Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що розміщені в країні сили НАТО, зокрема США, дозволяють ефективно стримувати «російську загрозу». Експерти відзначають, що литовський лідер, який прийшов до влади в 2019 році, продовжив антиросійський курс своєї попередниці Далі Грібаускайте. Раніше він заявляв, що альянс повинен визнати Москви «загрозою», а також звинувачував РФ у спробі «переписати історію Другої світової війни. За словами аналітиків, влада Литви намагаються поглиблювати суперечності між Росією і НАТО, оскільки без цієї конфронтації цінність Вільнюса як союзника значно впаде.
Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що розміщення військового контингенту НАТО, зокрема США, у Прибалтиці є «сильним стримуючим фактором для Росії. Про це він повідомив в ході свого виступу на Мюнхенській конференції з безпеки.
«Без підтримки США та інших союзників по НАТО ми не змогли б ефективно стримувати російську загрозу», — сказав Науседа, додавши, що сили альянсу в республіці повинні бути добре підготовлені.
Коментуючи RT висловлювання Науседи, перший заступник голови комітету Ради Федерації з міжнародних справ Володимир Джабар зазначив, що у Росії немає і ніколи не було намірів нападати на Литву.
«Відверто кажучи, трохи смішно чути такі промови з вуст глави держави. По-перше, ніхто на Литву нападати не збирався, інакше ніхто не дав би їй у 1991 році незалежність. По-друге, я не дуже уявляю, якими силами Литва в разі чого може «стримувати Росію», — заявив він.
Джабар упевнений, що заява Науседи — частина зусиль з підтримання образу Росії як «ворога альянсу». Без нього, вважає сенатор, «сама ідея існування НАТО стає незрозумілою і ілюзорної».
У свою чергу, заступник декана факультету світової економіки та світової політики ВШЕ Андрій Суздальцев заявив, що слова президента Литви вписуються в загальну антиросійську риторику країн Балтійського регіону.
«Державна ідеологія Литви, як і інших прибалтійських республік, заснована на русофобії і заперечення позитивної ролі Росії. Це фундамент їх існування і сенс незалежності. Литва сприймає себе як жертву і одночасно форпост Заходу перед обличчям «варварської Росії», — розповів він в бесіді з RT.
Американське присутність
Литва розглядає Сполучені Штати як «одного з найбільш значних союзників». Як йдеться в матеріалах Міноборони Литви, підтримка США зіграла вирішальну роль у процесі інтеграції республіки в НАТО. В рамках операції «Атлантична рішучість» (Atlantic Resolve) в Литві розквартирований батальйон американської армії, оснащений танками, бронетехнікою і артилерією.
У завдання ЗС США входить навчання литовських колег, відпрацювання взаємодії в рамках навчань і освоєння потенційного театру військових дій. Американські війська сприймаються Вільнюсом як стримуючий фактор у разі можливого збройного конфлікту.
Естонію і Латвію очікує відповідь від Росії в рамках міжнародного права у зв’язку з цькуванням і тиском на журналістів та ЗМІ. Про це…
Зараз в республіці несуть службу близько 500 американських військових. В їхньому розпорядженні знаходяться 29 танків Abrams і 21 бойова машина піхоти Bradley.
Міністр оборони Литви Раймундас Кароблис є прихильником розширення іноземної військової присутності в країні. У жовтні 2019 року на спільній прес-конференції зі своєю німецькою колегою Аннегрет Крамп-Карренбауэр він заявив, що в НАТО повинні забезпечити протиповітряну оборону дислокованої в Литві угруповання альянсу.
Крім іноземних військ, з 2015 року в Литві розквартировано підрозділ по інтеграції сил НАТО, покликане сприяти оперативного розгортання (протягом 48 годин) сил швидкого реагування.
За даними аналітичного порталу Global Firepower, яке займається оцінкою військової могутності держав, Литва не має власної бойовою авіацією. Небо над Литвою та іншими прибалтійськими республіками патрулюють літаки країн — членів НАТО. Так, на сайті Міноборони Литви повідомляється, що з 3 по 9 лютого винищувачі повітряної місії альянсу двічі піднімалися в повітря для ідентифікації та супроводу військових літаків РФ.
По старому шляху
Гітанас Науседа був обраний президентом Литви в травні 2019 року. На цій посаді він змінив Далю Грібаускайте, яка запам’яталася вкрай антиросійською риторикою. За словами посла Росії в Литві Олександра Удальцова, на першому етапі існували певні сподівання, що новий глава держави займе більш прагматичну позицію у відносинах з Москвою, однак цього не сталося.
«На жаль, якихось позитивних зрушень в наших двосторонніх відносинах з Литвою в минулому році не відбулося. Хоча на певному етапі були, не приховую, надії, коли відбулися вибори президента Литви. Але, на жаль, практика показала, що нове керівництво цієї країни пішов шляхом, второваним попередницею — Далею Грібаускайте. Антиросійська лінія не ослабла, а навіть у чомусь активізувалася, що ми з жалем констатуємо», — наводить слова Удальцова РИА Новости.
Дипломат додав, що між Росією і Литвою сьогодні не працюють ніякі міждержавні формати спілкування.
Схожої точки зору дотримуються і опитані RT експерти. За їх словами, нова влада Литви продовжили антиросійський курс.
Так, у серпні Науседа заявив, що переговори з Росією на вищому рівні малоймовірні з-за ситуації на Україні. А в жовтні міністр оборони Литви Раймундас Кароблис повідомив, що Збройні сили країни мають намір повністю відмовитися від використання російських військових технологій і техніки до 2025 року. Мова йде про як і раніше перебувають на озброєнні Литви вертольотах Мі-8, які передбачається замінити американськими аналогами.
Глава МЗС Естонії Урмас Рейнсалу звинуватив Росію в «фальсифікації історії» за заперечення «анексії» Естонії Радянським Союзом. Спікер…
У грудні 2019 року Науседа відзначився двома антиросійськими висловлюваннями. Спочатку він заявив про важливість визнати Росію «загрозою», а потім звинуватив Москву у спробах «переписати» історію Другої світової війни.
«Останнім часом Росія старанно намагається переписати історію. Одним з прикладів є заперечення впливу секретних протоколів пакту Молотова — Ріббентропа на болісну історію Європи», — написав він у Facebook.
Андрій Суздальцев називає русофобські звинувачення Литви вигадками. За його словами, заклики Вільнюса протистояти Росії суперечать здоровому глузду.
«Заяви Литви про «російську загрозу» позбавлені будь-якої реальної основи. Крики про «окупації» з боку Росії обумовлені тим, що Вільнюс намагається бути потрібним НАТО, намагається вбудуватися в стратегію альянсу, де йому не знаходиться місця», — заявив аналітик.
Русофобія як спосіб виживання
Як вважають аналітики, заяви Гітанаса Науседи на Мюнхенській конференції про необхідність стримування «російської загрози» свідчать про відсутність змістовності литовської зовнішньої політики.
«Президенту Литви більше не про що говорити на конференції з безпеки в Мюнхені. Єдине, що влада цих нещасних пострадянських країн можуть транслювати на подібних заходах, — це без кінця повторювати мантру про міфічної ” російської загрози», — констатував директор Інституту новітніх держав Олексій Мартинов.
Експерт зазначає, що Вільнюс в черговий раз намагається використовувати русофобські висловлювання для обгрунтування прохань до західних державам надати фінансову і військову допомогу.
Литовські спецслужби вважають, що зріс ризик вербування громадян держави з боку російської і білоруської розвідок. Про це…
Подібну думку поділяє і Суздальцев.
«З позиції Вільнюса «незавидна роль» і «самовідданий подвиг» Балтійських країн у протистоянні з Москвою передбачають певну компенсацію. З цієї причини вони постійно просять США і Захід їм надати військову допомогу, вкласти інвестиції в економіку, побудувати бази або виділити гроші на закупівлю озброєнь», — зазначив він.
В цих умовах, продовжує Суздальцев, Вільнюс безпосередньо зацікавлений у подальшому розвитку конфронтації між Заходом та РФ.
«Литва веде себе як типовий лімітроф і одночасно як геополітичний мародер, який намагається нажитися на конфронтації Росії і Заходу. Чим гірші наші відносини, тим більше уваги Захід приділяє Прибалтиці. Литва критично зацікавлена в загостренні геополітичний обстановки і намагається підбурити НАТО з Москвою. Для них це спосіб виживання», — констатував експерт.
Вашингтон же користується цією ситуацією, щоб розмістити свою військову інфраструктуру поблизу російських кордонів, вказує аналітик.
Втім, експерти висловили впевненість, що війська НАТО в Прибалтиці з військової точки зору не представляють реальної загрози для РФ.
«Ніякої небезпеки немає, так як суверенітет РФ і її союзників забезпечений на багато десятиліть вперед успіхами російської оборонної промисловості і наявністю озброєнь, що не мають аналогів у світі. В США і НАТО про це чудово знають», — підсумував Олексій Мартинов.
Thanks!
Our editors are notified.