Демократичні стандарти: США виділять $2,5 млн на підтримку парламентських виборів в Киргизії

Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) має намір направити $2,5 млн на підтримку парламентських виборів в Киргизії в 2020 році. Про це йдеться в документі, текст якого ознайомився RT. В рамках гранту гроші планують виділити місцевим організаціям, які займуться моніторингом виборчого процесу, особливо звертаючи увагу на використання кандидатами ресурсів, освітлення голосування в ЗМІ та вплив соціальних мереж. Під приводом підтримки демократії Вашингтон має намір здійснити пряме втручання у внутрішні справи суверенної держави, вважають політологи. На думку експертів, забезпечуючи фінансову підтримку, Штати можуть просунути в парламент Киргизії прозахідні фракції, як вже не раз робили в інших країнах.

Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) має намір профінансувати моніторинг електоральних процесів в Киргизії. Грант організації, з текстом якого ознайомився RT, передбачає виділення $2,5 млн на підтримку парламентських виборів у республіці в 2020 році.

«Ці заходи націлені на зміцнення довіри виборців до суспільного договору допомогою підвищення рівня довіри до виборчого процесу, забезпечення більшої прозорості діяльності виборчих штабів і партійних платформ, вдосконалення виборчих процесів відповідно до законодавства Киргизької Республіки та міжнародними демократичними нормами, а також зміцнення взаємної підзвітності між виборцями та членами парламенту», — йдеться в описі гранту.

USAID звертає увагу, що отримати фінансування можуть тільки «місцеві киргизькі партнери», тобто організації, зареєстровані в республіці. Їм належить проводити моніторинг виборчого процесу.

Згідно з документом, спостерігачі повинні зосередитися на моментах, які «виборцям важко оцінити самостійно». Серед них — використання кандидатами ресурсів, висвітлення виборів у ЗМІ та вплив соціальних мереж.

«Подання цієї інформації громадянам країни розширить їх можливості і дозволить їм з більшою впевненістю брати участь в електоральному процесі», — наголошується в документі.

Як зазначається у описі гранту, після проведення голосування підрядники продовжать допомагати громадянам і парламенту «вибудовувати довірчі відносини». Так, планується, що отримувачі гранту будуть інформувати мешканців про роботу депутатів і стежити за виконанням передвиборних обіцянок.

«В рамках цього компоненту запланована робота з метою створити механізми, які дозволять громадянам країни отримувати інформацію про діяльність парламенту, а також вимагати від політичних партій і членів парламенту, щоб вони несли відповідальність за виконання передвиборчих обіцянок», — пояснюють у USAID.

Однак, як вважає генеральний директор Центру політичної інформації Олексій Мухін, під приводом «підтримки демократії» Вашингтон має намір втрутитися у внутрішні справи Киргизії.

«Мова йде про прямому і задокументованому втручання США у вибори в суверенній державі. Подібного роду лицемірне поведінка властиво офіційним особам і структурам Сполучених Штатів. Не доводиться сумніватися, що ці кошти підуть на підтримку проамериканських кандидатів та інформаційний супровід на їх користь», — сказав він у розмові з RT.

Відзначимо, що в 2015 році Бішкек денонсував угоду про співпрацю з Вашингтоном. Приводом для цього стало рішення Держдепу США нагородити премією «Захисник прав людини» киргизького активіста Азимжана Аскарова, якого на батьківщині засудили до довічного ув’язнення за організацію масових заворушень на півдні Киргизії.

У минулому році президент республіки Сооронбай Жеенбеков заявив, що Киргизія відновить співпрацю з США, але суворо відстоювати свої інтереси. У відповідь у Держдепі запевнили, що Штати віддані зміцненню відносин «на основі довіри, рівноправності та взаємної поваги».

Західна орієнтація

США зацікавлені в просуванні парламентських фракцій, які будуть проводити єдину з Вашингтоном лінію, зазначив головний науковий співробітник Інституту США і Канади Володимир Васильєв. На його думку, в передвиборній гонці підтримку від USAID отримають орієнтовані на Захід кандидати.

Держдепартамент США виділить $520 тис. на підготовку незалежних журналістів в Білорусії. Представників ЗМІ будуть навчати висвітлювати…

«В Киргизії фінансова підтримка має велике значення. Навіть, наприклад, для реклами. Якщо кандидат або партія добре розкручені і представлені у ЗМІ, за них, як відомо, охочіше голосують виборці. Приклад — Україна, де президентом став далека від політики людина», — зазначив експерт.

Васильєв нагадав, що США не перший раз застосовують подібні механізми і впливають на політичні процеси в інших державах.

Так, раніше з’ясувалося, що Держдепартамент США через американське посольство в Києві виділив кілька сотень тисяч доларів на роботу з виборцями перед президентськими виборами на Україні. Гроші направлялися некомерційним і громадським організаціям, а також декільком ЗМІ. Вони повинні були мобілізувати і залучити до голосування пенсіонерів і молодь з різних областей країни. Гранти на роботу з виборцями виділялися і перед виборами 2014 року.

Перешкодити союзу з Москвою

Однією з причин інтересу США до Киргизії політологи називають відносини республіки з Росією. За їх словами, Вашингтон прагне збільшити вплив в середньоазіатському регіоні на тлі зростаючого взаємодії держав з Москвою.

«США насаджують своїх агентів впливу скрізь, де можливо. Аналогічні процеси йдуть в Казахстані, Узбекистані та інших середньоазіатських республіках», — зауважив Олексій Мухін.

28 березня президент РФ Володимир Путін здійснив візит до Киргизії, де зустрівся з главою республіки Сооронбаем Жээнбековым. В ході візиту російський лідер підкреслив, що Киргизія є «стратегічним партнером Росії». Путін також звернув увагу на успіхи в економічному взаємодії країн — товарообіг між РФ і Киргизією досяг майже $2 млрд.

«В ході переговорів була підтверджена обопільна зацікавленість у подальшому всебічному зміцненні відносин — політичній, культурній, гуманітарній сфері та інших областях, включаючи військово-технічне і військове співробітництво», — заявив Путін за підсумками зустрічі.

Опора для НАТО

Контроль над політичними процесами в Киргизії може також допомогти США посилити свої військові позиції в Центральній Азії, додав політолог Володимир Васильєв.

«США роблять ставку на Киргизію з-за її геополітичного положення. Повернення військової бази — це ідея, яка постійно блукає в Пентагоні і є одним з приводів, щоб впливати на розстановку політичних сил у країні з довгостроковою перспективою», — сказав Васильєв.

Нагадаємо, що американська база в міжнародному аеропорту Манас була закрита в 2014 році за рішенням Бішкека. Її створили у 2001 році для підтримки операції НАТО «Непохитна свобода» в Афганістані. База забезпечувала дозаправку літаків повітрі, перекидання вантажів і військовослужбовців. Ініціатива закриття належала киргизькому президенту Алмазбеку Атамбаєву. Він вважав, що присутність військового об’єкту на території цивільного аеропорту неприпустимо.