Традицією для багатьох автовиробників стала демонстрація концептуальних автомобілів, які в майбутньому перетворюються в серійні моделі. А що якщо ці машини вміють ходити по вулканах, літати по повітрю і змінювати форму? Якщо хід чиєюсь амбітної конструкторської думки скоро змінить звичний для нас спосіб життя?
Традицією для багатьох автовиробників стала демонстрація концептуальних автомобілів, які в майбутньому перетворюються в серійні моделі. А що якщо ці машини вміють ходити по вулканах, літати по повітрю і змінювати форму? Якщо хід чиєюсь амбітної конструкторської думки скоро змінить звичний для нас спосіб життя?
Андрій Коц
Павукоподібний
Кожен успішний автовиробник вкладається в технологічне майбутнє. Корейці з Hyundai створили для цього цілий підрозділ під назвою CRADLE, яке займається венчурними інвестиціями і відкритими інноваціями. Його співробітники не тільки шукають стартапи, але і самі намагаються придумати що-небудь приголомшливе, наприклад позашляховик Elevate — незвичайний гібрид легковика та робота-шагохода з наукової фантастики. Він з легкістю зможе їздити як по автобану, так і за епіцентру природної або техногенної катастрофи. Модульна конструкція дозволяє змінювати кузов, перетворюючи машину в пасажирський або вантажний транспорт, а по поверхні він пересувається на чотирьох суглобистих «лапах» з колесами. Завдяки їм Elevate здатний в значній мірі змінювати свій дорожній просвіт і навіть переступати через перешкоди.
Elevate може влізти на п’ятиметрову стіну або переступити через паркан такої ж висоти, а в основі його приводів — новітні електричні розробки Hyundai.
Коли такий функціонал не потрібен, «лапи» складаються всередину корпусу і концепт пересувається як звичайний автомобіль. Самі колеса можуть обертатися на 360 градусів уздовж вертикальної осі, що дозволяє розвертатися на місці, їздити боком, по діагоналі і показувати безліч інших фокусів, за які будь-який звичайний джип або седан душу б продав автомобільного дияволу. Клас! А точніше, новий клас: завдяки цьому концепту серед розсипу автомобільних маркетингових скорочень (SUV, SAV, SAC) з’явилося ще одне — UMV (Ultimate Mobility Vehicle).
Зовні південнокорейський концепт дуже нагадує якийсь марсохід або луноход з реально існуючих. Розробники запевняють, що їх творіння зробить справжню революцію в області спецтехніки для рятувальних служб по всьому світу. Цей металевий «павук» здатний без особливих проблем працювати в зоні зсувів, сходу лавин, на руїнах будівель, згарищах, в районах, постраждалих від землетрусів і повеней. Незвичайна конструкція підвіски дозволить йому підбиратися максимально близько до постраждалим і евакуації їх в найкоротші терміни. А в майбутньому — хто знає? — може з’явитися і міський седан з регульованим кліренсом, який буде здатний їздити буквально над дорожніми заторами! Правда, і коштувати на перших порах він буде не менше справжнього марсохода. Але навряд чи це зупинить багатих автолюбителів, які звикли проводити в пробках перші три-чотири години свого робочого дня.
Тягни-штовхай
Концепт безпілотного таксі microSNAP від швейцарської Rinspeed вражає незвичайним дизайном. Зрозуміти, де у нього перед, а де зад, досить складно: він абсолютно симетричний. Кузова як єдиного цілого в ньому немає: таксі конструктивно складається з двох окремих модулів — шасі Skateboard і верхнього Pod. Таким чином, на одну «візок» можна поставити пасажирський або вантажний відсік який завгодно форми — лише би вписувався в габарити. Цей човник максимально автоматизований і може сам пересуватися по місту. Одна з представлених демонстраційних надбудов розрахована на двох пасажирів.
Літій-іонної батареї ємністю 6,1 кВт∙год повинно вистачити на 95 км пробігу без підзарядки, після чого microSNAP самостійно відправиться до найближчої розетки. Максимальна швидкість — 75 км/год.
З органів управління — тільки панель навігатора, він сам прокладе маршрут з урахуванням пробок, ремонтних робіт на трасі, погоди і завантаженості транспортної мережі. Пасажиру залишиться лише відкинутися в кріслі й слухати музику. А ще можна дивитися кіно на дисплеї з діагоналлю 49 дюймів, встановленому замість приладової панелі, або милуватися краєвидами, дивлячись у вікна автоматично затемняемыми склом. Габарити microSNAP — всього 2,6 м в довжину і 1,3 м в ширину. Місця на трасі ця карета займає мало, а значить, її можна буде використовувати для пасажирських перевезень без побоювання створити серйозні перешкоди іншим учасникам руху. Втім, потенційна область застосування microSNAP набагато ширше, ніж перевезення пасажирів. Їх можна використовувати в якості мобільних магазинчиків, пересувних рекламних щитів, транспортувальників невеликих вантажів і, наприклад, вивезення сміття. Недарма зовнішній вигляд модуля Pod чимось невловимо нагадує контейнер ПУХТО.
Цікаве в мережі
Авиамотоцикл
Два кільця, два кінця, а посередині… 300-сильний літаковий двигун. Це прототип незвичайного мотоцикла у світі, який побудував бразильський гонщик «Формули-1» Тарсо Маркес. Своє дітище він назвав TMC Dumont на честь знаменитого земляка — авіатора Альберто Сантос-Дюмона. Два величезних 36-дюймових колеса позбавлені яких би то не було спиць. Завдяки цим «обручам» Маркес і отримав нагороду за кращий байк фестивалю Daytona Bike Week 2018, залишивши далеко позаду конкурентів. Втім, незвичайний зовнішній вигляд, мабуть, єдина перевага виблискуючого хромованими деталями мотоцикла TMC Dumont.
«Небесне» минуле мотоцикла видно неозброєним поглядом: більшу частину його конструкції займає величезний шестициліндровий авіаційний двигун Rolls-Royce Continental 1960-х років і закріплений у його верхній частині масивний повітрозабірник.
По-перше, їхати він може лише по ідеально рівній дорозі — кліренс практично відсутня. По‑друге, він входить далеко не кожен поворот з-за великої довжини і повної відсутності рульового управління. По-третє, авіаційний двигун хоч і виглядає красиво, але є для такої техніки надлишково потужним і дуже гучним. Та й пального, мабуть, їсть як не в себе. По-четверте, заднє колесо представляє серйозну небезпеку для пілота, так як крутиться в лічених сантиметрах від його нічим не захищеної «п’ятої точки». І по-п’яте, з-за масивного двигуна і повітрозабірника пілот практично не може розгледіти, що відбувається безпосередньо перед мотоциклом.
Проте всі ці недоліки тьмяніють перед заслугами Маркеса, який побудував по‑справжньому оригінальний мотоцикл, витративши на це 15 років свого життя. Він довів, що навіть у такій з’їждженій вздовж і поперек області, як дизайн мототехніки, можна придумати щось незвичайне. Втім, його звинувачують у тому, що він скопіював зовнішній вигляд і конструкцію TMC з «светоциклов» з культового фантастичного фільму Tron початку 1980-х років. Таким критикам хотілося б відповісти: спробуйте створити що-небудь подібне самі.
Повітряне таксі
Ось уже кілька років Über регулярно видає на-гора концепти перспективних літаючих таксі, які в недалекому майбутньому напевно будуть борознити повітряний простір мегаполісів. Самий останній і поки що безіменний проект зовні нагадує абсолютно божевільний гібрид недорогого квадрокоптера, легкого приватного літака і бойового конвертоплана V-22 Osprey корпусу морської піхоти США. Новинка, втім, призначена не для бравих морпіхів, а для звичайних городян. Повітряне таксі зможе перевозити за раз до 8-10 осіб. Висота польоту — від 300 до 600 м, що значно вище будівель і об’єктів міської інфраструктури.
Посадочні площадки для літаючих маршруток планується облаштувати на дахах найвищих хмарочосів і на пустирях. Кожна з них, за задумом Uber, зможе приймати і відправляти до 200 бортів щогодини.
Творці концепту підкреслюють, що таке аеротаксі буде практично безшумним. Замість великого несучого гвинта на корпусі машини встановлять чотири компактних пропелера. А рух у горизонтальній площині забезпечить штовхає п’ятилопасний гвинт в задній частині фюзеляжу. Повітряна маршрутка зможе здійснити м’яку посадку навіть з двома непрацюючими пропелерами. З точки зору безпеки також важливо, що на борту аеротаксі немає горючих речовин — воно буде працювати на електриці. Підзарядити акумулятори можна буде на посадкових майданчиках. Перші літаючі автомобілі повинні вийти на маршрут вже в 2023 році. Очікується, що вони будуть управлятися людиною-водієм, хоча в майбутньому аеротаксі планують повністю переобладнати під автопілот. Залишається сподіватися, що вже він-то точно не стане слухати шансон, обманювати зі здачею, просити показати дорогу і збивати жінок в штаті Арізона, як це зробив інший колісний безпілотник Über.
Цікаве в мережі
Є ідея? Є IKEA Space10
Сьогодні будинками на колесах мало кого можна по‑справжньому здивувати. А як щодо кафе на колесах? Офісу на колесах? Спортзалу на колесах? І навіть туалету на колесах? Спеціально для мешканців густонаселених мегаполісів шведська меблева компанія IKEA пропонує концепт лінійки міських безпілотних електромобілів з модульною конструкцією, що дозволяє відтворити на колесах практично будь-яке приміщення. Ця концепція отримала назву Spaces on Wheels («Простору на колесах»). Схема придбання проста: клієнт вибирає дизайн диво-автомобіля через спеціальний додаток, а далі йому залишається лише дочекатися, коли звільниться потрібна «кімната».
В якості прикладів IKEA призводить самохідну спальню: навіщо трястися вранці в пробці зайві дві години, якщо можна викликати ліжко на колесах і з комфортом проспати до самої роботи? Якщо ж сон не йде, чому б не застрибнути в мобільне кафе і не поснідати в дорозі? А скільки можливостей відкриється для екстрених служб! В утопічному місті IKEA бригади лікарів зможуть приїжджати до важким пацієнтам відразу верхи на мобільній операційній, оснащеної всім необхідним обладнанням.
Області застосування таких електромобілів безмежні: пересувні лікарні, кафе, ігрові центри, готелі і навіть кіоски по продажу овочів і фруктів.
Окрема область застосування електромобілів Space on Wheels — комерційна. Масове впровадження такої техніки в експлуатацію дозволить, наприклад, створити широку мережу мобільних вуличних магазинчиків, які торгують усім — від в’язаних шкарпеток до свіжих овочів. Фахівці, які заробляють на хліб своїми руками, зможуть орендувати пересувну майстерню з усіма необхідними інструментами. Крім того, компактні платформи можна використовувати в якості рекламних майданчиків, автоматично курсують по заданому маршруту. А в наших широтах напевно великим попитом будуть користуватися мобільні бари з вбудованою функцією доставки нетранспортабельного клієнта додому.
Фура не дура
Тягач Tesla Semi — це не тільки мрія далекобійника, але й цілий комплекс рішень величезної кількості екологічних проблем. Чесно кажучи, нова ера розвитку електромобілів повинна була починатися саме з вантажівок, але чомусь вони опинилися в ролі наздоганяючих.
Коефіцієнт аеродинамічного опору склав 0,36. Наприклад, у першого електрокара Nissan Leaf він дорівнював 0,32, а у Mercedes-Benz G-Class — аж 0,54.
Зруйнувати стереотипи вирішив Ілон Маск, під керівництвом якого і був створений прототип електричної фури. Його кабіна виглядає незвично, колеса закриті кожухами, і справа тут не тільки в крутому ефекті: вся конструкція покликана зменшити опір повітрю. Тягач приводиться в рух чотирма електричними двигунами, що розмістилися на двох задніх осях, а батареї розташовано під кабіною, що надає всій конструкції додаткову стійкість. Їх ємність поки невідома, але запас ходу, за запевненням Ілона Маска, становить від 500 до 800 км в залежності від версії.
Цікаве в мережі
Тільки уявіть собі: якщо прототип піде в серійне виробництво без зміни заявлених характеристик, то мегаполіси і заміські траси буквально зітхнуть з полегшенням. Відстань на одному заряді фура долатиме за стандартний 8-годинний робочий день водія, а після він може залишити тягач на зарядці, а сам відправитися спати або поїхати далі. При цьому на 80% батареї будуть заряджатися лише за півгодини. На жаль, відпочити на ходу шоферові поки не дозволить законодавство, яке майже повсюдно зобов’язує водія перебувати за кермом і нести відповідальність за дії машини. Та й автопілот, хоч і заявлений, але поки не ідеальний — це звичні для багатьох сучасних автомобілів адаптивний круїз-контроль і системи автоматичного екстреного гальмування та утримання в смузі. Незважаючи на це, ідею Маска повірили багато, а попереднє замовлення на серійні фури вже розмістили компанії Pepsi, Walmart, DHL та інші.
Стаття «А де тут кермо?» в журналі «Популярна механіка»
(№4, Квітень 2019).
Thanks!
Our editors are notified.