Саміт у нормандському форматі, проведення якого заплановано на 9 грудня у Парижі, повинен сприяти виконанню Мінських угод. Таку думку висловили президенти Росії і Франції Володимир Путін і Еммануель Макрон в ході телефонних переговорів. За словами глави МЗС РФ Сергія Лаврова, Москва сподівається, що Париж і Берлін допоможуть переконати українську сторону в «безальтернативності» мінських домовленостей. Втім, прес-секретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков закликав не завищувати очікування від зустрічі, незважаючи на її важливість.
Президент Росії Володимир Путін і президент Франції Еммануель Макрон у телефонній розмові 18 листопада обговорили проведення саміту в нормандському форматі.
«Основну увагу приділено ситуації на Україні — з урахуванням підготовки до запланованого на 9 грудня в Парижі саміту в нормандському форматі. З обох сторін підкреслено, що проведення такої зустрічі має реально сприяти швидкій і повній реалізації Мінських угод», — йдеться в заяві на сайті Кремля.
Раніше прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков підтвердив швидке проведення переговорів у нормандському форматі за участю Росії, України, Франції та Німеччини. Про майбутню зустріч повідомляв і Єлисейський палац.
Нова зустріч у нормандському форматі відкриє шлях для «остаточного вирішення» конфлікту в Донбасі. Про це заявив глава МЗС України…
«Нормандський формат запланований на 9 грудня, це дійсно так, підготовка ведеться і вже вступила в завершальну стадію», — заявив Дмитро Пєсков журналістам.
Представник російського президента закликав не завищувати і не занижувати очікування від зустрічі, зазначивши, однак, що вона є важливою та «довгоочікуваної». У свою чергу, глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що «умови дозріли» для проведення такого роду саміту.
Нормандський формат переговорів по Україні з’явився в червні 2014-го, коли на полях саміту, присвяченого ювілею висадки союзників у Нормандії, зустрілися Володимир Путін, Петро Порошенко, Франсуа Олланд і Ангела Меркель. Вони обговорювали врегулювання конфлікту в Донбасі.
В останній раз лідери Росії, України, Німеччини та Франції зустрічалися більше трьох років тому — 19 жовтня 2016 року. Тоді ключовою темою саміту стала реалізація Мінських угод. Однак з-за того, що президент Петро Порошенко саботував їх виконання, цей переговорний формат був поставлений на паузу.
«Альтернативи немає»
Умови для розморожування нормандського формату з’явилися після приходу до влади на Україні Володимира Зеленського. Київ висловлював готовність до зустрічі і заявляв про бажання врегулювати ситуацію в Донбасі.
1 жовтня представник України на переговорах у Мінську екс-президент Леонід Кучма погодив формулу Штайнмайера, яка визначає механізм надання особливого статусу Донбасу. Також Україна погодилася почати розведення військ у населених пунктів Петровське та Золоте. МЗС ФРН тоді заявив, що двері до зустрічі в нормандському форматі «відкрита».
Однак провести відведення техніки і важких озброєнь в обох населених пунктах вдалося лише до 12 листопада. Кілька разів українська сторона зривала процес. У нього намагалися втрутитися учасники націоналістичних формувань, а в Києві націоналісти і екс-президент Петро Порошенко організовували акції протесту, попутно звинувачуючи Володимира Зеленського у зраді.
Говорячи про готовність розмістити миротворців, у тому числі канадських, у Донбасі, Київ фактично визнає, що не збирається виконувати…
Неоднозначною була і позиція українського Міністерства закордонних справ. Так, глава МЗС України Вадим Пристайко 14 листопада заявив про можливість виходу Києва з Мінських угод. 18 листопада Пристайко виступив з черговою гучною заявою: якщо Мінські угоди не реалізуються, то в Донбасі можлива якась «операція з підтримання миру». Також він заявив, що можна відмовитися від деяких пунктів Мінських угод або переформулювати їх.
У свою чергу, представник Росії на переговорах контактної групи в Мінську Борис Гризлов закликав Україну «утриматися від можливих заяв і дій, що мають провокаційний характер», і заявив, що Києву не варто сподіватися на перегляд Мінських угод.
На думку директора Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайла Погребинського, висловлювання глави українського зовнішньополітичного відомства можуть бути спрямовані на підготовку громадської думки до того, що Київ не зможе виконати букву Мінських угод.
«Це пов’язано з тим, що прийшла нова влада, а «прозахідна» концепція української держави, що прагне стати частиною НАТО і ЄС, не змінилося, — зазначив у бесіді з RT Погребинський. — І тому будь-які умови, які передбачають, що Донбас може бути частиною України, але не відповідають при цьому курсу Києва, для української влади неприйнятні».
У свою чергу, директор Фонду прогресивної політики Олег Бондаренко в розмові з RT припустив, що через неконструктивну позицію української сторони залишається ймовірність того, що зустріч у Парижі можуть скасувати в останній момент або перенести на більш пізній термін.
«Київ спочатку пропонує зустрічатися, а потім вигадує якісь чергові альтернативи Мінськими угодами, у яких насправді альтернативи немає. Українській владі просто треба це визнати: або забути про Донбасі, виходити з того, що єдиний варіант нормалізації ситуації як на сході країни, так і між Росією і Україною — це виконання Мінських угод», — підкреслив у бесіді з RT Бондаренко.
Між тим джерело RT в партії «Слуга народу» повідомив, що такими заявами український МЗС намагається зміцнити позиції» Володимира Зеленського напередодні переговорів у Парижі.
«Україні невигідно виходити з Мінських угод, оскільки це ускладнить процес врегулювання конфлікту, крім того, Київ також засудять ЄС і США. З іншого боку, у Зеленського не так багато можливостей для маневру, оскільки на нього будуть тиснути Меркель і Макрон, які зацікавлені в тому, щоб конфлікт був вирішений», — вважає співрозмовник RT.
«Наріжний закон»
14 листопада російський президент Володимир Путін, виступаючи на прес-конференції за підсумками саміту БРІКС-Бразилії, заявив, що якщо закон про особливий статус Донбасу (термін його дії закінчується 31 грудня 2019 року. — RT) не буде продовжено, то й обговорювати в нормандському форматі буде нічого.
«31-го закінчується термін, далі що? Чого ми будемо обговорювати в нормандському форматі? Це ключове питання», — зазначив Путін.
У свою чергу, Дмитро Пєсков 17 листопада назвав закон про особливий статус Донбасу «крауегольным», але зазначив, що його продовження українські влади повинні обговорювати з владою республік Донбасу, що проблематично через відсутність прямих контактів між сторонами конфлікту.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ «обов’язково поверне» Донбас. На прес-конференції український лідер підкреслив,…
Українська сторона, в свою чергу, замість продовження існуючого закону про статус Донбасу говорить про підготовку нової норми, але ніяких подробиць з цього приводу Київ поки що не озвучив.
Раніше в президентській партії «Слуга народу» заявляли, що в новому законі про статус Донбасу не буде положень про загальну амністію учасників бойових дій на південно-сході країни і Народної міліції на територіях окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО). Крім того, в жовтні в офісі Леоніда Кучми відзначали, що Україна приступить до виконання політичної частини Мінських угод тільки після розпуску ДНР і ЛНР.
У свою чергу, Дмитро Пристайко, раніше говорив про необхідність відмовитися від загальної амністії і від «особливого статусу» для Донбасу, 18 листопада в інтерв’ю «РБК-Україна» заявив, що положення закону мають узгодити в тому числі і з ОРДЛО.
Крім того, спікер Верховної ради Дмитро Разумков заявляв про необхідність прийняти новий закон до кінця поточного року. Однак, за його словами, зміст документа буде залежати від того, чим закінчиться зустріч в нормандському форматі.
«Я сподіваюся, що Міністерство закордонних справ поділяє позицію президента, як і Верховній раді, що написання цього законопроекту буде відбуватися після нормандської зустрічі», — заявив Разумков на брифінгу 18 листопада.
В інтересах Європи
Як зазначив 18 листопада міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, РФ очікує, що Франція і Німеччина вплинуть на Україну, щоб вона прийняла додаткові заходи по виконанню Мінських угод.
«Розраховуємо, що вони використовують свої стосунки з офіційним Києвом для того, щоб вони усвідомили безальтернативність руху саме в напрямку
повного виконання мінського комплексу заходів», — цитує Лаврова ТАСС.
На думку Михайла Погребинського, за час, що залишився до переговорів час Париж і Берлін дійсно можуть зробити позицію України «більш конструктивною».
«Зараз, мабуть, Макрон та МЗС ФРН будуть вести переговори з Києвом для того, щоб він почав виконувати свої зобов’язання Мінськими угодами у політичній частині», — вважає експерт.
У свою чергу, Олег Бондаренко нагадав, що Брюссель пов’язує виконання Мінських угод з питанням про санкції щодо Росії.
«Всі хочуть скоріше досягти миру. І для Європи це питання продовження або зняття антиросійських санкцій, які, як всі розуміють, не працюють належним чином. Значить, треба якось красиво вийти з цієї історії. А це можливо, тільки якщо сторони визнають, що всі пішли на поступки, виконали домовленості, і Мінські угоди поступово реалізуються», — стверджує Бондаренко.
«Червоні лінії»
Джерела RT в українських політичних колах зазначають, що зустріч у нормандському форматі несе для Зеленського великі політичні ризики: президент планує висунути жорсткі вимоги, але при цьому практично не готовий до компромісів.
«Одне з головних вимог президента — ліквідувати самопроголошені республіки ДНР і ЛНР, і вже на цьому етапі можуть виникнути проблеми», — прогнозує джерело RT в українському МЗС.
У свою чергу, співрозмовник RT в партії «Голос» вважає, що Зеленський і зовсім не готовий до переговорів у нормандському форматі.
«Від нього, швидше за все, будуть вимагати провести прямі переговори з лідерами самопроголошених республік. А це «червона риса» для української делегації, переступати яку заборонено», — стверджує депутат.
Казахстан може стати майданчиком для особистої зустрічі Володимира Путіна і Володимира Зеленського, яка необхідна для врегулювання…
Джерело RT в партії «Батьківщина» вважає, що зустріч у нормандському форматі може створити внутрішньополітичні проблеми для українського лідера.
«Уявіть, Зеленський потисне руку Володимиру Путіну. Це відразу ж спровокує істерику в українському суспільстві. Я вже не кажу про те, якщо президенту доведеться піти на поступки. Процес втілення всіх обіцянок у життя може виявитися набагато складніше, ніж розраховує його адміністрація», — стверджує співрозмовник RT.
За словами Олега Бондаренка, хоча зустріч в нормандському форматі може стати важливим кроком для мирного процесу в Донбасі, однак вона навряд чи кардинально вплине на ситуацію.
«За одну зустріч навряд чи щось може бути змінено. Я б не переоцінював. Жодних стратегічних рішень на ній не буде», — вважає Бондаренко.
Михайло Погребинський очікує, що головним підсумком переговорів у нормандському форматі, швидше за все, стане лише те, що сторони «чітко окреслять свої позиції». Він припускає, що сторони домовляться про розведення військ України та республік Донбасу по всій лінії зіткнення. Раніше про таку перспективу говорив Володимир Путін.
«Наприклад, українська сторона в особі Зеленського дасть зрозуміти, що сьогодні вона не готова голосувати за особливий статус, за амністію, але готова рухатися в цьому напрямку, готувати парламент, громадська думка. А поки можна буде домовитися про розведення військ уздовж всієї лінії зіткнення. Мені здається, що це теж буде якийсь результат», — прогнозує Політолог.
Thanks!
Our editors are notified.