Незважаючи на всі заклики не робити цього, людина у XXI столітті продовжує намагатися винайти велосипед і, здається, саме зараз нарешті наблизився до ідеалу. Велотранспорт нового покоління здатний змінити дорожній рух у містах, дати поштовх шерінг-економіці і відкрити для нас нові види відпочинку.
Антон Іванов
Майбутнє, як зазвичай, сходить на Сході, і, щоб зрозуміти, що чекає нас завтра, достатньо звернути увагу на Токіо і Шанхай. Перший — один з найбільш просунутих в велосипедному плані міст світу, другий — найбільш динамічно розвивається в цьому відношенні. Але, якщо в столиці Японії з її роботизованими місцями для паркування для велосипедів і велотраволаторами, що полегшують підйом з підземних переходів, ставка робиться на особистий транспорт — там на 100 жителів припадає 74 велосипеда, то в китайському мегаполісі все крутиться навколо сервісів оренди двоколісного транспорту.
Темпи їх розвитку вражають: парк прокатних велосипедів в Шанхаї за рік збільшився в три рази і сьогодні налічує більше півтора мільйонів штук (для порівняння: у Москві таких байків 4120). Різниця колосальна, але у неї є просте пояснення: у Китаї бум прокатних велосипедів спровокували два стартапу — Ofo і Mobike, запропонували принципово інший спосіб оренди.
Відстань до 5 км подолати швидше з допомогою байкшеринга, ніж на машині
Жовті Ofo і помаранчеві Mobike можна орендувати, а потім кинути де завгодно — прокатні станції їм не потрібні. Технологія проста: датчик GPS дозволяє через додаток бачити розташування байків на карті, а спеціальний замок блокує безкамерні колеса, поки поїздка не буде оплачена.
Можливість в будь-який момент взяти велосипед (а місто зараз буквально завалений ними) вмить зробила цей транспорт вкрай популярним: сьогодні в Китаї щодня сервісами Ofo і Mobike користується 18 млн чоловік, і це число постійно зростає. Несподіваним чином доступний прокат вирішив і проблему крадіжок велосипедів: коли на кожному кутку стоїть доступний за копійки байк, необхідність покупки (або крадіжки) такого ж прагне до нуля.
Mobike і Ofo вже почали своє вторгнення в інші країни: у Сінгапур, Великобританії і США, де байк-шерінг також набирає обертів. В американських містах за 2017 рік зростання числа поїздок на прокатних велосипедах склав 25%, і очікується, що ці темпи не знизяться і в майбутньому. Є в планах Mobike і Ofo і Росія (про що обидва оператора вже офіційно заявили).
Велосипед став в два рази популярніший
І все ж справжнім проривом буде розвиток мереж электробайков загального користування. Заважає тільки той факт, що з е-байками без станцій не обійтися: кинутий біля під’їзду або входу в метро велосипед сам по собі не зарядиться. Зараз розвивати прокат е-байків починає компанія Über: у Сан-Франциско в додатку виклику таксі вже додана можливість вибрати велосипед. В майбутньому така опція з’явиться і в інших містах світу.
Є надія, що розвиток байк-шерінгу та электробайков стане порятунком для мегаполісів, що стоять у вічних пробках. Більшість сучасних міст з’явилися задовго до винаходу автомобілів і виявилися не готові до масового поширення машин. Велосипеди можуть одночасно благотворно позначитися на трафік і екології, а попутно розвантажити громадський транспорт, взявши на себе поїздки на короткі відстані. Крім того, цей тренд відмінно вписується в загальну моду на здоровий спосіб життя.
У цьому сенсі електровелосипеди виглядають навіть більш перспективно, ніж електромотоцикли, яких стає все більше. Так, слідом за BMW в цьому році нас чекає прем’єра електричного Harley-Davidson.
Цікаве в мережі
Спасибі зарядці
Грань між электровелосипедом і электромотоциклом досить тонка. Якщо говорити про швидкість, то немає жодних проблем змусити будь-двоколісний транспорт з мотором розігнатися до 100 км/год і більше, але все ж у більшості країн максимально допустиму швидкість для велосипедів обмежують 30 км/ч.
У переживає бум е-байків Німеччині (рік там продається по півмільйона штук) велосипеди, у яких «максималка» вище, потрібно ставити на облік. З цієї причини на моделях німецьких велосипедів Haibike, здатних розігнатися до 45 км/год, навіть на російському ринку встановлена табличка для номера. У нас поки що таких законів немає, але, як відомо, правила гри періодично змінюються. Так що не варто дивуватися, якщо, купивши швидкий велосипед, ви одного разу дізнаєтеся, що на ньому, як, наприклад, у тій же Німеччині, заборонено перевозити дітей навіть в спеціальних кріслах.
Звичайно, у більш простих (і в півтора рази більш дешевих) моделей велосипедів, у яких «максималка» обмежена 26 км/год, з допомогою чіп-тюнінгу теж можна істотно підняти показники, але важливо враховувати, що великі швидкості збільшують навантаження на всі вузли.
Сьогодні на ринку вже є трансмісії для більш потужних моделей (приклад — SRAM EX1) і, звичайно, посилені гальма — Saint від Shimano або чотирьохпоршневі SRAM Guide RE. Також для кращої безпеки і стійкості на електровелосипеди використовуються більш широкі шини і шини.
Незважаючи на те що кількість виробників електровелосипедів зростає, мотори для більшості з них роблять лише п’ять великих виробників: Bosch, Yamaha, Panasonic, Shimano і Brose. Потужність у всіх приблизно однакова — 400-500 Вт, але технічних особливостей багато. Наприклад, якщо рішення від Yamaha складається з чотирьох компонентів: двигуна, акумулятори, дроти і бортового комп’ютера — то аналогічна система Bosch зібрана з… 26. Простіше Yamaha і в обслуговуванні: вона видає всю інформацію про помилки на екран бортового комп’ютера, в той час як у Bosch для цього потрібно їхати в сервіс і підключати спеціальний сканер (як при автомобіля).
Skoda e-Bike Не тільки новий погляд чеської компанії на міський транспорт, але і дань традиціям. У 1895 році Skoda починала саме з двоколісного транспорту.
З безпосередньо велосипедних компаній власні двигуни роблять Specialized і Rocky Mountain, і їх рішення вкластися в ці розробки ще раз показує, що бізнес бачить у електровелосипедів величезний потенціал. У рідній для Specialized Америці ринок е-байків тільки за 2017 рік виріс в два рази.
Тренд останніх років — електричні велосипеди абсолютно будь-якої спрямованості. Якщо спочатку мотори ставили в основному на міську прогулянкову техніку, то тепер є гібридні моделі хард-тейлов, двопідвісів, дорожніх, шосейних, трекових, вантажних і дитячих велосипедів. Останні користуються популярністю, тому що дозволяють дітям їздити в одному темпі з батьками, не втомлюючись навіть у довгих велопрогулянках. У свою чергу, спортсмени цінують гібридні велосипеди за можливість доїжджати до місць тренувань без втрати сил. У першу чергу це стосується любителів гірських «покатушок»: тепер піднятися на схил можна не тільки з допомогою підйомника, але і своїм ходом. Це дає поштовх велосипедного фрірайду: вже не потрібно чекати, поки цікавий схил обладнують канаткою. Зростає й популярність гірського велотуризму: електротяга перетворила такий варіант дозвілля з виснажливого випробування на відпочинок. Причому у більшості гібридних байків передбачений режим кочення: якщо людина вирішить йти і котити велосипед поруч, електромотор допоможе однаково легко рухатися по рівній місцевості або в гірку.
RadRover Electric До такої форми тяжіють всі велосипеди нашого часу: широкі 4-дюймові шини, електромотор і п’ять режимів руху з різною мірою допомоги від двигуна.
Не залишається ніяких сумнівів, що подальший розвиток і здешевлення технологій призведе до ще більш масового переходу від звичайних велосипедів до гібридним.
Стаття «Педальний залік» опублікована в журналі «Популярна механіка»
(№8, Серпень 2018).
Thanks!
Our editors are notified.