Згідно робочого доповіді Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), сучасний чиновник повинен чітко розуміти, що таке технологія блокчейна і чим вона не є.
Через відсутність такого розуміння, потенціал технології в сфері держуправління інтерпретується невірно, або зовсім ігнорується, хоча технологія здатна істотно знизити витрати, забезпечити прозорість, полегшити боротьбу з шахрайством і помилками, а в майбутньому перетворити органи влади центральної ланки транзакцій у постачальників платформ децентралізованих сервісів. Згідно доповіді ОЕСР, принципового відставання Росії в цьому напрямку немає.
Сьогодні в якості гарантує третьої сторони при проведенні різних транзакцій виступають банки і держоргани, що робить їх головною вразливою точкою в разі надзвичайних ситуацій. В ОЕСР вважають, що використання децентралізованих моделей може вирішити цю проблему. Технологія блокчейна здатна в першу чергу істотно знизити витрати, пов’язані з паперовим документообігом, а також підвищити рівень прозорості, що в свою чергу допоможе боротися з шахрайством. Проте основною перешкодою, що заважає чиновникам активно освоювати цю технологію, продовжують залишатися питання, пов’язані з технічною складністю, ризиками, безпекою та доречністю використання технології. Разом з цим, створений хайп навколо цієї технології може сильно перебільшувати можливості її реального і прагматичного використання.
У доповіді також описуються деталі цілого ряду блокчейн-експериментів, здійснюваних владою різних країн: Гани, США, Швеції, Данії, Мексики і Сінгапуру. Проте в цей список не потрапив жоден з російських проектів, хоча федеральні і регіональні влади вже запустили цілу низку пілотів. Так, у 2017 році група російських банків під егідою ЦБ приступила до тестування фінансової платформи «Мастерчейн», Росреестр експериментує із створенням блокчейн-реєстрів нерухомості, Роспатент планує використовувати технологію для захисту інтелектуальних прав. Крім цього, в уряді опрацьовують питання використання технології для обліку пенсійного капіталу, лікарського забезпечення пільговиків та іпотеки.
В ОЕСР вважають, що сферу застосування технології блокчейна обмежують наступні моменти: питання, пов’язані з захистом даних і конфіденційністю інформації, незмінність (не дозволяє коригувати інформацію в базах даних), високий рівень енергоспоживання і низька швидкість трансакцій окремих блокчейн-системах.
За даними ОЕСР, на сьогоднішній день урядами щонайменше 46 країн запущено або готується до запуску понад 200 різних блокчейн-проектів. У топ-10 за популярністю входять різні дослідницькі проекти (всього 42), проекти в області ідентифікації особи (посвідчення, ліцензії, 25), персональних даних (медичних, фінансових, 25), економічного розвитку (24), фінансових послуг та ринкової інфраструктури (20), реєстри нерухомості (19), цифрові валюти, що емітуються центральними банками (18); проекти з обліку допомог і компенсацій (13), дотримання вимог законодавства та звітності (12), а також стандартизації (12). Ключовими галузями застосування технології є держпослуги (173), фінансові послуги (73), інтернет речей (26), охорона здоров’я (23), нерухомість (22), ланцюжки поставок (19), енергетика (13), транспорт (13), освіта (8) і телеком (4). При цьому якщо комбінувати проекти з різних сфер, то це може підвищити загальну ефективність таких ініціатив і спростити взаємодію між відомствами: наприклад, блокчейн-реєстр, призначений для розподілу соціальних допомог, може бути автоматично пов’язаний з реєстром ідентифікації громадян та іншими реєстрами, що підтверджують їх право на виплати.
Крім того, уряди різних країн прагнуть залучити до участі в проектах суспільство і бізнес і формувати державно-приватні проекти. Однією з причин цього є брак кваліфікованих знань у органів влади. За словами колишнього міністра цифровізації Франції Аксель Лемера, щоб створювати власні проекти уряду довелося б наймати фахівців за ті ж гроші, що і приватні компанії, що «не представляється можливим».
Крім того, як наголошують в ОЕСР, для забезпечення ефективності і безпеки блокчейн-ініціатив представникам органів влади критично важливо підтримувати хоча б базовий рівень знань у цій області. Наприклад, влада Дубая організували курси з управління даними для 14 тисяч чиновників. Полегшити кооперацію повинні також запущені поруч корпорацій платформи «блокчейн як послуга». Також в якості джерела кваліфікованих кадрів необхідно залучати різні університети і наукові центри для оцінки потенціалу нових технологій, створювати експериментальні центри та центри обміну знаннями. З часом технологія блокчейна здатна послабити роль центральних органів влади, перетворивши їх у постачальників платформ децентралізованих сервісів.
Thanks!
Our editors are notified.