Посол Чехії в Україні Радек Матула був викликаний в МЗС для дачі пояснень з приводу зустрічі президента Чехії Мілоша Земана з делегацією закарпатських русинів. Дипломат відкинув можливість будь-яких закликів з боку Праги про створення автономії русинів в Закарпатській області. Раніше український посол в Чехії назвав русинське питання політичним і за традицією звинуватив Москву в його просуванні та фінансуванні — нібито це робиться для дестабілізації України. На думку експертів, Київ перебуває в стані перманентної «параної», боючись замахів на український суверенітет навіть з боку європейських країн.
Міністерство закордонних справ України викликало посла Чехії в країні Радека Матулу для отримання роз’яснень з приводу відбулася на початку місяця зустрічі чеського президента Мілоша Земана з делегацією етнічних русинів.
Чеський дипломат відкинув можливість будь-яких закликів з боку Праги до створення автономії русинів у Закарпатті, йдеться у повідомленні на сайті українського МЗС. Як заявили в міністерстві, чеський посол підтвердив підтримку територіальної цілісності України з боку Чехії. Чеська сторона готується надати офіційні матеріали з цього питання.
«У МЗС України і в подальшому будуть рішуче реагувати на будь-які спроби ставити під сумнів суверенітет і територіальну цілісність України», — заявили в прес-службі українського МЗС.
Як повідомив напередодні посол України в Чехії Євген Перебийніс, русинські активісти зайняті не тільки питаннями мови та культури, але і дестабілізацією України, яка на сході «вже бореться з проросійськими сепаратистами».
«Русинське питання — це не питання національності, а політичний проект, який в значній мірі підтримує, просуває і фінансує Кремль з метою дестабілізації ситуації в Україні, насамперед у Закарпатті», — стверджує дипломат.
Тотальна українізація
Зустріч Мілоша Земана з представниками карпатських русинів відбулася 3 вересня і була приурочена до сторічного ювілею підписання Сен-Жерменського договору та включення Підкарпатської Русі до складу Чехословаччини.
У делегацію увійшли сім осіб: керівник об’єднання русинів Росії Андрій Фатула, священик о. Димитрій Сидор, президент Всесвітньої ради підкарпатських русинів Василь Джуган та його заступник Михайло Тяско, активіст Іван Данацко, дев’ятнадцятирічний русинський поет Михайло Чикивдя, а також керівник Австрійського координаційного центру русинських організацій Тетяна Поп.
Зазначимо, що Димитрій Сидор давно відомий як один з найбільш активних борців за збереження мови та культури карпатських русинів. Він входив до числа ініціаторів створення представницького органу русинів — Сойму підкарпатських русинів. У 2008 році владою України проти нього було порушено кримінальну справу про посягання на територіальну цілісність країни, він був засуджений до умовного терміну.
Нагадаємо, Сен-Жерменський договір був підписаний 10 вересня 1919 року за підсумками Першої світової війни між країнами Антанти і Австрією, що стала наступницею Австро-Угорської імперії. За умовами договору входила до Австро-Угорщини Підкарпатська Русь увійшло до складу Чехословацької республіки. В період між Першою і Другою світовими війнами регіон володів правами автономії і мав самоврядування.
11 жовтня 1938 року влада Чехословаччини фактично визнали автономію Підкарпатської Русі. Однак на ділі отримати цей статус і тим…
Згодом регіон, населений русинами, був переданий до складу Української РСР, ставши однієї з українських областей, хоча місцеві жителі просили Москву прийняти регіон до складу Радянського Союзу на правах окремої республіки.
За словами експертів, нові власті почали проводити тотальну українізацію краю, намагаючись поступово викорінити національну культуру та етнічну самосвідомість русинів. Однак перетворити русинів українців не вдалося — маленький слов’янський народ зміг зберегти свої традиції і мову.
За даними переписів, проведених протягом останніх десяти років у країнах Східної Європи і на Балканах, сьогодні до русинів себе зараховують всього близько 55 тис. осіб. Однак деякі активісти русинських громадських організацій заявляють, що справжня чисельність етносу становить від півтора до п’яти мільйонів чоловік. Існування русинів як національної меншини визнається низкою європейських країн, а також ООН, але українська влада розглядає русинів лише як етнографічну групу українського етносу. Не приніс русинам великих свобод і розпад СРСР. Як відзначають експерти, ставлення до них з боку Києва не змінилося.
Мовленнєва монополія
Як розповіла журналістам учасниця делегації, прийнятої Мілошем Земаном, під час переговорів русини попросили чеського президента поговорити з його українським колегою про проблеми русинської громади.
Крім того, учасники переговорів підняли питання про надання чеського громадянства русинам України. Земану нагадали, що русини і чехи колись були громадянами однієї держави, провівши аналогію з Угорщиною, яка надає своє громадянство етнічним угорцям, які живуть на Україні. На це прохання чеський лідер відповів ухильно, сказавши, що зараз це неможливо, але не виключив повернення до цієї теми в майбутньому.
Як зізналася в інтерв’ю виданню «Україна.ру» Тетяна Поп, українським русинам не потрібна автономія, так як у них немає для цього достатніх сил і можливостей. За її словами, русини хочуть домогтися від Києва «припинення етноциду русин і визнання їх національною меншиною в Україні», а також надання можливості вивчати русинську мову і культуру в школах.
За інформацією ЗМІ, Мілош Земан погодився поговорити з Володимиром Зеленським про долю русинів, однак підкреслив, що питання децентралізації є виключно внутрішньою справою України. Як повідомляє чеське видання DenikN, Земан зазначив, що свою роль для русинів можуть зіграти Мінські угоди, згідно з яким Київ зобов’язався провести децентралізацію, яка дозволить надати русинській мові статусу регіональної при збереженні за українською мовою статусу державної.
У Верховну раду внесли законопроект, який дозволяє більш широко використовувати мови нацменшин, в тому числі російську. Документ…
Нагадаємо, боротьба політиків, які прийшли до влади на Україні у 2014 році, з російською мовою торкнулася також мови інших національних меншин. Одне з перших рішень нової Ради скасував діяв до «евромайдана» закон про засади державної мовної політики. Документ дозволяв наділяти регіональним статусом мови національних меншин при збереженні за українською мовою статусу державної мови.
До 2017 року в Україні набрав чинності закон «Про освіту», скасував право національних меншин здобувати освіту рідною мовою. З цього моменту викладання може вестися, за невеликими винятками, лише українською мовою. Також були введені жорсткі мовні обмеження для центральних телеканалів, які повинні вести не менше 75% ефіру українською мовою.
Екс-президент України Петро Порошенко навіть використовував тему верховенства української мови як однієї з ключових ліній своєї передвиборної програми. Перед закінченням президентського терміну політик підписав закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», згідно з яким використання будь-яких мов, крім української, у публічних сферах заборонено.
Заручники страху
Мовна політика Києва обурила не тільки жителів російськомовних регіонів України, а також етнічних угорців та русинів, які живуть на Закарпатті. У світлі цих змін офіційний Будапешт навіть почав наділяти угорським громадянством закарпатських угорців. Це викликало велике обурення в Києві — згідно з українським законодавством, подвійне громадянство заборонене.
Зі свого боку угорські власті українське керівництво звинувачують в утиску прав національних меншин. Деяка напруженість у відносинах країн зберігається і зараз. Так, 3 вересня тимчасовий повірений у справах Угорщини на Україні Крістін Марфі був викликаний в український МЗС із-за слів представника угорського уряду Трістана Азбея. Угорський чиновник заявив раніше про кризу громадянської війни на Україні — ці слова в Києві назвали «неприйнятною риторикою».
На думку експертів, сьогодні проживають на Україні національні меншини прагнуть заручитися підтримкою якоїсь зовнішньої сили, і русини вибрали для цього Чехію. Як пояснив у коментарі RT політолог Борис Межуєв, так нацменшини розраховують зміцнити свій власний вагу на Україні.
«Зустріч президента Чехії з організацією русинів можна розцінювати як знак готовності Праги чинити деякий культурний і політичний вплив на українські нацменшини. Зі свого боку, українська влада боїться виникнення на своїй території вогнищ впливу сусідніх країн — Угорщини, Чехії, Польщі, Румунії, чиї території свого часу були включені в радянську Україну», — пояснив експерт.
При цьому українська правляча еліта сама провокує і розпалює подібні настрої і тенденції, підкреслюють експерт.
Як пояснив у коментарі RT заступник директора Інституту країн СНД Володимир Жарихін, штучне створення єдиної української нації з тих, хто живе на території сучасної України, стало основною державною лінією Києва.
Угорці масово покидають Закарпатську область, заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін. Тим часом Будапешт виражає…
«Насильницьким способом будується мононаціональна держава. Влади не бажають визнавати, що Україна — багатонаціональна країна. Абстрактне українська держава не визнає право на існування національних меншин. Вони вважають, що це ті ж самі українці, які за дивним непорозуміння не вивчили українську мову», — підкреслив експерт.
Київ боїться зовнішнього втручання, можливого замаху на українські території навіть з боку входять у Євросоюз сусідніх країн, однак ці настрої безпідставні, вважає Борис Межуєв.
«У політиці і реакціях Києва явно простежується параноя, яка виникла внаслідок слабкості української держави. Але ці страхи даремні — європейські країни не стануть переглядати українські кордони», — зазначив експерт.
На думку Володимира Жарихін, корекція мовної і національної політики України можлива, але у віддаленому майбутньому.
«Поки що можна очікувати хіба якийсь модифікації мовних норм, але не більше того. Так, можливо, в майбутньому Київ буде змушений визнати, що Україна — багатонаціональна держава і права нацменшин повинні бути захищені, проте цього не варто очікувати найближчим часом», — підсумував експерт.
Thanks!
Our editors are notified.