Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель 3 лютого прибуде з візитом до Тегерана, де проведе переговори з президентом Ірану Хасаном Рухани і міністром закордонних справ республіки Джавадом Зарифом. В рамках візиту Боррель підтвердить прихильність ЄС Спільному всеосяжного плану дій. Експерти вважають, що приїзд Борреля свідчить про крайню зацікавленість Європи в збереженні СВПД. При цьому аналітики відзначають, що для Ірану дотримання умов так званої ядерної угоди після виходу з неї США є важелем у переговорах щодо зняття економічних санкцій.
Високий представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель 3 лютого прибуде в Тегеран з офіційним візитом. Про це повідомила Європейська зовнішньополітична служба (ЄВС). Боррель проведе зустрічі з президентом Ірану Хасаном Рухани, главою МЗС республіки Джавадом Зарифом і спікер іранського парламенту Алі Ларіджані.
Президент США Дональд Трамп заявив про введення нових економічних санкцій проти Ірану. Він також закликав Росію і ряд інших країн…
«Верховний представник Боррель отримав від глав зовнішньополітичних відомств держав — членів ЄС широкі повноваження для встановлення дипломатичного діалогу з регіональними партнерами, забезпечення деескалації напруженості і пошуку політичних шляхів виходу з кризи, що склалася… Візит до Ірану — це також можливість заявити про тверду рішучість ЄС зберегти Спільний комплексний план дій, а також обговорити двосторонні відносини і співробітництво між Європейським союзом і Іраном», — йдеться в заяві, розміщеній на офіційному сайті ЄВС.
Боррель приїжджає в Іран на тлі рішення Великобританії, Німеччини і Франції задіяти механізм врегулювання суперечок в рамках СВПД, який перенесе обговорення цього питання до ради Безпеки ООН, що може призвести до відновлення санкцій, що діяли стосовно Тегерана до 2015 року.
Країни ЄС, за участю яких було укладено ядерна угода, в середині січня відзначили, що механізм врегулювання розбіжностей включається, коли «всі інші канали консультацій щодо санкцій або ядерних позиціях не дадуть ніякого результату» для врегулювання проблем.
Візит глави європейської дипломатії в Тегеран свідчить про те, що для європейців, на відміну від американців, вкрай важливо зберегти Спільний комплексний план дій, зазначив у розмові з RT старший науковий співробітник відділу Центру міжнародної безпеки ІМЕМО і відділу Близького і Середнього Сходу Інституту сходознавства РАН Володимир Сотников.
«У першу чергу, звичайно, тут відіграють роль бізнес-інтереси Європи. Європейці, на відміну від американців, які хочуть зберегти торговельні відносини з Іраном, зберегти можливість отримувати нафту звідти. Крім того, Німеччина і Франція активно брали участь у підготовці СВПД, тому їм важливо умовити Іран зберігати прихильність ядерної угоді», — підкреслив Володимир Сотников.
За словами старшого наукового співробітника Центру Близького і Середнього Сходу Інституту сходознавства РАН Ірини Федорової, зараз головне завдання країн Європи — переконати Іран залишитися в рамках договору і таким чином перешкоджати подальшому порушення умов договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ).
«Ситуація з ядерною угодою досить важка. Якщо справа про те, що Іран нібито порушив СВПД, буде передано з Європи в ООН і Тегеран буде звинувачений в порушенні умов угоди, то, за заявою МЗС Ірану, країна вийде з договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Проект такого закону вже навіть був внесений у парламент Ірану», — пояснила у розмові з RT Ірина Федорова.
Ядерна угода століття
Нагадаємо, ядерна угода — Спільний комплексний план дій (ВДП) — була укладена в 2015 році Іраном і країнами «шістки» (США, Росія, Китай, Німеччина, Франція і Великобританія).
Згідно її умов, Тегеран відмовився від ядерної програми в обмін на зняття економічних санкцій. Дональд Трамп ще в ході своєї виборчої кампанії неодноразово заявляв, що незадоволений умовами угоди, укладеної його попередником Бараком Обамою. Він підкреслював, що має намір відмовитися від співпраці в рамках СВПД з Іраном і Євросоюзом. Критикуючи адміністрацію Обами за укладення договору, Трамп називав його гіршій угодою в історії і стверджував, що вона розв’яже Тегерану руки в розробці ядерної зброї.
У травні 2018 року Трамп заявив про односторонній вихід США з ядерної угоди, так як, на думку Вашингтона, Тегеран нібито порушував її умови. При цьому інші учасники угоди та МАГАТЕ підкреслювали, що Іран виконує всі умови угоди і не веде розробок ядерної зброї.
Тегеран відкидає ініціативу Сполучених Штатів щодо зміни Спільного всеосяжного плану дій (СВПД). Про це заявив…
Незабаром після виходу США з угоди адміністрація Трампа відновила дію санкцій проти Ірану і ввела нові.
Незважаючи на дії Вашингтона, європейські учасники ядерної угоди намагаються зберегти економічні відносини з Тегераном. Для цього Францією, Великобританією і ФРН був створений механізм INSTEX, який дозволяє вести торгівлю з Іраном в обхід американських санкцій.
Однак 25 січня 2020 року глава МЗС Ірану Мохаммад Джавад Зариф заявив, що європейські учасники угоди не провели через цей механізм ні однієї транзакції.
Поки Європа не забезпечить виконання економічних умов угоди, Іран не повернеться до дотримання всіх пунктів угоди, зазначила у розмові з RT Ірина Федорова.
«Іран готовий повернутися до всіх умов СВПД, якщо економічні санкції з боку Європи і США будуть ослаблені або скасовані. Але поки шанси на те, що європейські компанії повернуться на іранський ринок, мінімальні, тому що, якщо б європейські компанії планували працювати в Ірані, вони б там залишилися. Без взаємних поступок цю проблему вирішити не можна», — зазначила Федорова.
Спірний механізм
Тегеран неодноразово заявляв, що європейські учасники угоди не виконують своїх зобов’язань, і поступово знижував свою участь в угоді. На початку 2020 року іранська сторона оголосила про те, що відмовляється від виконання одного з останніх ключових зобов’язань, передбачених договором, яке стосувалося обмеження кількості центрифуг для збагачення урану.
Незважаючи на те що це означало відсутність яких-небудь обмежень для Ірану з розвитку його ядерної програми Тегеран заявив, що має намір продовжувати співпрацю з МАГАТЕ. Іран заявив, що готовий повернутися до виконання зобов’язань у рамках СВПД, якщо країни ЄС знімуть санкції і забезпечать інтереси ісламської республіки, як то було передбачено угодою.
У відповідь Німеччина, Франція і Великобританія 14 січня оголосили про запуск механізму вирішення спорів у рамках ядерної угоди. Варто відзначити, що даний механізм жодного разу не був задіяний з 2015 року — за весь час існування СВПД.
США ввели санкції проти восьми іранських чиновників і 17 металургійних і гірничодобувних підприємств. Крім того, Вашингтон може…
У МЗС Росії зазначили, що запуск цього механізму викликає у Москви серйозну заклопотаність, оскільки такий крок може лише погіршити ситуацію і зробити повернення до дотримання початкових умов угоди неможливим.
«Не виключаємо, що непродумані дії євротрійки приведуть до нової ескалації навколо СВПД і зроблять недосяжним повернення здійснення ядерної угоди в початково узгоджені рамки, до чого евротройка нібито прагне», — йдеться в офіційному коментарі російського зовнішньополітичного відомства.
У МЗС Росії нагадали, що механізм вирішення спорів у рамках СВПД розроблявся, коли країни — учасниці угоди не передбачали, що з нього в односторонньому порядку вийде один з основних підписантів в особі Вашингтона.
«Механізм вирішення спорів створювався зовсім для інших цілей. Причини, що призвели до ускладнень у реалізації СВПД, широко відомі і не пов’язані з Іраном. Коли розроблявся механізм, ніхто не міг припустити, що СВПД буде в односторонньому порядку розірвано США. На жаль, незважаючи на серйозні зусилля, що додавалися залученими сторонами з моменту виходу Вашингтона з ядерної угоди у травні 2018 року, повернути домовленостями колишню стійкість поки не вдалося», — зазначали російські дипломати.
Тегеран попереджав, що, якщо висновок про порушення СВПД буде передано в Радбез ООН, відповідним кроком стане вихід з ДНЯЗ, нагадала Ірина Федорова.
«Збереження СВПД і збереження членства Ірану в договорі про нерозповсюдження ядерної зброї тісно пов’язані. Країни Європи і світове співтовариство розуміють, що якщо Іран зробить такий крок, то небезпека поширення ядерної зброї або компонентів зросте», — пояснила експерт.
Європу такий варіант розвитку подій не влаштовує, зазначила Федорова.
«Країни Європи, незважаючи на тиск США, стурбовані ситуацією, що склалася, і хочуть зберегти СВПД. Вони його зберігають в першу чергу де-юре, тому що де-факто ці країни порушили умови договору з Іраном щодо ядерної програми», — розповіла політолог у розмові з RT.
З такою оцінкою погоджується і професор МДУ, експерт по Близькому Сходу Олександр Вавілов.
«На відміну від США Європа більш реалістично дивиться на цю проблему і хотіла б, щоб Іран зберігав всі зобов’язання, які стосуються СВПД», — сказав політолог.
Ірина Федорова вважає, що теоретично можливо поява більш широкої угоди з Іраном, проте Тегеран навряд чи піде на нові домовленості, враховуючи сумний досвід ядерної угоди.
«Тегеран жорстко ставить умову і чекає, поки США повернуться до виконання умов СВПД, тому подальші переговори з будь-яких угоди неможливі. Крім того, іранське керівництво бачить, що якщо укладається угода, то США в односторонньому порядку виходять з нього, тому у Тегерана немає гарантій, що наступне угоду, яку буде укладено в такому ж форматі і з тими ж учасниками, буде назавжди», — підсумувала експерт.
У свою чергу Олександр Вавілов зазначив, що зараз участь у СВПД і ДНЯЗ — головні інструменти впливу, доступні Ірану в переговорах про можливе ослаблення санкційного режиму.
«Виконання пунктів ВДП є важелем для Ірану, який він може використовувати в переговорах з Європою. Іран також може вийти з договору про нерозповсюдження ядерного озброєння — і це теж один з важелів, за допомогою якого він може впливати на ЄС», — пояснив експерт.
Thanks!
Our editors are notified.