О 23:00 за Гринвічем 31 січня (02:00 за київським часом 1 лютого) Великобританія офіційно покине Євросоюз. Процес ратифікації угоди по брекситу офіційно завершив Рада ЄС 30 січня. До кінця 2020 року триватиме перехідний період, під час якого Лондон і Брюссель повинні домовитися про те, як будуть будуватися їхні взаємини в усіх сферах — від економіки до безпеки. На думку експертів, це буде період випробувань для уряду Бориса Джонсона і британського народу. Аналітики не виключають, що в процесі пошуку нової формули відносин з «єдиною Європою» виникне маса проблем, і в Британії зросте кількість прихильників повернення до складу Євросоюзу.
31 січня о 23:00 за Грінвічем (в 02:00 мск 1 лютого) Великобританія покине «єдину Європу». Рівно за день до запланованої дати Євросоюз завершив процес ратифікації угоди по брекситу — воно було затверджено останньою інстанцією — Радою ЄС.
«Рада прийняла в письмовій формі рішення про укладення угоди про вихід», — йдеться в поширеній заяві цієї структури.
Однак процес брексита завершується юридично, але не фактично — до 31 грудня 2020 року буде діяти так званий перехідний період. У цей період Великобританія продовжить дотримуватися всі обов’язки і користуватися усіма правами члена Євросоюзу за винятком одного: вона не буде мати представництва і права голосу в органах влади ЄС.
За час перехідного періоду Британія повинна укласти угоду про співпрацю з Євросоюзом. В цьому документі будуть прописані правила взаємодії у всіх сферах — від торгової до оборонної.
Однак точна дата початку переговорів щодо угоди поки не визначена, позиції сторін — теж.
«Великобританія і ЄС, погодившись на брексит і не вирішивши, що буде після нього, забігли вперед і тепер думають, що робити далі. Чекають дуже важкі переговори. Не ясно, яким буде торгове угоду, як будуть регулюватися питання мит, рибальства, віз. Словом, є цілий комплекс проблем, які, на мій погляд, навряд чи вдасться вирішити за рік», — висловив свою точку зору завідувач відділом соціальних і політичних досліджень Інституту Європи РАН Володимир Швейцер у бесіді з RT.
У свою чергу, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн допустила, що прогресу на переговорах швидко досягти не вдасться. Вона припустила, що до 1 липня 2020 року ЄС буде змушений прийняти рішення про продовження перехідного періоду для Великобританії.
Між Брюсселем і Вашингтоном
Експерти вважають, що британці не відразу відчують на собі наслідки виходу з Євросоюзу.
«1 лютого прості жителі Великобританії ніяких змін не відчують, тому що не зміниться нічого. Перехідний період, власне кажучи, для того і був створений, щоб пом’якшити наслідки брексита. Свобода пересування збережеться, жодних віз, щоб переїжджати з континенту в Сполучене Королівство або навпаки, не потрібно. Ціни не зростуть. Зміни не будуть відчуватися, але вони будуть відбуватися, і їх наслідки прості британці усвідомлюють тільки після закінчення перехідного періоду», — пояснила RT старший науковий співробітник Центру британських досліджень Інституту Європи РАН Кіра Годованюк.
Перехідний період стане великим випробуванням для уряду Бориса Джонсона, попереджають експерти. Кабінету міністрів доведеться не просто вести важкі переговори з Брюсселем, але і доводити британському народу, що титанічні зусилля, докладені для укладення угоди за брекситу, не пропали даром. Важливо продемонструвати, що у Великобританії після виходу з ЄС буде краще, ніж до нього, вважають аналітики.
Брексит може призвести до «жахливих» наслідків для Великобританії. Про це у своїй статті для видання The Guardian пише…
Міністр з брекситу Стівен Барклі в інтерв’ю BBC заявив: «Тепер ми зможемо встановити свої власні високі стандарти, в тому числі у сфері дотримання прав трудящих, охорони навколишнього середовища та надання державної допомоги». При цьому він спробував заспокоїти британців, бояться негативних наслідків брексита, додавши, що уряд Джонсона буде досить обережно підходити до питання змін до чинних законів і правил.
«Ми не будемо їх міняти тільки для того, щоб відрізнятися (від ЄС. — RT)», — сказав він.
Але, як вважає Годованюк, навряд чи Лондону вдасться повністю «застрахувати» британців від негативних наслідків брексита.
«Занадто багато доведеться починати з нуля. Крім того, паралельно Великобританія буде вести переговори про торговельну угоду з третіми країнами, зокрема з США. Про це говорив Джонсон. І напевно виникнуть складнощі з визначенням пріоритетів», — вважає експерт.
Вона звертає увагу на те, що угода про вільну торгівлю з Вашингтоном передбачатиме перехід на стандарти США на території Великобританії, а стандарти ЄС та Сполучених Штатів сильно відрізняються.
«Британцям доведеться вибирати, які економічні зв’язки для них важливіше — з США або з Євросоюзом. Це дуже неприємний вибір, який багато в країні робити не хотіли б», — вважає Годованюк.
При цьому зволікати з вибором може бути дуже небезпечно. Експерт попереджає, що період невизначеності завжди супроводжується якими-небудь втратами і економічними витратами.
«Можливо скорочення темпів економічного зростання, принаймні в найближчій перспективі», — прогнозує вона.
Чи можна повернутися назад
Експерти звертають увагу і на те, що в перехідний період неминуче загостриться проблема територіальної цілісності держави. Шотландія продовжує наполягати на проведенні референдуму про незалежність, але Джонсон виступив категорично проти організації плебісциту в автономії.
«Однак це не означає, що шотландці відмовляться від ідеї незалежності. Я вважаю, що навпаки, прагнення відокремитися від Великобританії в перехідний період посилиться. Проблем, супутніх виходу з ЄС, виявиться маса. Наприклад, виникне питання, що робити з іноземною робочою силою? Без трудових мігрантів з Євросоюзу економіка країни не обійдеться. Але як тепер регулювати їх чисельність? Які податки вони повинні платити? Природно, у Единбурга зміцніє бажання відокремитися, щоб все залишалося таким, як є», — каже Володимир Швейцер.
Кіра Годованюк вважає, що Джонсон буде боротися з шотландським сепаратизмом шляхом надання автономії додаткових повноважень і збільшення фінансування регіонів. Але, на думку Швейцера, головним фактором, що утримує велику Британію від розпаду, стане позиція Євросоюзу.
«Як би не хотілося багатьом шотландцям повернутися в ЄС «єдина Європа» просто так не готова взяти і прийняти в свої ряди нового члена. Один наслідок брексита безсумнівно: Євросоюз буде тепер дуже уважно придивлятися до кожної країни, яка проситься до його складу», — вважає Швейцер.
Проте експерти не виключають, що найближчим часом ідея повернутися в Євросоюз придбає популярність і в Англії.
Уряд Шотландії не має наміру відмовлятися від ідеї проведення нового референдуму про незалежність від Сполученого Королівства. Про…
«ЄС був би радий, якби Великобританія повернулася. Законодавчих перешкод для цього немає. Інша справа, що процес повернення в Євросоюз буде майже таким же довгим, як і вихід з нього», — говорить Годованюк.
У свою чергу, Володимир Швейцер вважає, що в боротьбі супротивників і прихильників виходу з Євросоюзу останні все одно переможуть.
«Ідея брексита не виникла нізвідки, вона має глибокі корені в британському суспільстві. Великобританія завжди відчувала себе в ЄС кілька чужий. Проблем, які поділяли її з іншим Євросоюзом, було більш ніж достатньо. Тому британці і проголосували за брексит. Не в характері відмовлятися від прийнятого рішення. Цей народ дуже впертий», — вважає він.
Швейцер також звертає увагу на позицію США, яка, об’єктивно, буде грати на розрив зв’язків між Великобританією і Євросоюзом.
«Америка ніколи не займала антиєвропейську позицію до тих пір, поки в Білий дім не прийшов Дональд Трамп. Він — прихильник брексита і посилення зв’язків Великобританії і США. Якщо Трамп переможе на президентських виборах в листопаді 2020 року, а це цілком ймовірно, британські противники повернення в Євросоюз отримають потужну підтримку з Вашингтона», — прогнозує експерт.
Thanks!
Our editors are notified.