Копенгаген дозволив прокладку газопроводу «Північний потік — 2» на континентальному шельфі країни на південний схід від острова Борнхольм в Балтійському морі. Оператор магістралі заявив, що роботи на датському ділянці почнуться найближчим часом. Експерти відзначили, що тепер газопровід можна здати за графіком. Тим часом у Києві наголосили, що очікували від Данії такого рішення, та вказали на важливість якнайшвидшої реформи українського ринку газу.
Датське енергетичне агентство видало дозвіл на прокладку газопроводу «Північний потік — 2» на континентальному шельфі країни до південно-схід від Борнхольма в Балтійському морі.
«Компанія Nord Stream 2 AG отримала дозвіл на будівництво системи газопроводу на континентальному шельфі Данії», — йдеться в повідомленні, опублікованому прес-службою відомства.
Документ видається у відповідності з зобов’язаннями Данії конвенції ООН по морському праву. Згідно з ним, Копенгаген повинен забезпечити будівництво транзитних трубопроводів з урахуванням ресурсів і навколишнього середовища і при необхідності позначити маршрут.
Оператор газопроводу компанія Nord Stream 2 AG, висловив задоволення рішенням датської сторони і пообіцяв продовжити співпрацю з Копенгагеном.
«Ми раді, що отримали згоду Данії на будівництво магістрального морського газопроводу «Північний потік — 2» на континентальному шельфі Балтійського моря на південний схід від острова Борнхольм. Ми продовжимо конструктивну співпрацю з данськими владою для успішного завершення будівництва газопроводу», — сказала Саміра Кіфер Андерссон, менеджер з дозволами в Данії компанії Nord Stream 2 AG.
Російські енергетичні проекти, зокрема «Північний потік — 2», покликані диверсифікувати маршрути поставок палива в Європу,…
Як повідомили в компанії, підготовчі роботи, серед яких встановлення захисних бетонних подушок і влаштування кам’яної начерки в місцях перетину з існуючими об’єктами інфраструктури, а також безпосередньо укладання труб, почнуться в найближчі тижні.
«Для будівництва датської секції будуть використані труби з логістичного терміналу в Мукране на німецькому острові Рюген», — уточнили в компанії.
Нагадаємо, «Північний потік — 2» — це дві нитки газопроводу загальною потужністю 55 млрд куб. м газу в рік, спрямовані від узбережжя Росії в Балтійському морі до Німеччини. Як повідомив оператор газопроводу незабаром після оприлюднення рішення Данії, до теперішнього часу укладено близько 2100 км газової магістралі.
Зазначається, що укладання труб завершена у водах Росії, Фінляндії та Швеції, а також здебільшого в водах Німеччини. Робота на двох берегових ділянках наближаються до завершення, вказують у Nord Stream 2 AG.
Коментуючи рішення Данії, перший заступник голови комітету Держдуми з енергетики Ігор Ананских зазначив, що впевненість у позитивному вирішенні Копенгагена була і раніше.
«Я радий, що здоровий глузд переміг. Як і говорив Міллер, все за графіком, і немає ніяких сумнівів, що за графіком буде зданий «Північний потік — 2». У її строк буде налагоджена і його робота в повному обсязі», — сказав депутат у розмові з RT.
У свою чергу, керівник аналітичного управління Фонду національної енергетичної безпеки Олександр Пасічник також вказав, що Копенгаген «тягнув до останнього», але остаточний результат виявився благополучним.
Він звернув увагу на те, що тепер є всі можливості скласти проект до кінця 2019 року, як і планувалося.
«Залишилося ще близько п’яти тижнів для укладання труби в данських водах. Трубоукладчик як раз вже реалізував всю морську частину за винятком цього датського ділянки», — зазначив експерт.
Він підкреслив, що ці події здатні змінити переговорний формат з Україною, яка виступає проти «Північного потоку — 2» через побоювання залишитися без доходів від транзиту російського газу.
«Налагоджувальні роботи можуть зайняти деякий час, і перший газ піде не з 1 січня, а дещо пізніше. Але можлива затримка вимірюється максимум тижнями. Звичайно, це, по суті, завершує стратегію «Газпрому» з обходу українського транзиту і ГТС. Але поки про повну відмову від українського транзиту не йде», — сказав експерт.
У «Нафтогазі» визнали, що очікували позитивного рішення по «Північному потоку — 2» від Данії. Як заявив глава української компанії Андрій Коболєв, тепер Києву ще важливіше завершити реформу ринку газу та впровадити норми ЄС.
«Ми чекали цього рішення протягом осені. Принципова позиція Данії затримала проект на деякий час, але геополітичне зброю неможливо зупинити інструментами, які регулюють виключно торгові відносини», — написав він у Facebook.
У свою чергу, представники кабміну Німеччини висловили думку, що проект «Північний потік — 2» має політичну складову і питання майбутнього транзиту газу через Україну потребує опрацювання.
«Ми завжди говорили про наявність політичної складової в «Північному потоці — 2», багато разів говорили про те, що транзит газу через Україну повинна мати майбутнє», — наводить РІА Новини висловлювання офіційного представника уряду Німеччини Штеффена Зайберта.
Компанія — оператор будівництва «Північного потоку — 2» Nord Stream 2 AG заявила про намір оскаржити в суді поправки до Газової…
За його словами, ФРН «як і раніше підтримує роботу Єврокомісії у тристоронніх переговорах з Росією і Україною для продовження газового транзиту».
Зазначимо, що президент Росії Володимир Путін раніше заявив, що «Північний потік — 2» — це виключно комерційний проект і політичного підґрунтя в ньому немає.
У самій Єврокомісії рішення Данії коментувати відмовилися. Поряд з цим в об’єднанні вказали, що Газова директива ЄС буде поширюватися на «Північний потік — 2».
«Ми не коментуємо рішення влади Данії. Що стосується доопрацьованій Газової директиви, то вона вступила в силу з літа нинішнього року», — повідомила ТАСС представник заступника голови ЄК, єврокомісара з енергетичного союзу Мароша Шефчовича Анна-Кайса Итконен.
Разом з тим в австрійської нафтогазової компанії OMV заявили, що «дуже раді» рішенням датських влади.
Нагадаємо, що поправки до Газової директиви Євросоюзу ухвалили в квітні. Цей регламент поширює на морські газопроводи вимоги, які діють у відношенні наземних магістралей. Зокрема, мова йде про анбандлинге і доступі інших компаній до 50% потужності магістралі, недискримінаційних тарифів та прозорості.
Директор Фонду енергетичного розвитку Сергій Пикин вказав, що позитивне рішення Данії було очікуваним, але терміни отримання відповіді з Копенгагена залишалися під питанням.
«Не було чіткого розуміння за строками цього рішення. Тут питання було не в тому, що відповідь буде позитивний або негативний, а що у принципі буде якийсь в осяжному майбутньому. Ось це найближче майбутнє настало, це плюс», — сказав експерт в бесіді з RT.
Thanks!
Our editors are notified.