Розширення поставок нафти за рахунок імпорту з США не має практичного сенсу для України, растерявшей за останні роки майже всі потужності для її переробки. На це вказують експерти, коментуючи прибуття в Одеський порт першого танкера з американської нафтою. На думку фахівців, ця поставка не вплине на український паливний ринок, але дозволить Києву зайвий раз заявити про союзницьких відносинах з Вашингтоном. У випадку з нафтопродуктами повторюється сценарій, реалізований раніше у газовій сфері: українські власті готові переплачувати за сировину, щоб довести свою «незалежність» від російських поставок, додають експерти.
У ці вихідні в порту Одеси серед інших судів знаходиться танкер Wisdom Venture, здійснив першу в історії пряму поставку американської нафти на Україну. Проте експерти вважають, що Київ розглядає постачання вуглеводнів з США не як реальний спосіб заповнити дефіцит пального на українському паливному ринку, а як можливість нагадати про своїх союзницьких відносинах з Вашингтоном.
Нагадаємо, що в суботу, 6 липня, в прес-службі Одеського порту повідомили про прибуття 237-метрового танкера під прапором Гонконгу, поставив партію нафти сорту Bakken. Розвантаження судна повинна зайняти близько 36 годин.
«До причалу №2Н нафтогавані Одеського порту був поставлений танкер Wisdom Venture, який доставив з США 75 тис. тонн нафти», — йдеться в повідомленні.
Як уточнили в прес-службі, після перекачування пального в наземні резервуари сировину надійде на Кременчуцький нафтопереробний завод (НПЗ) по нафтопроводу «Одеса — Кременчук». В ролі замовника виступила компанія ПАТ «Укртатнафта».
Відзначається, що наступна поставка американської нафти може відбутися вже в серпні 2019 року. При цьому начальник адміністрації Одеського порту Ігор Ткачук розповів, що раніше через морську гавань транзитом йшли великі обсяги нафти з Росії, Казахстану і навіть Венесуели — для Мозирського НПЗ у Білорусі.
«Зараз періодично заходять танкери з сировиною з Азербайджану. Новим грузопотоку з США також буде надано якісний сервіс по перевалці. Нафторайон порту являє собою великий універсальний термінал пропускною здатністю до 25 млн тонн в рік і оснащений обладнанням для роботи практично з усіма видами нафтоналивних суден», — заявив Ткачук.
«Немає достатніх потужностей»
Зазначимо, що до постачань американської нафти Київ звернувся на тлі припинення імпорту російського сировини. У квітні цього року прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв оголосив про припинення постачань на Україну вугілля, нафти і нафтопродуктів. Ембарго набула чинності з 1 червня.
Рішення про припинення постачань вуглеводнів на український ринок було прийнято Москвою у відповідь на нові санкції, запроваджені Києвом.
Російська сторона зазначає, що контрсанкции можуть бути зняті у тому випадку, якщо Київ скасує рестрикції, у відповідь на які вони були прийняті, — обмеження поставок ряду найменувань промислових і продовольчих товарів.
Але замість цього українські власті вважали за краще шукати альтернативні джерела постачань вуглеводнів — закупівля партії американської нафти стала одним з кроків Києва у цьому напрямку, констатують експерти. При цьому вартість контракту сторони вважали за краще не розголошувати.
Як відзначають експерти, поставка 75 тис. тонн американської нафти практично не позначиться на українському ринку енергоносіїв. Оскільки, наприклад, в 2018 році Україна закупила у зарубіжних постачальників близько 8 млн тонн нафти і нафтопродуктів. 38,15% поставок припала на Білорусію, 37,35% — на Росію, а решта 24,5% — на інших постачальників, у тому числі з Європи.
Слід зазначити, що білоруські постачання палива на Україну хоча і не припинені повністю, але помітно скоротилися за останній час. Протягом багатьох років Мінськ заробляв на реекспорті російських нафтопродуктів на український ринок, купуючи сировину у Москви за пільговими розцінками. Проте в жовтні минулого року Москва прийняла рішення припинити поставки в Білорусію мазуту, бензину і дизельного палива понад потреб білоруського ринку.
На цьому тлі частка російських поставок нафтопродуктів на український ринок зросла — за даними консалтингової компанії UPECO, в період з січня по березень поточного року частка російських нафтопродуктів склала в структурі українського імпорту вже 45%.
Тому введення Москвою ембарго на експорт нафтопродуктів на Україну створило серйозні труднощі для Києва, відзначають експерти. Однак непроста ситуація на українському паливному ринку склалася ще до введення контрсанкций.
За даними українського консалтингового агентства «Нафторинок», країна займає 59-е місце (всього їх 61) у рейтингу країн за доступністю бензину, випереджаючи лише Індію і Пакистан. В середньому вартість одного літра бензину обходиться жителю України у 15,8% його добового доходу. Тільки за минулий рік ціна бензину на українських АЗС виросла приблизно на 20%, за підрахунками консалтингової компанії UPECO. На тлі зниження реальних доходів населення для багатьох покупка бензину стала просто не по кишені, на що вказує і зростаюча популярність у автомобілістів більш дешевого автогазу.
Постанова уряду Росії про заборону поставок вугілля, нафти і нафтопродуктів на Україну вступило в силу. Як зазначав раніше…
В якості одного з можливих рішень накопичених енергетичних проблем на Україні розглядають нарощування власного виробництва бензину та інших нафтопродуктів з покупної нафти — на тому ж Кременчуцькому НПЗ. Однак багато експертів сумніваються в реалістичності подібних намірів. Як пояснив RT провідний науковий співробітник ІСЕМВ РАН Михайло Кривогуз, для нарощування танкерних поставок нафти на Україну є ряд лімітуючих факторів.
«Перш за все, з такими обсягами нафти, замістити які розраховує Київ, не впорається Одеський порт. Крім того, в країні немає достатніх потужностей для переробки, так як сьогодні на Україні за великим рахунком працює тільки один НПЗ колись побудованих шести підприємств. Але і в тому випадку, якщо б ці перешкоди були подолані, набагато зручніше і вигідніше було б отримувати нафту для переробки з сусідньої Росії, але ніяк не з США», — зазначив експерт.
Нагадаємо, протягом 40 років в США діяла заборона на експорт сирої нафти за кордон. Власні родовища нафти розглядалися в якості недоторканного запасу на випадок перебоїв імпортних поставок, а основний обсяг енергоносіїв Штати закуповували за кордоном. Однак розвиток сланцевих технологій підштовхнуло Вашингтон до перегляду цієї концепції, і в 2015 році заборону на експорт нафти був знятий. В останні роки нафту сорту Bakken, партія якої прибула в Одеський порт, видобувається методом гідророзриву пласта.
«Купують готовий продукт»
Причини, по яким українська сторона приступила до закупівлі американської нафти, слід шукати радше в політичній, а не економічній площині, вважають експерти.
«Насправді подібні поставки нафти з США не поліпшать ситуацію на українському ринку енергоносіїв — занадто малі обсяги, — зазначив Михайло Кривогуз. — Це в чистому вигляді політичний жест Києва, як і у випадку з газом. Українське керівництво намагається демонструвати, що Україна нібито повністю незалежною в енергетичному плані».
Як нагадав у розмові з RT керівник аналітичного управління Фонду національної енергетичної безпеки Олександр Пасічник, останнім часом українська влада нерідко погоджуються переплачувати за сировину, керуючись політичними мотивами.
«Умови цієї угоди не розкриваються, тому складно говорити предметно про те, наскільки для України доцільні американські поставки нафти. Але якщо виходити з об’єктивних умов логістики і світових цін, то можна припустити, що для Києва цей контракт може мати скоріше політичне, ніж практичне значення», — пояснив Пасічник.
Подібної точки зору дотримується і провідний експерт Фонду національної енергетичної безпеки, викладач Фінансового університету при уряді Росії Станіслав Митрахович.
Співрозмовник RT пояснив, що сьогодні для України нарощування імпорту сирої нафти просто не має сенсу: за останні десятиліття створені в радянський час потужності з нафтопереробки прийшли в занепад.
Усе більше жителів України змушені відмовлятися від використання газу через його дорожнечу і переходити на дрова. Про це заявив…
«Київ давно пішов по шляху, коли додану вартість виробляють інші країни, які роблять нафтопродукти, а самі українці просто купують вже готовий продукт, і це глибока проблема України», — пояснив експерт.
Три з шести побудованих в радянський період на Україні НПЗ — Надворянський, Дрогобицький і Херсонський — були закриті у 2005-2007 роках з причини низької ефективності. Лисичанський НПЗ, колишній коли-то одним з найбільших центрів нафтопереробки в країні, також прийшов в занепад і був закритий у 2012 році. Ще одне підприємство — Одеський НПЗ — припинив роботу на початку 2014 року. У підсумку з НПЗ, які працюють на Україні залишився тільки Кременчуцький завод.
За словами Митраховича, для завантаження існуючих потужностей Україні вистачило б поставок нафти з Азербайджану і власного видобутку — у тому, щоб везти сировину з-за океану, немає ніякої необхідності.
«Тому американські поставки є за великим рахунком лише інформаційним приводом, щоб зайвий раз показати, якими «близькими партнерами» є Київ і Вашингтон, а Україна нібито являє собою важливий ринок збуту для американських нафтовиків», — підсумував Станіслав Митрахович.
У свою чергу, одеський політолог Валерій Песецький також висловив думку, що з економічної точки зору постачання американської нафти не мають ніякого сенсу. Перш за все із-за того, що потужності Кременчуцького НПЗ, спочатку розрахованого на переробку майже 19 млн тонн нафти, фактично не використовуються: в 2018 році обсяг прокачування через нього становив близько 700 тис. тонн. Причому поставки були, по суті, потрібні для того, щоб повністю не зупиняти завод.
«Ще один момент: технологічно Кременчуцький НПЗ розрахований на російську нафту марки Urals, а притягли сюди американську легку. Як завод буде її переробляти, залишається загадкою», — зазначив Песецький.
Експерт також не виключив, що закупівля американської нафти була здійснена в рамках підготовки до зустрічі президентів США і України Дональда Трампа та Володимира Зеленського.
Thanks!
Our editors are notified.