Всі країни — учасниці програми Євросоюзу «Східне партнерство» нібито стикаються з загальною проблемою «російської пропаганди і дезинформації». Про це йдеться в доповіді Польського інституту міжнародних справ, з текстом якого ознайомився RT. Автори документа переконані, що в цілях боротьби з впливом Росії ЄС варто посилити співпрацю з державами «Східного партнерства» і наростити фінансування місцевих ЗМІ та НУО. Російські політологи вважають, що, розкручуючи русофобську риторику, Варшава намагається представити себе в якості «форпосту протистояння Європи і РФ».
У Польському інституті міжнародних справ (PISM) — аналітичному центрі при уряді Польщі — розповіли про перспективи розвитку відносин Євросоюзу з країнами — учасницями програми «Східне партнерство» після 2020 року. На думку дослідників, загальною проблемою для всіх таких держав є нібито «ревізіоністська політика» Росії.
«Порушення територіальної цілісності України в 2014 році внаслідок незаконної анексії Криму, а також вторгнення в Донбас, спровокувало війну, продемонстрували готовність російської влади до застосування військової сили заради досягнення політичних цілей, а також те, що Росія відносить країни «Східного партнерства» до своєї виключної зоні впливу», — йдеться в доповіді польських дослідників, з яким ознайомився RT.
Російська влада неодноразово заявляли, що Москва не є учасником конфлікту на Україні і не планує застосовувати військову силу. Як пояснював глава МЗС РФ Сергій Лавров, Росія виступає виключно за мирний дозвіл українського кризи. Міністр також зазначив, що Захід проводить щодо РФ політику, засновану на бездоказових формулюваннях.
Тим не менш, на думку польських аналітиків, ЄС слід посилити співпрацю з країнами «Східного партнерства» у боротьбі з «російською пропагандою», а також збільшити інвестиції в регіон.
«Держави «Східного партнерства» покладають загальну надію на те, що пріоритетами Євросоюзу стануть розвиток співробітництва в галузі політики безпеки, боротьба з російською пропагандою, а також активізація інвестицій Євросоюзу в цей регіон», — підкреслюється в доповіді.
Європейського проекту «Східне партнерство» в цьому році виповнюється 10 років. Він був запущений з ініціативи польського уряду для розвитку інтеграційних зв’язків між ЄС та країнами колишнього Радянського Союзу. У програмі беруть участь Україна, Грузія, Молдова, Вірменія, Білорусь та Азербайджан.
Як вважають у Варшаві, жителі Європи дезінформовані про ситуацію в цих країнах. Брюссель не справляється із «неправдивими повідомленнями», які нібито поширює Москва.
«Інституцій Євросоюзу також слід активніше інформувати аудиторію в його межах регіону «Східного партнерства», оскільки на цей рахунок Росія поширює дезінформацію, а також тому, що про країнах «Східного партнерства» існує безліч стереотипів», — зазначають у Польському інституті міжнародних справ.
Це не перша спроба Варшави боротися з «російської дезінформацією» на рівні Європейського союзу. Так, в минулому році депутат Європарламенту від Польщі Анна Фотига запропонувала розробити нормативно-правову базу для протидії «інформаційній війні» та «агресивних дій» Росії.
Крім того, польський міністр закордонних справ Яцек Чапутович нещодавно заявив, що Москва нібито представляє загрозу для Центральної Європи. При цьому Варшава, за його словами, бажає, щоб програма «Східне партнерство» стала «привабливою формою співпраці з близькими сусідами».
В Європі намагаються розгорнути країни пострадянського простору в бік Брюсселя, використовуючи при цьому русофобські заяви, вважає професор кафедри порівняльної політології РУДН Юрій Пошта.
У Раді Європи має намір виділити фінансування на підготовку вірменських держслужбовців. Як наголошується в тендері, з яким ознайомився…
«Для Польщі важливо демонструвати себе як форпост протистояння між «цивілізованою Європою і Росією, а також використовувати для цього сусідні країни. З точки зору риторики нічого оригінального вони не придумали, діють в рамках традиційної європейської дипломатії», — сказав він RT.
Директор Інституту сучасного державного розвитку Дмитро Солонников, у свою чергу, зазначив, що в багатьох країнах «Східного партнерства» до Росії ставляться досить позитивно. В даному випадку це використовується як привід для того, щоб отримати додаткові кошти на «інформаційну війну».
«Поляки вважають себе мало не головними борцями з «російським впливом». Але щоб підтримувати інформаційне протистояння, потрібні гроші. Треба постійно доводити, що РФ — небезпечний супротивник, який готується напасти», — підкреслив він у розмові з RT.
Раніше Сергій Лавров заявив, що деякі країни ЄС і «Східного партнерства» налаштовані використовувати цей формат в антиросійських цілях. Однак ці зусилля безперспективні, додав він.
«Впроваджувати антиросійський запав у будь-які контакти з країнами — членами СНД — це контрпродуктивно і безперспективно», — переконаний міністр.
Випробувана технологія
У доповіді польських дослідників також йдеться, що Брюсселю слід змінити способи подачі інформації. Так, пропонується активніше використовувати соціальні мережі, фінансувати і запускати проекти для молоді (літні школи, навчальні майданчики і фестивалі), вкладати більше ресурсів у створення рекламних роликів, а також проводити брифінги для прес-служб, роз’яснюючи політику Євросоюзу.
«Євросоюзу слід вимагати від країн, які претендують на його фінансову допомогу, проводити кампанії з просування підсумків пропонованих реформ. Європейський союз може виділяти більше коштів на проведення піар-кампаній (спираючись на власний успішний досвід такої роботи на Україні) і на рекламу на телебаченні і радіо, а також, у разі Білорусії та Азербайджану, в інтернет-ЗМІ», — пишуть аналітики.
Крім того, вони закликають Брюссель збільшити фінансування засобів масової інформації та некомерційних організацій в країнах «Східного партнерства», щоб підвищити обізнаність громадян про діяльність ЄС.
Як відзначають у доповіді, на Україні частина населення до цих пір вважає, що «складна соціально-економічна ситуація в країні є результатом поглиблення співпраці з Євросоюзом, а не наслідком російської агресії».
Робота ЄС також недостатньо висвітлюється у традиційних та онлайн-ЗМІ Грузії, випливає з наведеного в документі думки місцевих активістів. Тим не менш там про фінансову підтримку Європи знають 60% жителів, а ефект «російської пропаганди» (приклад наводяться агентство Sputnik і проросійські «мозкові центри») мінімізують грузинські НКО, вказують польські аналітики.
У будь-якому випадку, в Євросоюзі вже зайнялися поліпшенням іміджу організації в очах грузинів. Так, у березні Єврокомісія планувала виділити €2,2 млн на підвищення інформованості населення про те, «чого ЄС має намір добитися в Грузії разом з нею самою».
П’ять років тому, через майже місяць після державного перевороту в Києві, Арсеній Яценюк підписав політичний блок угоди про…
Як стверджують автори доповіді польського, Білорусія (поряд з Молдовою, Вірменією та Азербайджаном) теж нібито «страждає» від російської дезінформації.
При цьому раніше вже повідомлялося про намір ЄС витратити €2 млн на підготовку білоруських журналістів. Для них проведуть навчальні заходи з питань, що стосуються Євросоюзу, а також організовують зустрічі з європейськими колегами.
Польські аналітики пропонують застосувати добре випробувану технологію, зазначив Юрій Пошта. Засоби масової інформації та НКО як важіль тиску давно використовують у Сполучених Штатах, нагадав він.
«Поляки повторюють тези старшого товариша 15-річної давності. ЗМІ та НУО використовуються як платформа для просування своїх поглядів, а в потрібний момент — як інститут мобілізації для проведення революцій», — пояснив експерт.
Нагадаємо, раніше в Єревані Празьким цивільним центром був організований семінар CampCamp для молоді, в рамках якого пройшли кілька тренінгів по просуванню протестних настроїв в маси.
Варто відзначити, що даний центр отримує фінансування від США в рамках закону від 2 серпня 2017 року H. R. 3364 «Про протидію супротивникам Америки допомогою санкцій» (CAATSA). У 254-ї статті цього документа прописано фінансування «протидії російському впливу» в розмірі $250 тис. на 2018 і 2019 роки.
Нездійсненний проект
У польському інституті зазначають, що асоційовані з «єдиною Європою» країни «Східного партнерства» поки не представили життєздатний план на майбутнє і очікують, що це за них зроблять в Брюсселі.
«Країни «Східного партнерства», підписали угоду про асоціацію (Грузія, Молдова, Україна), отримали перспективу вступу в Євросоюз, однак не представили досяжного, загального і розрахованого на довгострокову перспективу бачення майбутнього «Східного партнерства», очікуючи, що його розробить ЄС», — йдеться в доповіді.
Всі ідеї, запропоновані на даний момент, виявилися нездійсненними або малоприемлемыми для Євросоюзу, додали дослідники.
Дмитро Солонников зазначив, що «Східне партнерство» виявилося не таким успішним, як припускали в Брюсселі. За 10 років не вдалося інтегрувати країни в європейські інститути і наблизити їх до вступу в ЄС. Між тим деякі учасники проекту використовували програму заради власної фінансової вигоди.
«Кардинальних змін у рамках «Східного партнерства» не видно. Однак через проект ведеться підтримка певних політичних сил, як, наприклад, у Вірменії. Також ряд держав користуються можливістю отримати гроші Євросоюзу, камуфлируя свої ініціативи під ідеологію програми», — додав, у свою чергу, Юрій Пошта.
Thanks!
Our editors are notified.