Розбіжності всередині Північноатлантичного альянсу досягли такого рівня, що його учасникам, можливо, доведеться переглянути доцільність існування НАТО». Про це заявив президент Франції Еммануель Макрон в інтерв’ю The Economist. Одна з причин такої ситуації — мінливість «американського партнера» Європи, вважає політик. Він також закликав переглянути позицію ЄС щодо Росії, оскільки від цього у тому числі залежать «мир в Європі» і її «стратегічна автономність». Офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова назвала ці слова «чітким визначенням нинішнього стану НАТО». Канцлер ФРН Ангела Меркель назвала висловлювання Макрона як «різкі» і додала, що не поділяє його позицію. На думку експертів, заяви глави П’ятої республіки відображають невдоволення, що накопичилася в ЄС по відношенню до США, і свідчать про великі суперечності в блоці.
Французький лідер Еммануель Макрон вважає, що Північноатлантичний альянс знаходиться в жалюгідному стані. Про це політик заявив в інтерв’ю виданню The Economist.
Симптомом кризового стану альянсу Макрон вважає останні події в Сирії, де Туреччина розпочала свою операцію проти курдів без погодження з партнерами по НАТО, а США несподівано вивели свої сили з країни, залишивши регіональних союзників без підтримки.
«Мінливість американського партнера»
За словами Макрона, все це наочно демонструє, що всередині альянсу існують проблеми стратегічного і політичного плану. Наприклад, зовсім незрозуміло, як варто діяти блоку, якщо армія Башара Асада спробує атакувати увійшли в САР турецькі сили — відповідно до частини п’ятої статті статуту НАТО союзники повинні приходити на допомогу один одному. Але незрозуміло, чи це може бути застосоване правило в такій ситуації.
На думку французького лідера, проблема полягає ще й у тому, що Європа все більше сприймає себе як ринку і забуває, що вона — спільнота, кінцева мета якого — розширення.
«Це засаднича помилка, із-за якої, головним чином з 1990-х років, скорочується політичний компонент європейського проекту. Ринок не можна назвати співтовариством. Спільнота міцніше, йому притаманні поняття втрачених нами солідарності і конвергенції, а також політичної думки», — вважає політик.
Важливу роль також відіграють і зміни в політиці США, вважає Макрон. Причому зміна курсу почалася задовго до того, як Білий дім очолив Дональд Трамп. Ідея переорієнтації зовнішньополітичної активності Сполучених Штатів на Тихоокеанський регіон, на Китай була закладена ще під час президентства Барака Обами.
Європа не повинна погоджуватися на другорядні ролі у світовій політиці. Про це заявив президент Франції Еммануель Макрон. Він зазначив,…
«Зважаючи на мінливість нашого американського партнера і наростаючої напруги поступово усталюється ідея створення механізму європейської безпеки. <…> Я б додав, що в якийсь момент нам доведеться переглянути доцільність існування НАТО, — заявив Макрон. — Мені здається, що зараз відбувається смерть мозку НАТО. Треба тверезо оцінювати ситуацію».
Підводячи підсумок, президент П’ятої республіки виділив дві ключові завдання для Європи. По-перше, вона повинна мати автономність у сфері безпеки, а також у стратегічних питаннях. А по-друге, європейцям необхідно відновити стратегічний діалог з Москвою, нехай це займе час.
«Якщо ми хочемо досягти миру в Європі і відновити європейську стратегічну автономність, необхідно переглянути нашу позицію щодо Росії. Жорсткий політичний курс, що проводиться відносно Москви Сполученими Штатами, зумовлений дуже завищеною оцінкою Вашингтоном власної адміністративної, політичної та історичної значущості», — підкреслив Еммануель Макрон.
Політик пояснив, що США і Росія розділені океаном, а для Європи Росія — сусід, і Брюссель, на його думку, може діяти самостійно, а не сліпо підтримувати американські санкції.
«Ми маємо право переосмислити наші стратегічні відносини з Росією, не маючи при цьому ані найменших ілюзій і не змінюючи своєї твердої позиції з мінським процесу та ситуації на Україні», — додав він.
На думку доктора політичних наук, професора МДУ Андрія Манойло, заяви Макрона про необхідність зближення з Росією можуть переслідувати зовсім різнопланові цілі.
«Макрон вважає, що, почувши ці слова, Білий дім здригнеться, ну або хоча б просто засмутиться. При цьому взаємини Брюсселя з Москвою, швидше за все, дійсно будуть розвиватися.
Потрібно зазначити, що і зараз Росія зовсім не ізольована від Європи, в тій чи іншій мірі ми підтримуємо відносини з усіма країнами ЄС. Можливо, багато європейські держави зацікавлені в тому, щоб ці відносини перейшли на більш високий рівень, але поки що зрушень у цьому напрямку не спостерігається», — пояснив Манойло в інтерв’ю RT.
Скасування «васалітету»
На заяви президента Франції відреагували в Москві. Офіційний представник російського МЗС Марія Захарова назвала висловлювання Еммануеля Макрона золотими словами, які правдиво відображають суть того, що відбувається.
«Чітке визначення нинішнього стану НАТО. Одне але (хоча їх більше): як конкретно Європа може контролювати свою долю?» — задалася питанням Захарова, нагадавши про двох світових війнах XX століття, епіцентром яких стала саме Європа.
Як зазначила дипломат, процеси, що зародилися в «пунктах Вудро Вільсона», які пройшли «гарт Другої світової і розвинулися в економічну, а потім політичну інтеграцію Європи», змогли зупинити європейські чвари», але «призвели до сьогоднішньої кризи ідентичності та розвитку».
Прокоментували слова президента Франції і в Держдумі. Як зазначив у бесіді з RT перший заступник голови комітету ДЕРЖДУМИ з міжнародних справ Дмитро Новіков, слова Еммануеля Макрона символізують початок визнання в європейській політиці того факту, що НАТО «ніколи не могло гарантувати повну безпеку Європи».
При цьому з оцінками французького лідера не погодилися канцлер ФРН Ангела Меркель і генсек НАТО Йенс Столтенберг. Про це вони заявили, виступаючи на спільній прес-конференції.
На думку Меркель, Макрон вибрав «різкі слова», а точка зору французького лідера не відповідає її думку.
«Європейські союзники збільшують інвестиції, США нарощують присутність в Європі», — заявив, у свою чергу, Столтенберг.
На думку провідного наукового співробітника Інституту Європи РАН Сергія Федорова, Ангелі Меркель частково близькі погляди Макрона, але вона реагує на його ініціативи стримано.
«Для Німеччини самостійність у військово-політичних питаннях — це складна тема», — пояснив експерт в бесіді з RT.
Слід зазначити, що Еммануель Макрон не обмежується словами, але також намагається втілити свої ідеї в життя. Наприклад, політик — один з найбільш послідовних прихильників створення незалежної від НАТО загальноєвропейської армії.
Пропозиції створити подібну структуру європейські політики обговорюють не одне десятиліття, проте тільки нещодавно ця ініціатива набула реальних обрисів. Якщо раніше будь-які спроби створити в Європі альтернативу НАТО блокувалися Лондоном, то на тлі розтягнулося у часі брексита створення європейської армії стає цілком відчутним.
Франція виступає проти переговорів про зміни умов торгівлі Євросоюзу з США, оскільки Вашингтон не дотримується положень…
Як говорив Макрон ще в минулому році, ЄС потребує армії, яка могла б захистити союз «від Китаю, Росії і США».
Слова французького лідера тоді викликали різку реакцію в Білому домі: Дональд Трамп назвав їх образливими. Однак Макрон не залишився в боргу, заявивши пізніше, що, хоча США і є історичними союзниками Франції, це не може бути підставою для підпорядкування.
«США — наш історичний союзник і продовжує ним бути. Але бути союзником не означає бути васалом. Ми не повинні залежати від них», — заявив Макрон.
Буквально через місяць після інавгурації Макрона Брюссель оголосив про створення загальноєвропейського оборонного фонду. Як пояснила тоді ЗМІ глава європейської дипломатії Федеріка Могерини, структура буде доповнювати НАТО. Мова йде про спільних оборонних розробок і закупівлі військової техніки, причому ставка робиться саме на розвиток європейської оборонної промисловості.
Також запрацювало Постійне структуроване співробітництво (PESCO) в оборонній сфері, в якому взяли участь 23 країни — учасниці Євросоюзу. У завдання PESCO входять, зокрема, підтримка європейської оборонної галузі і навчання військових.
«Егоцентризм і непередбачуваність»
Втім, експерти оцінюють практичні успіхи цих ініціатив досить стримано. На думку провідного наукового співробітника Інституту Європи РАН Сергія Федорова, говорити про існування повноцінної європейської армії передчасно.
«У Франції є такі устремління, але в реальності справа просувається дуже повільно», — пояснив експерт.
Схожої точки зору дотримується і Андрій Манойло. За його словами, майбутня загальноєвропейська армія цілком може замінити НАТО в ЄС, оскільки вона може стати компактною і ефективною структурою.
«Однак поки неясно, чи дозволять американці довести ці починання до кінця, враховуючи залежність Європи від США», — говорить Манойло.
Між тим додаються певні зусилля для налагодження зв’язків між Москвою і Парижем. Так, у вересні відбувся візит глави французького Міноборони Флоранс Парлі до Москви, в рамках якого пройшли її переговори з російськими колегами. Діалог вівся у форматі «2 + 2», в них також взяли участь міністри закордонних справ обох країн Сергій Лавров і Жан-Ів Ле Дріан. Як заявив тоді російський міністр оборони Сергій Шойгу, Москва націлена йти на співпрацю настільки далеко, наскільки готова йти французька сторона.
Вашингтон намагається використовувати лідируючу роль в НАТО, щоб посилити позиції США на світовому збройовому ринку, вважає міністр оборони…
«Поділяю вашу націленість на досягнення сьогодні конкретних результатів для надання нового імпульсу нашим відносинам у стратегічній галузі», — підкреслив Він.
Втім, експерти сумніваються, що зміни, заявлені лідером П’ятої республіки, будуть здійснюватися швидко.
«Дійсно, у НАТО є великі протиріччя, тому що у всіх країн — учасниць блоку різні інтереси та політика. Свою роль у цьому відцентровому русі відіграють Сполучені Штати, які відрізняються егоцентризмом і непередбачуваністю. Еммануель Макрон, по суті, висловив невдоволення, що накопичилася в Європі по відношенню до США», — пояснив Сергій Федоров.
На думку Андрія Манойло, критика НАТО, яка звучить з боку Макрона, може знайти відгук у тієї частини французького суспільства, яка була незадоволена поверненням країни в альянс.
Нагадаємо, що, хоча Франція була однією з країн — засновниць Північноатлантичного альянсу, в 1966 році Шарль де Голль вивів республіку з НАТО на тлі серйозного охолодження американо-французьких відносин.
«У НАТО дійсно є колосальні розбіжності, але поки говорити про «смерть мозку» альянсу я б не став. Блок не втратив боєздатність. Проте навіть його учасникам не завжди зрозуміла мета його існування. НАТО не надто успішно бореться з тероризмом, а головний противник, для боротьби з яким альянс створювався, — СРСР і блок Варшавського договору — вже не існує. Розмови про необхідність стримувати Росію досить безглузді, витрачати такі величезні зусилля на боротьбу з однією країною недоцільно», — підсумував Андрій Манойло.
Thanks!
Our editors are notified.