Світові ціни на каву впали до мінімуму за 14 років. Експерти раніше вважали, що котирування повернуться до зростання вже в кінці 2018 року. Однак надлишок сировини у світі продовжував збільшуватися, і з початку 2019 року вартість зерен арабіки знизилася на 8%. За оцінкою аналітиків, галузь зможе вийти з кризи тільки у разі відходу з ринку декількох великих постачальників. Що може очікувати світової кавовий бізнес — в матеріалі RT.
Світові ціни на каву опустилися до рекордно низького рівня майже за 14 років. За даними нью-йоркській біржі ICE, зерна арабіки (на даний вид кави доводиться майже 70% глобального виробництва) вперше з вересня 2005 року торгуються на рівні $0,89 за фунт (0,45 кг).
Робуста — другий за популярністю вид кави — також істотно дешевшає на світовому ринку. З початку квітня вартість зерен цього сорту опустилася до $1388 за тонну. Востаннє аналогічне значення можна було спостерігати в лютому 2016 року.
Вартість цукру в світі впала до рекордного мінімуму за останні три роки. Експерти пов’язують таку ситуацію з надлишком продукції…
Загалом за останні 12 місяців зерна арабіки подешевшали майже на 23%. При цьому саме падіння цін почалося ще в листопаді 2016 року. Тоді один фунт основного виду кави торгувався на рівні $1,71.
Зниження котирувань в останні роки опитані RT експерти пояснюють високими обсягами врожаю кавових зерен в світі і недостатнім рівнем попиту. Так, у 2018 році глобальне виробництво кави зросло на 4,5% — до 168 млн мішків (кожен мішок кавових зерен важить 60 кг). У свою чергу, споживання в сезон 2017-2018 років (з 1 жовтня по 30 вересня) збільшилася лише на 2,2% — до 161,7 млн мішків. Такі дані наводить Міжнародна організація кави (ICO).
За оцінкою експертів об’єднання, сьогодні найбільшим гравцем на глобальному ринку кави і раніше залишається Бразилія. У 2018 році країна виробила близько 61,7 млн мішків. Крім того, в число провідних виробників світу входять В’єтнам (29,5 млн), Колумбія (14,2 млн), Індонезія (10,2 млн), Ефіопія (7,5 млн), Гондурас (7,4 млн), а також Індія (5,2 млн).
Головними споживачами кави, згідно з матеріалами ICO, в 2017-2018 роках були Євросоюз (43,9 млн мішків), США (26,1 млн), Бразилія (21,9 млн), Японія (7,7 млн) Індонезія (4,7 млн.) і Росія (4,3 млн мішків).
Як пояснив в бесіді з RT аналітик ІК «Фрідом Фінанс» Ален Сабітов, хоча світовий попит на каву продовжує стійко зростати, саме рекордні врожаї в Бразилії викликали профіцит на ринку і спровокували падіння цін. За даними ICO, в 2018 році кавове виробництво в країні зросло відразу на 17%.
Більш того, згідно з оцінкою Сабітова, додатковий вплив на здешевлення арабіки надала девальвація валюти латиноамериканської республіки. Так, у 2018 році бразильський реал знецінився більш ніж на 15%. При цьому у вересні нацвалюта країни встановила історичний антирекорд і вперше досягла позначки 4,17 реала за долар. Такі дані наводить MarketWatch.
Цікаво, що раніше аналітики ринку прогнозували стабілізацію кавових цін до кінця 2018 року. Погана погода в Бразилії та Індії повинна була негативно позначитися на врожайності країн-виробників. Разом з тим з початку 2019 року вартість зерен продовжила знижуватися: арабіка подешевшала майже на 9,6%, а робуста — на 8,2%.
«Погодний фактор, який досить довгий час природним чином регулював надходження зерна на ринок, останнім часом перестав грати таку важливу роль. Виробники все менше і менше залежать від примх погоди. Якщо раніше за врожаєм слідувала посуха, змушуючи всіх споживачів нервувати і робити запаси, то зараз на ринку кави досить серйозний надлишок товару і це тягне ціни вниз», — пояснила в інтерв’ю RT керівник аналітичного департаменту компанії «Фініст» Катя Френкель.
Одним з чинників подорожчання кави могло б стати завершення торговельної війни США з Китаєм. Про це в бесіді з RT розповів фінансовий аналітик «БКС Прем’єр» Сергій Дейнека. За його словами, закінчення тарифного конфлікту між двома найбільшими економіками світу призвело б до зростання вартості сировинних товарів, у тому числі кава. Між тим, як вважає Френкель, для повного припинення цінового спаду частина нинішніх постачальників ароматних зерен повинні піти з ринку.
«З тих пір як ICO у 1989 році відмовилася регулювати ціни на каву, було вже два серйозних і тривалих кризи — у 1989-1994 та 2000-2005 роках. В обох випадках негативна тенденція була зламана еволюційним способом — розорювалися кавові плантації, і обсяг виробленого кави різко падав. А так як споживання цього напою зростає пропорційно зростанню населення Землі, то на ринку виникав дефіцит, що штовхало ціни вгору», — підкреслила експерт.
Згідно з оцінкою аналітиків, на тлі здешевлення кави, крім великих оптових постачальників, з ринку можуть почати йти і дрібні виробники різних країн. Як очікується, міжнародні роздрібні продавці гарячого напою також ризикують зазнати фінансових збитків, але при цьому зуміють швидко компенсувати свої втрати. Таку точку зору в розмові з RT висловив головний стратег «УНІВЕР Капітал» Дмитро Александров.
«В 2019 році споживання зросте до 163,2 млн мішків, але не зможе перевищити виробництво в 171,2 млн мішків. Деякі відомі глобальні компанії вже були змушені закрити частину кав’ярень через неокупності бізнесу, однак завдяки тому, що вони діють і на роздрібному ринку, їм вдається компенсувати ситуацію продажем розфасованих товарів і підвищувати свою значимість у цій сфері», — уклав експерт.
Thanks!
Our editors are notified.