передбачає політичні заходи з боку Києва, українська влада зобов’язалися провести конституційну реформу, за підсумками якої «окремі райони Донецької і Луганської областей» повинні отримати особливий статус у складі української держави.
Відразу після підписання перших Мінських угод Верховна рада прийняла закон «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей». На цьому реалізація угод закінчилася, відзначають експерти. У березні 2015 року Рада прийняла постанову, якою ДНР і ЛНР визнавалися «тимчасово окупованими територіями». Особливий статус Донбасу так і залишився на папері.
Восени 2016 року Франк-Вальтер Штайнмаєр, який займав у той час пост міністра закордонних справ ФРН, запропонував формулу для врегулювання конфлікту. Формула покликана допомогти сторонам вирішити найбільш спірні питання та виконати пункти «Мінська—2».
Формула передбачає, що закон про особливий статус Донбасу набуде чинності відразу після проведення позачергових виборів до сьогоднішніх ДНР і ЛНР. До цього моменту республіки повинні отримати тимчасовий особливий статус. Голосування має проходити у відповідності з українським виборчим законодавством. Ще до проведення виборів усім учасникам бойових дій в Донбасі повинна бути надана амністія.
25 років тому Україна, США, Великобританія і Росія підписали Будапештський меморандум. Сторони зобов’язалися поважати суверенітет України і…
При цьому контроль за межею між Донбасом і Росією має перейти українській владі тільки після проведення виборів і в тому випадку, якщо вони будуть визнані таким, що відбувся.
За роки президентства Петра Порошенка сторонам не вдалося просунутися до виконання угод, насамперед перешкоди цьому чинив Київ. Українські націоналістичні кола різко негативно ставляться до ідеї децентралізації країни, радикали вбачають у цьому загрозу для цілісності держави.
Хоча Володимир Зеленський під час передвиборної кампанії обіцяв домогтися миру для України і покласти край конфлікту, на практиці його адміністрація трохи просунулася в цьому напрямку. Сторонам за 2019 рік вдалося провести обмін полоненими, а також розвести сили на декількох ділянках фронту. Політичні реформи, як і раніше гальмуються — у Києві заявляють про необхідність відредагувати «Мінськ—2». Також українська влада наполягає на передачі їм контролю за кордоном з Росією в Донбасі до проведення виборів у регіоні.
Реанімація формату
На думку експертів, які б вимоги не намагалася зараз виставити українська сторона, у Мінських угод навряд чи може бути альтернатива.
За словами Володимира Оленченко, з приходом Зеленськогозросли очікування, що Мінські угоди будуть реалізовані, але новий президент поки що мало зробив для того, щоб виправдати ці надії.
«Українська сторона поки не виконала Мінські угоди, а можливої заміни цього документу не проглядається», — вважає експерт.
На зустрічі в нормандському форматі Володимир Зеленський планує запропонувати ідею створення в Донбасі «муніципальної варти», до складу…
Схожої точки зору дотримується і Володимир Шаповалов. Експерт також нагадав, що Україна підписувала Мінські угоди в той момент, коли її армія була розбита і деморалізована.
«Українська влада не збиралися повною мірою виконувати угоди. Це було формальну згоду, викликане поразкою на фронті і певним тиском з боку західних союзників України. Зміна президента України істотним чином не вплинула на процес, оскільки Зеленський лише реанімував мінський формат, але не готовий слідувати йому», — впевнений Володимир Шаповалов.
З цими оцінками згоден і Мирослав Руденко. За його словами, Київ не готовий обговорювати серйозні питання та виконувати умови «Мінська—2».
«Мінські угоди, які були підписані в період військових поразок України, були компромісом з боку Донбасу. Незважаючи на всі складнощі, «Мінськ—2» як модель врегулювання конфлікту збережуться. Однак невідомо, як довго вона буде актуальна, оскільки ДНР і ЛНР знаходять суб’єктність, прагнучи здобути незалежність не тільки де-факто, але й де-юре», — підкреслив депутат.
Представник самопроголошеної Луганської народної республіки Родіон Мірошник в бесіді з RT також особливо підкреслив безальтернативність Мінських угод. За його словами, хоча в політичному полі за останні роки сталося мало змін, позиції республік і Києва були «максимально відточені», відповідно, є розуміння, як питання врегулювання може бути реалізований.
«Сьогодні Мінські угоди актуальні, є міжнародним договором вищого рівня, закріпленим резолюцією Радбезу ООН. Якщо вони не будуть реалізовані, якщо України зірве їх виконання, у сторін навряд чи з’явиться інший механізм входження в єдине правове поле», — підсумував чиновник.
Thanks!
Our editors are notified.