Курс країн Балтії щодо Росії сильно залежить від Сполучених Штатів, які виступають проти зближення цих держав з Москвою, заявив екс-глава МЗС Латвії Яніс Юрканс. За його словами, Вашингтон може ввести санкції, «як тільки хто-небудь подивиться в бік Росії». В якості прикладу він навів обмежувальні заходи щодо компаній, які працювали над «Північним потоком — 2». Експерти відзначають, що політика прибалтійських держав залежить від США не тільки в питаннях, пов’язаних з РФ.
Ставлення країн Балтики до Росії залежить від політичного курсу, який проводять Сполучені Штати відносно Москви. Про це в інтерв’ю Sputnik Латвія заявив колишній глава Міністерства закордонних справ республіки Яніс Юрканс.
«Як тільки хто-небудь подивиться в бік Росії, то можуть бути санкції — так, як це було зроблено щодо компаній, які беруть участь в проекті «Північний потік — 2», — сказав Юрканс.
За його словами, поки «долар царює в економічному світі», США будуть використовувати обмежувальні заходи як важіль тиску, щоб підтримувати свій вплив.
Екс-глава прибалтійської республіки також вважає, що після майбутніх у листопаді президентських виборів у США не відбудеться якогось зближення між Вашингтоном і Москвою, а тому відносини РФ і Латвії також не покращаться.
«Я не бачу якогось розвороту обличчям до Росії», — додав він.
Нагадаємо, президент США Дональд Трамп підписав 20 грудня оборонний бюджет країни на новий фінансовий рік, який передбачає санкції проти російських газопроводів «Північний потік — 2» і «Турецький потік». У Держдепартаменті США підкреслили, що у «пов’язаних з проектом сторін є 30 днів на припинення співпраці, проте швейцарська компанія Allseas повідомила про припинення діяльності за проектом.
Поряд з цим Юрканс вважає, що «Євросоюз розвалюється» з організацією ніхто більше не вважається.
«Окремо — з великою Британією, з Німеччиною — так… Після розвалу ЄС відбудеться в якійсь мірі регіоналізація Євросоюзу. Латвії як члену ЄС треба думати — а що далі, який союз, з ким будемо дружити і що це все означає для нас», — пояснив він.
Об’єктивність у відставку
Член комітету Ради Федерації з міжнародних справ Сергій Цеков зазначив, що вже не в перший раз з’являються заяви відставних політиків країн Прибалтики та інших держав Євросоюзу, які тверезо оцінюють ситуацію.
«Коли вони залишають свої посади, вони дуже об’єктивно оцінюють те, що відбувається в їхній країні, особливо в питаннях відносин з Росією. Він сказав абсолютну правду, це дійсно так», — заявив Депутат.
Він також висловив упевненість, що США застосовують заходи проти латвійських політиків, які прагнуть налагодити відносини з Росією.
«Якщо Латвія міняє курс на поліпшення відносин з Росією, США тут же застосовують заходи проти тих політиків, які намагаються це зробити, в Латвії. Звичайно ж, вони їх застосують, якщо Латвія кардинально змінить курс і піде на зближення з Росією», — додав сенатор.
Заява колишнього голови МЗС Латвії зайвий раз підтверджує, що країни Прибалтики не можуть діяти самостійно, заявив RT старший науковий співробітник Центру європейських досліджень ІСЕМВ РАН Володимир Оленченко.
«Екс-міністр закордонних справ як людина, який організовував зовнішньополітичну діяльність, мав доступ до інформації з питань взаємовідносин. Його заява про те, що здійснюється таке прямий тиск або пряме втручання США, напевно, ґрунтується на конкретних фактах і досвід його зовнішньополітичної діяльності», — сказав експерт.
Співробітники дослідницької служби конгресу США закликали американський парламент зміцнювати потенціал Збройних сил Латвії, Литви та…
На його думку, стан справ, про який заявив латвійський політик, не тільки зберігається, а й посилюється.
«Судячи з того, що ми спостерігаємо в країнах Прибалтики, це втручання і тиск багаторазово посилився. Рідко можна почути самостійні заяви і самостійні дії з боку країн цього регіону. Вони, як правило, йдуть в унісон із США, інколи виступають у якості тих, хто анонсує американські дії, іноді їх пояснюють. Він говорить про це стосовно до курсу щодо Росії, але мені здається, що зовнішня політика країн Балтії взагалі і в Євросоюзі також регулюється США», — констатував Оленченко.
У грудні стало відомо, що Вашингтон виділив країнам Прибалтики допомогу в розмірі $175 млн, що в 2020 році піде на оборонні потреби Латвії, Литви та Естонії. При цьому вперше в історії взаємин прибалтійських країн і Вашингтона з цієї суми виділяються $50 млн, які будуть витрачені на «підтримка розробки повітряної оборони Балтії».
«Наш союзник чітко підтверджує свою прихильність справі колективної оборони на східному фланзі Європи», — зазначав міністр оборони Естонії Юрі Луйк.
Thanks!
Our editors are notified.