Аналітики з Швейцарії закликали Європу налагодити відносини з Росією на тлі її все більш тісних зв’язків з КНР. У документі, текст якого ознайомився RT, зазначається, що зближення Москви з Пекіном сприяла санкційна політика Заходу — країни активно розвивають партнерство в різних сферах. Такий союз може позначитися на глобальному балансі сил і мати далекосяжні наслідки, попереджають швейцарські фахівці. Як вважають російські експерти, на Заході не даремно хвилюються з цього приводу — РФ і КНР разом можуть стати серйозним економічним конкурентом для Євросоюзу. Вже зараз в рамках таких об’єднань, як БРІКС, ШОС і Євразійський союз, держави формують власні моделі економічних взаємин, в яких немає місця торговим війнам і санкцій, відзначають аналітики.
У Центрі досліджень безпеки Швейцарської вищої технічної школи Цюріха проаналізували співпрацю Росії і Китаю. Фахівці прийшли до висновку, що, незважаючи на певні обмеження як в економічному, так і в геополітичному співробітництво, Москва і Пекін надалі будуть продовжувати вибудовувати дружні стосунки, в тому числі для того, щоб отримати більший вплив на міжнародній арені».
Також аналітики центру зазначили, що антиросійські санкції Заходу і американо-китайська торгова війна сприяли зближенню Москви і Пекіна. Тому автори документа пропонують Європі розглянути можливість відновити більш тісні зв’язки з Росією, навіть якщо «Крим залишиться під російським контролем». У культурному відношенні РФ все ж більше орієнтована на Європу, ніж на КНР, додали дослідники.
«Варто подумати, чи не варто у довгостроковій перспективі знову встановити близькі стосунки між Росією і Європою, навіть якщо Крим буде залишатися під контролем Москви в осяжному майбутньому», — йдеться в доповіді, з яким ознайомився RT.
При цьому швейцарські фахівці підкреслюють, що відновлення відносин не повинно означати прийняття російських «порушень міжнародного права та угод», а також не повинно бути спрямоване на створення союзу Росії і Заходу проти Китаю».
Між тим Москва не раз зазначала, що питання приналежності Криму закрито, а сам півострів возз’єднався з Росією згідно всім міжнародним нормам — після законного референдуму.
«Народ Криму прийняв рішення проголосував. Питання історично закритий, повернення до колишньої системи не існує взагалі ніякого», — підкреслював російський лідер Володимир Путін.
Більше, ніж символічний союз
Стратегічне партнерство Москви і Пекіна є набагато більшим, ніж просто символічним союзом, зазначають у швейцарському центрі досліджень безпеки. Країни зміцнюють торговельні відносини — в 2018 році обсяг торгівлі збільшився на 25% порівняно з попереднім, нагадали аналітики.
Як повідомляється в доповіді, для Росії китайський ринок є важливою альтернативою європейському. РФ експортує в КНР озброєння та енергетичні ресурси. З 2016 року країна стала основним постачальником нафти в Китай, випередивши Саудівську Аравію. У свою чергу, китайські держкорпорації володіють частиною російських проектів по зрідженому природному газу в Арктиці і постачають обладнання для буріння нафтових свердловин.
За словами прем’єр-міністра Росії Дмитра Медведєва, з 2001 року обсяг торгівлі країни з учасниками Шанхайської організації…
Крім цього, держави активно розвивають туризм і проводять спільні військові навчання. А на глобальному рівні вони об’єднуються проти впливу США і їх союзників в рамках міжнародних організацій, зокрема ООН, і підтримують ідею багатополярного світу з різними системами цінностей.
У той же час між РФ і Китаєм є ряд розбіжностей, підкреслюють швейцарські фахівці. Інтереси Москви і Пекіна стикаються в Центральній Азії. Завдяки тісним мовним і культурним зв’язкам Росія відіграє важливу роль для колишніх радянських республік — Казахстану, Киргизії, Таджикистану, Туркменії і Узбекистану. Держави взаємодію в рамках ЄАЕС і ОДКБ. Проте останнім часом свій вплив у регіоні нарощує і Китай, пропонуючи республікам фінансування, конкуруюча з російськими інтеграційними проектами.
У доповіді також вказується, що повноцінному союзу РФ і КНР заважає їх самоідентифікація як великих держав, небажання залежати один від одного і підкорятися стратегії, продиктованої однієї із сторін.
Тим не менш, за словами аналітиків, партнерство Москви і Пекіна в майбутньому може відбитися на геополітичному балансі сил.
«Незалежно від того, як будуть розвиватися російсько-китайські відносини в довгостроковій перспективі відносно Центральної Азії, їх партнерство може мати далекосяжні наслідки для глобального геополітичного балансу. Це проявляється в міжнародних організаціях, в акценті на загальні політичні позиції, а також розширення військового співробітництва — останнім часом у рамках спільних навчань військово-повітряних сил в Східно-Китайському морі», — йдеться в матеріалі швейцарської організації.
Як пояснив в інтерв’ю RT професор кафедри порівняльної політології РУДН Юрій Пошта, на Заході побоюються зближення Москви і Пекіна.
«Ці побоювання мають підстави політичної культури західного суспільства, тому що протягом декількох століть європейці намагалися не допускати посилення якої-небудь держави за рахунок союзу з іншими. Однак нинішня політика Європи щодо стримування Росії, навпаки, підштовхує Москву до співпраці з КНР», — сказав він.
Політолог зазначив, що деякі західні політики визнають, що пора повертати РФ в європейський простір. Проблема безпеки Європи не може вирішитися без участі Росії, так само як і конфлікт на Близькому Сході не може бути вирішено без втручання Москви, додав Пошта.
При цьому доцент кафедри політичної теорії МДІМВ Кирило Коктиш зазначає, що занепокоєння Заходу пов’язано насамперед з економічними наслідками тандему Росії і Китаю.
«З’єднання російського і китайського ринку може стати кошмаром для Європи. Особливо якщо Пекін не лише сировинним, але і технологічним донором. Це було б істотною програшем для Європи, який означав би упущені можливості і, відповідно, поява великої конкурентного суб’єкта», — зауважив Коктиш.
Сьогоднішня економічна модель себе вичерпала, зазначив він, а домовлятися про правила нової будуть такі гравці, як США, Росія, Китай, Індія. Європа, сильно розділена внутрішніми суперечностями, у цьому рядку не проглядається, уклав експерт.
Вигадана «загроза»
Останнім часом на Заході Росію і Китай все частіше сприймають як «загрозу». Так, раніше в аналітичному центрі при Єврокомісії заявили про зростаючий «вплив» Росії та Китаю, яке нібито загрожує європейській демократії. Країнам також неодноразово пропонували поширення дезінформації та пропаганди.
Китай представляє серйозну загрозу для США і країн Євросоюзу, ніж Росія, заявив міністр оборони США Марк Еспер. За його словами,…
В Європі звертали увагу і на військовий потенціал РФ і Китаю. У минулому році президент Франції Еммануель Макрон нагадав про необхідність створення єдиної європейської армії, в тому числі щоб захищатися від Росії і Китаю. А в Міноборони США «протидія» цим двом державам назвали першим завданням на 2020 рік.
Примітно, що як російські, так і китайські офіційні особи пояснювали, що їхній військовий потенціал не передбачає агресії проти інших країн.
Розмови про зростання військової могутності Москви і Пекіна навмисно ведуться, щоб виправдати власну мілітаризацію, вважає Кирило Коктиш. Штатам та їхнім європейським союзникам потрібно придумувати ворогів, щоб пояснювати свої оборонні витрати.
Юрій Пошта, в свою чергу, додав, що Росії довгий час не сприймали як сильне самостійну державу, а тепер побоюються того, що вона зміцнює свою національну безпеку.
«У світі довгі роки існував баланс сил, при якому розглядали Росію як програла в холодній війні. Але тепер вона відновлює значимість, відроджує збройні сили, захищає національну безпеку. Ці природні процеси викликають нерозуміння і підозри», — констатував він.
Мирне співробітництво
Між тим Москва і Пекін неодноразово виступали виключно за мирне врегулювання сучасних криз.
«Росія і Китай працюють на користь мирного врегулювання кризи в Сирії, виступають за стабілізацію ситуації у Венесуелі, зберігають прихильність повного здійснення Спільного всеосяжного плану дій щодо іранської ядерної програми», — заявив Володимир Путін.
При цьому військове співробітництво країн носить виключно оборонний характер. За словами міністра оборони КНР Вей Фэнхэ, воно є основою для глобального світу.
Держави також підтримують поліцентричну систему і багатополярну дипломатію. Опорою такого пристрою, на думку глави МЗС РФ Сергія Лаврова, є об’єднання БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай і ПАР).
Співробітництво розвивається також в рамках інших організацій, включаючи ШОС і Євразійський союз.
Більш того, в цьому році Росія і Китай відмовилися від розрахунків у доларах і перейшли на нацвалюту. У Пекіні налаштовані і далі тісно взаємодіяти з Москвою, підвищивши при цьому товарообіг до $200 млрд.
«Перебуваючи на початку нового етапу розвитку наших відносин і дивлячись у майбутнє, ми маємо намір реалізовувати досягнуті лідерами наших країн домовленості, зміцнювати координацію, виконувати свої зобов’язання по підтриманню мультілатералізма та існуючого світопорядку, а також просувати наші двосторонні відносини. Це відповідає інтересам народів наших обох країн і сприятливо для світу і розвитку у світі», — заявив офіційний представник МЗС КНР Ген Шуан.
Як підкреслив прем’єр-міністр РФ Дмитро Медведєв, російсько-китайські відносини вступили в нову епоху і знаходяться на безпрецедентно високому рівні.
Thanks!
Our editors are notified.