«Буду громадським помічником»: мама вбитої в Саратові дівчинки розповіла, як планує вберегти інших дітей

Олена Кисельова, мати вбитої в Саратові дев’ятирічної Лізи, очолила рух «Територія безпечного дитинства». Проект реалізується в саратовському регіоні за ініціативи місцевого дитячого омбудсмена Тетяни Загородньої. Жителям пропонується повідомляти про небезпечні місця для дітей, після чого фахівці будуть домагатися їх облагороджування. В інтерв’ю RT Олена Кисельова розповіла, як буде працювати проект, а також поділилася подробицями розслідування загибелі дочки.

— Минулого тижня в ЗМІ пройшла інформація про те, що ви очолили проект «Територія безпечного дитинства». Можете розповісти, чим ви будете займатися і що це за проект?

— Наш саратовський омбудсмен Тетяна Загородня запропонувала мені свою допомогу, і розповіла, що у неї зараз запущений проект, який називається «Територія безпечного дитинства». Я вступила до нього. Я буду громадським помічником у цьому проекті. І зараз, користуючись нагодою, запрошую всіх приєднатися до нас. У нас є додаток для смартфонів — будь-який батько може завантажити його і показати проблеми підходів до школи. Туди будуть виїжджати наші люди.

— Після загибелі Лізи чиновники пообіцяли убезпечити маршрут до школи. Була виконана ця обіцянка?

Сотні жителів Саратова прийшли до храму Первоверховних Апостолів Петра і Павла, щоб попрощатися з дев’ятирічної Лізою Кисельової. Дівчинка…

— Маршрут проходив від нашого під’їзду, повз цього садочка, уздовж огорожі з тієї сторони до гаражів. Потім уздовж гаражів, по драбинці, і вже зверху вона підходила до школи. Цим маршрутом ходять до цих пір дуже багато дітей. Як це не дивно і не страшно. І навіть після трагедії склалася ситуація ніяк не змінилася. Наші влади начебто провели невелику прибирання території, поставили ліхтарі. Але я не думаю, що ліхтарі та зрубані дерева як-то можуть врятувати дітей, які досі там ходять. Дай Бог, щоб такі трагедії більше ніколи ні в кого не сталося.

— Тобто, на вашу думку, діти, йдучи цим маршрутом, досі наражаються на небезпеку?

— Вважаю, що до цієї школи слово «безпека» взагалі не застосовується ні з якого боку — ні знизу, ні зверху. Почнемо з того, що місце розташування школи абсолютно незадовільний. З одного боку там будівництво незавершена і практично неогороджена, де сидить дядечко-сторож, який ночами спить. Та з іншого боку — гаражі. З третьої сторони теж гаражі. А знизу підхід — там дуже висока гора. У зимовий час року там хіба що тільки на санках або на ковзанах можна підніматися і спускатися. Відкриті люки, до речі. Сьогодні я їздила по тій дорозі, і буквально в 200 метрах від школи два відкритих люка, а з колодязів стирчать палиці. Ця історія триває вже близько місяця.

— Що, на вашу думку, треба зробити?

— Я вважаю, що влада згладжують кути, показують видимість своєї діяльності. Я розумію, що знесення гаражів — це дуже великі витрати та великі втрати для їх власників. Але можна не зносити всі гаражі.

Є маса способів їх захистити, розділити на дві зони, між якими буде пролягати хороша, освітлена, рівна дорога, по якій можуть ходити не тільки люди, але і мами з колясками. Бо мам з колясками шалено багато ходить звідси вниз. Повинні бути камери. Досить хоча б зробити алею, яка буде вести чітко до школи. Рівна алея, без всяких вигинів.

Мінімум, що б я хотіла — це дорогу до школи, і вона повинна бути серйозно огороджена. І максимум — щоб все це знесли.

— Але, можливо, справа не тільки в дорозі до школи, але і в контролі за звільнилися злочинцем?

— Я вважаю, що обов’язково повинен бути законопроект, який розкриває нам людей, їх таємниці, щоб ми знали, з ким ми живемо поруч. Я вважаю, що це життєво необхідно для наших майбутніх дітей. Народ просто обурюється. Зараз зі мною на зв’язку досі дуже багато людей з усіх міст Росії.

Давайте зробимо списки, хто що знає. Навіть таке «сарафанне радіо» якихось людей виявить. Тому що це проблема не тільки Саратова, насправді. Це проблема багатьох міст. І в інших містах були аналогічні випадки. І вони повторюються із завидною періодичністю. Це страшно. Зі свого боку я хочу докласти всі зусилля до того, щоб таке більше ніколи не повторилося.

— Якщо б ви знали, що поруч з вами живе такий чоловік, як би ви себе поводили?

— Однозначно я б там не жила. Якщо у нас людина з такою історією розгулює серед жителів, то в який момент у нього почне зривати дах, у нього загострення почнеться. Потрібен чіткий контроль за такими людьми, їхніми діями, їх соцмережі, де вони бувають і що роблять.

— Але є дільничні…

— У дільничних занадто багато роботи і паперової тяганини. Мені здається, недостатньо одного дільничного, щоб встановити контроль.

— Відразу після смерті Лізи розгорілася дискусія навколо мораторію на смертну кару. Ви підтримали б його скасування?

— Підтримую, так. Якщо є чіткі докази вини людини. Повинно бути чітке знання того, що людина винна. Але я не хочу, щоб смертна кара як-то пов’язувалася зі смертю моєї дочки. Не з цим випадком. Я думаю, що ця людина (вбивця дівчинки. — RT) понесе своє покарання.

— Коли правоохоронці повідомили вам про загибель доньки?

— Офіційно мені досі не повідомили про те, що моя дитина загинула там-то і там-то, в стільки-то в стільки-то. Нічого такого не було Зі мною ніхто не подзвонив, не списався, ніхто нічого не сказав, ні мені, ні моєму чоловікові. Ми самі брали участь в пошуку, всі дві доби, і все дізнавалися з перших рук. Ми були серед всієї цієї юрби.

— Ви зустрічалися особисто з Туватиным після вбивства?

— Я з ним бачилася в суді, коли йому призначали запобіжний захід. Я взяла себе в руки і зрозуміла, що я хочу подивитися цій людині в очі. І я з ним зустрілася поглядом. Він виявився порожнім. Секунд десять, напевно, ми дивилися один на одного. Але я так зрозуміла, що, чесно кажучи, ось у таких людей почуття жалю немає. Це як даність, яку він для себе прийняв, і зараз просто пожинає свої плоди. Чесно кажучи, мені здається, там мало осудності. Хоча в суді він говорив, що ніде на обліку не стоїть.

Моя версія — спроба зґвалтування. І, так як дівчинка почала дуже сильно чинити опір, він перестарався і задушив її ще по дорозі в гараж. Це наша версія. Я думаю, що вона вірна. Тому що ніби як дівчинка залишилася недоторканою, слава Богу.

— Це офіційна інформація?

— Ні, офіційно (оголосять. — RT) тільки до кінця місяця, а може бути, навіть на початку наступного. Але зовнішній огляд показав, що згвалтування не було.