У Верховну раду внесли законопроект, який дозволяє більш широко використовувати мови нацменшин, в тому числі російську. Документ підготувала група позафракційних депутатів. Серед іншого пропонується скасувати мовні квоти в ЗМІ і дозволити народним обранцям виступати в Раді українською. Втім, аналітики сумніваються, що ініціатива отримає підтримку в парламенті країни. Експерти вважають, що замість цих поправок буде прийнятий закон про захист прав нацменшин, який раніше анонсував український лідер Володимир Зеленський. На думку фахівців, цей документ не змінить докорінно мовну ситуацію на Україні.
Група позафракційних членів Верховної ради внесла на розгляд законопроект, який значно пом’якшує обмеження на використання російської мови на Україні. Авторами документа стали депутати Вадим Новинський, Муса Магомедов, Дмитро Шпенов, Сергій Магера і Вікторія Гриб, повідомляється на сайті Ради.
Зокрема, автори законопроекту пропонують дозволити депутатам виступати на засіданнях комітетів і комісій парламенту мовами національних меншин, в число яких входить російська. Переклад промови народних обранців на державну мову буде здійснювати апарат Ради.
Обрані депутати Верховної ради влаштували словесну перепалку з-за висловлювання одного з парламентаріїв російською мовою. Його…
Документ скасовує існуючі на Україні квоти на вживання української мови. Для загальнонаціональних телеканалів вони становлять 75%, для місцевих — 60%. Згідно з діючими законами, в перспективі на українську мову повинні перейти всі друковані видання та електронні ЗМІ.
Крім того, законопроект проголошує право всіх ЗМІ на вільний вибір мови спілкування з аудиторією.
«Обсяги загальнодержавного, регіонального і місцевого мовлення державною мовою, мовами меншин та інших мовах визначаються самими мовниками… Кожному гарантується право споживати інформаційну продукцію засобів масової інформації будь-якою мовою», — йдеться в документі.
Законопроект також надає громадянам «невід’ємне право» на отримання середньої та професійної освіти рідними для них мовами. Як вважають депутати, вивчення державної мови повинно відбуватися в обсязі, достатньому для інтеграції в українське суспільство».
Не знайде підтримки
Як вважають опитані RT експерти, поправки, підготовлені позафракційними членами Верховної ради, відміняють основні положення документів у сфері мовної політики, які були схвалені в період президентства Петра Порошенка. У 2017 році він підписав закон «Про освіту», а в 2019-му, незадовго до закінчення свого президентського терміну, — закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (його також називають законом про держмову).
Ці документи фактично передбачає тотальну українізацію усіх сфер суспільства, за винятком побутового та сімейного спілкування. Наприклад, закон про держмову забороняє вживати мови національних меншин у системі громадського харчування, при комунікації з працівниками банку та медиками.
За дотриманням норм буде стежити мовної омбудсмен. 4 вересня конкурс на цю посаду виграв колишній депутат від Народного фронту Тарас Кремінь, співавтор законів про мовні обмеження. На минулих в липні парламентських виборах політик балотувався від «Української стратегії» екс-прем’єра Володимира Гройсмана, але ця партія не подолала п’ятивідсотковий бар’єр.
З дня інавгурації Володимира Зеленського минуло 100 днів. В ході своєї передвиборної кампанії майбутній президент України роздавала щедрі…
У коментарі RT директор Інституту миротворчих ініціатив і конфліктології Денис Денисов зазначив, що прийняття закону про держмову стало одним з останніх «русофобських акордів» правління Порошенко. За його словами, документ викликав запеклі суперечки як в Раді, так і в українському суспільстві.
«Закон про держмову спрямований на практично повне витіснення російської мови з публічного простору України. Він не враховує ні культурних, ні етнічних особливостей країни. Мабуть, щоб не викликати соціальний вибух, багато пункти будуть запроваджуватися поетапно. Але ця обставина аж ніяк не скасовує людоедскую суть закону», — пояснив Денисов.
У бесіді з RT президент Центру системного аналізу та прогнозування Ростислав Іщенко зазначив, що у значної частини українського суспільства є запит на послаблення у сфері мовної політики, яка в останні роки поступово посилювалася. Експерт нагадав, що перемогу Володимиру Зеленському на президентських виборах забезпечили в тому числі голоси жителів російськомовних регіонів України.
«Українське суспільство не є монолітним і единомыслящим. Запит на захист російської мови є, але перспектив у законопроекту Новинського немає, враховуючи склад Верховної ради», — сказав Іщенко.
Схожої точки зору дотримується і директор українського Інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник. У коментарі RT він заявив, що ініціативу позафракційних депутатів буде «досить складно реалізувати в парламенті».
«Законопроект Новинського гіпотетично може підтримати «Опозиційна платформа» Віктора Медведчука. Можливо, він знайде відгук у частини депутатів «Слуги народу». На мій погляд, за ці поправки можуть проголосувати до 100 народних обранців. Звичайно, цього недостатньо», — констатував Бортник.
За словами експерта, будь-які дії, пов’язані з поверненням України в «нормальний мовний стан», можуть викликати гостру реакцію націоналістичних угруповань. Бортник не виключає ймовірність масових заворушень в центрі Києва. Менш радикальні сили, як вважає політолог, звинуватять президента «у зраді й готуючи інтересам Росії».
Тим часом джерело RT в партії «Голос» зазначив, що переважна більшість громадян не підтримують політику насильницької українізації, яку проводив Порошенко. На його думку, у нинішньої влади є всі необхідні важелі, щоб приборкати радикалів.
«Впоратися з вуличними націоналістами в стані Арсен Аваков. Його залишили на посаді глави МВС саме з цією умовою. Він повинен контролювати радикальні угруповання. Більше того, частина з них він курирує особисто», — підкреслив співрозмовник.
«Як у часи Порошенко»
На сьогоднішній день в офісі українського президента немає ясності з приводу долі закону про держмову. В кінці квітня Зеленський заявив, що підписаний Порошенко документ «став заручником» політичної риторики і був прийнятий «без достатнього обговорення з суспільством».
Глава держави пообіцяв провести ретельний аналіз цього закону, щоб переконатися, що в ньому дотримані всі конституційні права і інтереси всіх громадян України». Однак команда Зеленського і підконтрольна йому партія «Слуга народу» поки не висловилися з приводу того, чи збережеться в країні курс на тотальну українізацію.
Глава Криму Сергій Аксьонов запросив Володимира Зеленського відвідати півострів. За його словами, всім українським політикам слід…
Джерело RT правлячої партії заявив, що президенту не подобається закон про держмову — Зеленський вважає його дискримінаційним, «порушують права національних меншин».
У свою чергу, Бортник зазначає, що, незважаючи на особисте ставлення до закону про держмову, глава держави піде на його скасування. Замість цього незабаром Рада може прийняти спеціальний закон про захист прав національних меншин. Про необхідність розробки цього документа Зеленський повідомив наприкінці серпня в інтерв’ю телеканалу «1+1».
«Я впевнений, що повинен бути законопроект про захист прав меншин. І там все має бути виписано: їх мова, їх віра — і досить. Армія у нас одна — українська. Мені здається, що повинен бути такий законопроект, який захищає їхні права», — сказав глава держави.
Бортник розраховує, що в законі, який анонсував президент України, будуть прописані деякі послаблення у мовній політиці країни. У той же час аналітик сумнівається, що документ забезпечить повноцінний захист російськомовних громадян від утисків влади.
«Сам Зеленський — російськомовний, в його оточенні, включаючи спікера Верховної ради Дмитра Разумкова, теж майже всі російськомовні. Але це не заважає тому ж Разумкову вимикати мікрофон депутатам, що виступають російською мовою, як це робив інший спікер у часи Порошенко», — зазначив Бортник.
Між тим Денис Денисов наголосив, що закон про національні меншини неодмінно буде вбудований в діючу ідейно-політичну систему України, яка апріорі виключає підтримку російської мови і російської культури.
«Питання, пов’язані з основними гуманітарними аспектами функціонування української держави, зараз табуированы. «Слуга народу» не стане підтримувати поправки Новинського. Текст закону Зеленського поки не опублікований, але навряд чи він буде задовольняти запит російськомовних громадян на вільне використання рідної для них мови», — резюмував Денисов.
Thanks!
Our editors are notified.