11 січня в Москві пройдуть переговори президента РФ Володимира Путіна і канцлера ФРН Ангели Меркель. Очікується, що лідери обговорять актуальні теми міжнародного порядку денного, включаючи ескалацію напруженості на Близькому Сході, що послідувала за вбивством США генерала Касема Сулеймані. Сторони також розглянуть проблематику врегулювання ситуації в Сирії, Лівії та Донбасі. На думку експертів, в ході саміту мова піде і про реалізацію «Північного потоку — 2». Зараз Москві й Берліні необхідно виробити спільні кроки і нівелювати наслідки від американських санкцій проти цього проекту, вважають аналітики.
У суботу, 11 січня, в Москві пройде зустріч Володимира Путіна і Ангели Меркель, яка прибуде до російської столиці з робочим візитом. Як повідомили в прес-службі Кремля, у ході переговорів планується обговорити актуальні теми міжнародного порядку денного, включаючи ситуацію в Сирії та Лівії, а також ескалацію напруженості на Близькому Сході, викликану американським авіаударом по аеропорту Багдада 3 січня.
«Буде також розглянута проблематика врегулювання внутрішньоукраїнського конфлікту в контексті реалізації мінського «Комплексу заходів» від 2015 року та домовленостей, досягнутих на саміті в нормандському форматі 9 грудня 2019 року в Парижі», — зазначили в Кремлі.
Віце-президент США Майк Пенс заявив, що має дані про розпорядженні іранських властей не здійснювати нові атаки на американські…
Як заявив напередодні візиту офіційний представник кабміну ФРН Штеффен Зайберт, Меркель буде супроводжувати глава німецького МЗС Хайко Маас, а крім зовнішньополітичних проблем лідери обговорять і двосторонні питання.
В останній раз Путін і Меркель спілкувалися по телефону в кінці грудня, а попередня особиста зустріч президента Росії і канцлера Німеччини відбулася в Парижі — до старту переговорів «нормандської четвірки».
Виступити в ролі посередників»
Аналітики вважають, що ключовим питанням у ході майбутніх переговорів стане врегулювання ситуації в Перській затоці. Обстановка в регіоні загострилася після вбивства американцями іранського генерала Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР) Касема Сулеймані і заступник голови іракського шиїтського ополчення Абу Махді аль-Мухандиса. У відповідь Іран завдав удару балістичними ракетами по використовуваних США військових баз на території Іраку.
Коментуючи ситуацію на Близькому Сході, міністр закордонних справ Німеччини в інтерв’ю газеті Bild заявив, що Берлін має намір використовувати всі дипломатичні можливості, щоб зменшити напруженість у регіоні. Москва також закликала до деескалації в зоні Перської затоки.
Варто зауважити, що ще у липні російський МЗС представив концепцію колективної безпеки в регіоні, в рамках якої заявив про необхідність створення організації з безпеки і співробітництва в зоні Перської затоки.
На важливість появи такої структури у жовтні звернув увагу і Володимир Путін: «Ми пропонуємо відкласти в сторону накопичилися упередження, взаємні претензії і фактично з чистого аркуша спробувати створити в цьому регіоні організацію з безпеки і співробітництва, в яку, крім країн затоки, на правах спостерігачів могли б увійти і Росія, Китай, Сполучені Штати, ЄС, Індія та інші зацікавлені держави».
Зараз, як вважають експерти, в умовах різкої ескалації напруженості в ірано-американських відносинах, для Росії та Німеччини важливо обмінятися позиціями з цього питання. Так, заступник директора Інституту історії і політики МПГУ Володимир Шаповалов зазначив, що Москва і Берлін можуть виступити в ролі посередників.
«Адже обидві держави завжди підтримували збереження ядерної угоди, нормалізацію і розвиток відносин Заходу з Іраном, зняття американських санкцій з Тегерана. І Росія, і НІМЕЧЧИНА прагнуть до пом’якшення та подальшої ліквідації конфлікту між США та Ісламською Республікою», — пояснив співрозмовник RT.
Аналогічної точки зору дотримується і старший науковий співробітник Центру європейських досліджень ІСЕМВ РАН Володимир Оленченко. За його словами, Володимир Путін і Ангела Меркель, швидше за все, будуть говорити про те, які кроки повинна зробити кожна із сторін для нормалізації ситуації у зоні Перської затоки.
«Обмін думками між керівниками вкрай важливий, оскільки події, які відбулися в цьому регіоні, мають неоднозначне трактування в інформаційному полі», — констатував аналітик.
Лівійська проблематика
На думку експертів, на майбутній зустрічі сторони торкнуться також обстановку в Лівії, оскільки і Москва, і Берлін зацікавлені у вирішенні внутрішнього конфлікту на території цієї країни.
Нагадаємо, що днями Володимир Путін зустрівся з лідером Туреччини Реджепом Тайіпом Ердоганом — за підсумками переговорів сторони заявили про готовність «сприяти успіху берлінського процесу по просуванню лівійського врегулювання». Про це повідомив глава російського МЗС Сергій Лавров на прес-конференції в Стамбулі.
На думку Володимира Шаповалова, переговори російського лідера з німецьким канцлером стануть продовженням консультацій, які проводилися з турецьким президентом.
«Росія, послідовно виступаючи за мирний політичний процес врегулювання ситуації в Лівії, прагне заручитися підтримкою Німеччини в цьому питанні. Сторони розглянуть механізми переходу від громадянської війни в Лівії до стадії мирного вирішення проблем. У цьому ФРН зацікавлена, оскільки відчуває серйозний міграційний криза», — вважає Шаповалов.
З цієї ж причини Німеччина може надати допомогу у відновленні Сирії — про це, на думку аналітика, Володимир Путін також буде говорити з Ангелою Меркель в рамках обговорення сирійського врегулювання.
«Незважаючи на те, що Берлін поки не заявляв про свою готовність займатися цим питанням, Росія спробує домовитися про це з німецькою стороною», — припустив експерт.
Гаранти Мінських угод
Іншою великою темою на порядку переговорів буде внутрішньоукраїнський конфлікт в Донбасі, відзначають аналітики. Після грудневої зустрічі «нормандської четвірки» в Парижі, на якій обговорювалася ситуація на сході України та перспективи вирішення конфлікту, Ангела Меркель зазначила, що сторони домовилися про необхідність узгодити політичні кроки щодо проведення місцевих виборів у Донбасі.
Президенти Росії, України і Франції, а також канцлер Німеччини провели переговори в Єлисейському палаці. Крім того, відбулася перша…
Володимир Путін, у свою чергу, підкреслив, що «ніякої іншої альтернативи, крім Мінських угод, немає, і потрібно робити все, для того щоб вони були повністю реалізовані».
Однак незабаром після саміту глава українського МЗС Вадим Пристайко заявив, що лідери «нормандської четвірки» при бажанні можуть змінити Мінські угоди. За словами міністра, такі заходи дозволили б розблокувати» деякі принципові моменти в рамках виконання цих домовленостей.
На тлі подібних заяв з боку Києва переговори з українського питання стають ще більш важливими як для Москви, так і для Берліна, оскільки є необхідність прояснити позиції сторін з цього питання, вважає Володимир Шаповалов.
«Росія і Німеччина виступають сторонами — гарантами Мінських угод. І тому, незважаючи на те, що країни по-різному оцінюють ситуацію на Україні, діалог тут можливий — тим більше що у нього є основа у вигляді спільних домовленостей та формули Штайнмайера», — зазначив експерт.
За його словами, Росія залишається зацікавленою у тому, щоб Мінські угоди «зберігалися й існували».
«Президент Росії буде, ймовірно, прагнутиме до того, щоб Німеччина ще раз довела до українського керівництва важливість дотримання Мінських угод», — підкреслив аналітик.
«Виступити єдиним фронтом»
Що стосується двосторонніх відносин, то в цій області головним питанням на переговорах Володимира Путіна і Ангели Меркель стане будівництво газопроводу «Північний потік — 2», вважають аналітики.
Нагадаємо, в ході телефонної розмови в кінці грудня лідери РФ і ФРН підтвердили намір і далі підтримувати цей проект. При цьому 20 грудня президент США Дональд Трамп підписав оборонний бюджет, який включає в себе санкції відносно операторів «Північного потоку — 2». Проти таких кроків з боку Вашингтона виступила Ангела Меркель.
Влада Німеччини виступають проти практики застосування США екстериторіальних санкцій, включаючи рестрикції щодо проекту «Північний…
«Ми проти екстериторіальних санкцій, і це не з часів вчорашнього рішення, але і відносно Ірану у нас та ж проблема. Я не бачу також іншої можливості, крім як вести переговори, але вести переговори рішуче, що ми не приймаємо цієї практики, що ці екстериторіальні санкції мають вплив, будемо дивитися, як розвиватимуться справи навколо «Північного потоку — 2», — повідомила Меркель під час виступу в бундестазі.
Однак, незважаючи на ці заяви німецької сторони, 21 грудня Мінфін США оголосив про введення санкцій проти «Північного потоку — 2», після чого швейцарська компанія Allseas призупинила роботу над проектом.
У Кремлі назвали американські рестрикції щодо проекту незаконними, проте підкреслили, що будівництво газопроводу в будь-якому випадку буде завершено.
Володимир Шаповалов очікує, що в ході переговорів Москва і Берлін підтвердять свою готовність завершити та ввести в експлуатацію «Північний потік — 2» у 2020 році.
«Росія і Німеччина займають близькі позиції з питання реалізації цього проекту, оскільки він вигідний для обох сторін. Для Москви і Берліна зараз важливо узгодити позиції та виступити єдиним фронтом, щоб нівелювати наслідки від американських санкцій проти «Північного потоку — 2», — вважає аналітик.
На думку експертів, Росія і Німеччина продовжать нарощувати співпрацю, незважаючи на протидію Вашингтона, оскільки для цього є політична воля як Москви, так і Берліна.
«Німеччина — флагман ЄС, а Росія — одна з провідних країн світу. Взаємовигідне партнерство сторін є вкрай важливим для успішного розвитку економік обох держав», — підсумував Оленченко.
Thanks!
Our editors are notified.