Торгова війна між КНР та США стала однією з причин рекордного за 27 років уповільнення китайської економіки. Експерти не виключають посилення конфлікту, але при цьому говорять про економічну подушці безпеки Пекіна. У найближчі роки азіатська республіка може частково компенсувати втрати від американських обмежень за рахунок Африки. За останні десять років Китаю вдалося стати ключовим партнером для держав регіону, надати підтримку у створенні зони вільної торгівлі на материку і забезпечити себе ринком збуту континентального масштабу.
За підсумками першої половини 2019 року китайська економіка зросла на 6,3% — до 45 трлн юанів. Про це йдеться в доповіді Державного статистичного управління КНР. Разом з тим якщо ще в I кварталі зростання ВВП склало 6,4%, то вже у II показник знизився до 6,2%. Значення виявилося мінімальним з 1992 року.
Однією з головних причин уповільнення економіки країни в останні місяці експерти називають посилення торгової війни Пекіна і Вашингтона. Так, після низки успішних переговорів на початку 2019 року, в травні Штати підвищили мита на китайські товари на суму $200 млрд і пригрозили додатково обкласти тарифами продукцію на $300 млрд. Пекін, у свою чергу, ввів відповідні мита обсягом $60 млрд з 1 червня, а технологічні компанії США стали припиняти співпрацю з китайським гігантом Huawei.
Хоча на червневому саміті G20 сторони домовилися відновити переговори, експерти, як і раніше, побоюються посилення тарифного конфлікту. У той же час фахівці говорять про наявність у Китаю торгової подушки безпеки на випадок чергового загострення відносин зі Штатами. Так, за останні роки азіатська республіка значно збільшила свій економічний вплив на африканському континенті і таким чином зуміла роздобути нові ринки збуту для своєї продукції.
Як раніше заявляв заступник міністра комерції КНР Цянь Кэмин, вже протягом десяти років Китай незмінно залишається найбільшим торговельним партнером держав Африки. При цьому в 2018 році товарообіг азіатської республіки з країнами регіону виріс на 20% і склав $204 млрд. Більше того, згідно з даними Конференції ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД), з 2007 по 2017 рік обсяг прямих інвестицій з Китаю в Африку збільшився майже в десять разів — до $43,3 млрд.
«Африканський континент для Китаю — це одночасно і джерело прямого доступу до ресурсів (алюмінієвим бокситам, руд чорних металів, лісах, покладів графіту для виробництва промислових алмазів), і великий ринок збуту товарів широкого вжитку (одягу, тканин, електроніки, побутової техніки і багато чого іншого), що дуже виграшно виглядає в контексті співвідношення ціни та якості в очах масового покупця і торгових мереж», — розповів у бесіді з RT шеф-аналітик ГК TeleTrade Петро Пушкарьов.
За оцінкою аналітика, до 2020 року обсяг торгівлі між Китаєм і африканськими державами може збільшитися ще на третину. Багато в чому позитивна динаміка пов’язана з запланованою ліквідацією торговельних бар’єрів між країнами регіону.
Так, в липні 54 з 55 країн Афросоюзу домовилися про запуск Африканської континентальної зони вільної торгівлі (AfCFTA). Як очікується, угода стане найбільшим за всю історію існування СОТ (з 1994 року) і дозволить знизити митні тарифи на 90% для всіх товарів країн — учасниць договору.
Китай має намір надати Африці $60 млрд і продовжити розширення торговельно-економічного впливу в регіоні. Заяви Пекіна…
За даними ЮНКТАД, з 2015 по 2017 рік у загальному обсязі товарообігу країн Африки близько 15,2% припало на торгівлю держав регіону один з одним. При цьому створення зони вільної торгівлі дозволить збільшити показник до 52,3% до 2020 року. Про це йдеться в доповіді Економічної комісії ООН по Африці.
Примітно, що на момент підписання AfCFTA Китай вже встиг укласти двосторонні торговельні угоди з 40 державами регіону. Крім цього, за рахунок свого впливу в регіоні Пекін став посередником у переговорах між країнами континенту в процесі створення угоди. Про це раніше згадував глава азіатської консалтингової компанії Dezan Shira & Associates Кріс Девоншир-Елліс.
За словами представника китайського Міністерства закордонних справ Гэна Шуана, нова угода стане основою для розвитку партнерських відносин між Китаєм і Африкою. За його словами, КНР також готова поєднати AfCFTA з китайським проектом «Один пояс — один шлях», передає «Сіньхуа». Як відзначають експерти, усунення митних бар’єрів між країнами континенту значно полегшить постачання китайської продукції в регіон.
«AfCFTA сама по собі сприятиме збільшенню експорту китайських товарів у Африку завдяки уніфікації процедур і більш тісного зв’язку локальних ринків», — розповів у бесіді з RT керівник напрямку «Китай» Московської школи управління «Сколково» Олег Ремига.
Питання часу
Згідно зі статистикою Головного митного управління КНР, в 2018 році товарообіг азіатської республіки з США майже в три рази перевищив обсяг торгівлі з Африкою і склав $633,5 млрд. Як зазначає Петро Пушкарьов, в даний момент, з точки зору Китаю, американський і африканський ринки знаходяться в різних вагових категоріях і істотно відрізняються по асортименту та вартості продукції.
Huawei в середу, 29 травня, звернулася до американського суду з проханням розглянути в спрощеному порядку свій позов проти офіційного…
У той же час, як відзначає експерт, з плином часу доходи від китайських поставок в Африку і від власних підприємств на континенті все ж зможуть частково замінити втрачений прибуток від тарифних обмежень Штатів. При цьому одним з головних конкурентних переваг Пекіна в регіоні є можливість активно продавати товари високої якості за більш привабливим для покупців цінами.
«Ті ж китайські смартфони — причому не тільки Xiaomi або Huawei, на які активно тиснуть Штати, але й інша, цілком високої якості продукція з більш дешевого цінового сегменту — і без того вже щосили завойовують африканський ринок. У населення з порівняно низькими середніми доходами невисокий попит на дорогі iPhone. А широке поширення засобів зв’язку допоможе помітно підняти в африканському регіоні і виручку китайських інтернет-майданчиків», — пояснив Пушкарьов.
Цікаво, що в найближчі роки Китай має намір додатково посилити свій вплив у регіоні за рахунок фінансової підтримки країн континенту. Так, у вересні 2018 року голова КНР Сі Цзіньпін пообіцяв виділити Африці близько $60 млрд у вигляді інвестицій, кредитів і частково безоплатної допомоги. За оцінкою аналітиків, дії Пекіна не лише дозволяють отримати економічну вигоду, але і додатково підсилюють геополітичне становище країни в світі.
«З політичної точки зору вкладення Китаю також можуть окупитися. В даний момент існує як мінімум одна китайська військова база в Джібуті, а з іншими країнами в 2018 році КНР проводила спільні навчання. Таким чином, крім активної видобутку ресурсів, китайці можуть розраховувати на підтримку своїх дій на міжнародній арені з боку африканських країн», — зазначив у бесіді з RT експерт Академії управління фінансами та інвестиціями Геннадій Миколаїв.
Крім цього, економічна експансія Китаю в Африку також покликана посилити позиції юаня на міжнародному валютному ринку. Про це в інтерв’ю RT розповів голова відділу макроекономічного аналізу Saxo Bank Крістофер Дембик.
«На мій погляд, створення AfCFTA буде сприяти подальшій інтернаціоналізації китайського юаня. Це стало можливим завдяки укладенню своп-контрактів з багатьма африканськими країнами», — пояснив експерт.
Згідно з умовами своп-контрактів, країни купують один в одного валюту і через певний час продають назад за фіксованим курсом. Така операція дозволяє учасникам уникнути фінансових втрат у разі курсових коливань.
Китайський капкан
Як відзначають аналітики, спочатку інтерес Китаю до африканського континенту був пов’язаний з багатими нафтовими і газовими родовищами регіону і відносною дешевизною природних ресурсів. Згідно з даними Економічної комісії ООН по Африці, із загального обсягу експорту держав континенту в КНР близько 90% припадає на постачання сировини.
«Китайський бізнес у країні традиційно цікавлять природні ресурси — Пекіну потрібно доступ до дешевих джерел сировини для підтримання внутрішнього економічного зростання. В обмін африканські країни отримують доступ до китайських дешевих кредитів, інвестицій і технологій», — зазначив Олег Ремига.
У 2018 році Китай має намір істотно наростити економічний вплив в Африці: за останні 20 років він став провідним торговим і…
З 2000 по 2017 рік Китай надав африканським країнам кредитів на суму $143 млрд. Про це йдеться в доповіді китайсько-африканської дослідної групи американської Школи передових міжнародних досліджень. Гроші Пекіна йдуть на будівництво залізних і автомобільних доріг, трубопроводів, лікарень, шкіл та інших інфраструктурних об’єктів.
Між тим, як зазначає Олег Ремига, найчастіше при фінансуванні локальних проектів східний кредитор і африканські позичальники недооцінюють фінансові ризики. В результаті країни континенту нарощують борги, але не мають можливостей для повернення грошей. Таким чином, за словами експертів, держави виявляються в політичній і економічній залежності від Пекіна.
«Китай активно кредитує інші країни, і в разі невиплати боргу державам доводиться віддавати азійських республіці цілі галузі. Часто згадують Замбію, яка повинна КНР близько $12 млрд (при розмірі ВВП в $25 млрд) і була змушена передати контроль над ключовими об’єктами — начебто залізниці в Танзанії, найбільшій електростанції і телеканалу — у володіння китайських компаній», — додав Геннадій Миколаїв.
Thanks!
Our editors are notified.