У Москві після тривалої хвороби помер радянський і російський режисер Марк Захаров. Йому було 85 років. За свою тривалу кар’єру Він встиг попрацювати в кількох театрах, однак більшу частину життя він присвятив «Ленкому», де з 1973 року був художнім керівником і головним режисером. Саме Марку Захарову глядачі зобов’язані появою постановок «Зірка і смерть Хоакіна Мур’єти», «Тіль» і «Юнона і Авось». Він підготував більше двадцяти телевистав і зрежисирував такі всенародно улюблені фільми як «Звичайне диво», «Той самий Мюнхгаузен» і «Формула любові». Співчуття у зв’язку зі смертю Марка Анатолійовича висловлюють друзі, колеги та шанувальники творчості режисера.
28 вересня в Москві на 86-му році життя помер радянський і російський режисер Марк Анатолійович Захаров.
За словами директора театру «Ленком» Марка Варшавера, смерть настала після повторного запалення легенів. Минулого разу Захарова госпіталізували з підозрою на пневмонію 20 серпня 2019 року. 9 вересня стало відомо, що його виписали з лікарні, проте режисерові так і не вдалося повністю одужати.
Співчуття у зв’язку зі смертю Марка Захарова висловили багато російські діячі культури і політики, включаючи президента країни Володимира Путіна. В телеграмі на ім’я дочки режисера, народної артистки Олександри Захарової, Путін зазначив, що Марк Анатолійович був людиною надзвичайного таланту, внутрішньої свободи і гідності.
«Легендарний «Ленком», знамениті роботи в кіно, все творчість Марка Анатолійовича Захарова стало унікальним явищем у вітчизняному мистецтві, символом найвищої художньої культури і сміливого новаторства. Ми назавжди збережемо світлу пам’ять про цього видатного Майстра і Митця», — підкреслив президент.
«З такими людьми йде ціле покоління»
У свою чергу, мер столиці Сергій Собянін назвав смерть режисера непоправною втратою для Москви і всієї російської культури.
«Десятки років вистави і фільми Марка Захарова дарували радість від зіткнення з справжнім мистецтвом», — написав мер в Twitter.
Десятки років вистави і фільми Марка Захарова дарували радість від зіткнення з справжнім мистецтвом. Мої щирі слова співчуття та підтримки Олександра Марківні Захарової та всім рідним і близьким цієї чудової людини.
Пам’ять про нього збережеться в наших серцях.— Сергій Собянін (@MosSobyanin) 28 вересня 2019 р.
Міністр культури Росії Володимир Мединський розповів, що виріс на виставах та фільмах Захарова і мав щастя багато спілкуватися з майстром.
«Я розумію, наскільки його блискучі роботи, пройняті тонкою іронією, справедливістю і любов’ю до людей, допомагають нам, його співвітчизникам, бути добрішими, чуйнішими і уважнішими один до одного», — зазначив глава відомства.
Народна артистка РРФСР Лариса Голубкіна в бесіді з RT заявила, що новина про смерть Захарова викликала у неї «нескінченну смуток» і «відчуття закономірного догляду». Тим не менш, Марк Захаров залишив після себе гарні спогади: Голубкіна розповіла, що в минулому вони з режисером багато спілкувалися і жартували.
«До відходу мого чоловіка Андрія Миронова у нас з Марком Анатолійовичем було дуже щільне спілкування. Вільний час ми майже завжди проводили разом, кудись їздили, приходили один до одного на дні народження. Дуже складно відчувати, що людина йде. У цей момент від смутку хочеться сховатися. Ніби вчора ми збиралися всі разом. Маркуша був дуже цікавою людиною. На мій день народження подарував мені серп і все обіцяв подарувати молот… Ми постійно якось розважалися, було весело», — згадує Голубкіна.
Радянська і російська актриса театру і кіно, заслужена артистка Росії Ганна Фроловцева висловила жаль, що з життя йдуть талановиті й добрі люди.
«Ми відпрацювали з ним два фільми. Життя є життя, але я просто в шоці. Марк Анатолійович був дуже хорошою людиною, я говорю не тільки про режисуру. Ми з ним дружили. Дуже шкода і прикро, що так влаштоване життя», — зазначила вона у розмові з RT.
Директор Центрального будинку актора, ректор школи-студії МХАТ Ігор Золотовицький розповідає, що в 1970-1980-х Захаров своєю творчістю перевернув свідомість людей, «робив якісь неймовірні акценти, оскільки відчував сьогоднішній час».
«Мені його буде дуже не вистачати навіть житейськи. Він був мудрець, який спокійно вчив важливим у житті речам: терпіння, спокою, що не можна ображати людей. І в цьому він був прекрасний», — цитує Золотовіцького ТАСС.
Музичний продюсер Йосип Пригожин підкреслив, що з такими людьми, як Захаров, йде ціла епоха найвидатніших режисерів — символів країни.
На сторінки галереї
«Марк Анатолійович — саме символ нашої країни. У нього був такий мудрий погляд. Після всіх фільмів і вистав, які він поставив, він буде увічнений в історії російської культури. Нам пощастило зіткнутися з такими людьми. Дуже сумно і сумно, що життя конечна. Це страшно. Ми стаємо сиротами, втрачаючи таких людей. Вони живуть в ім’я і заради справи», — заявив продюсер RT.
Пригожин також висловив надію, що «Ленком» назвуть іменем Марка Захарова, оскільки режисер прослужив у цьому театрі майже все життя.
Російська співачка Валерія підкреслює: коли люди говорять про «Ленком», то відразу згадують Марка Захарова — і навпаки.
«Ще в радянський час театр був символом чогось прогресивного, неймовірно сучасного. Марк Анатолійович вмів збирати приголомшливих акторів, знімав їх у кіно. Ми досі говоримо цитатами з його фільмів. За його життя було зроблено дуже багато, він вписався в історію російської культури, його твори залишаться з нами, і пам’ять буде жива. З такими людьми йде ціле покоління. І невідомо, чи з’явиться в новий час хтось такого ж масштабу», — сказала артистка.
Режисер Андрій Кончаловський зазначив, що саме завдяки Захарову «Ленком» отримав свій творчий вигляд — «образ яскравої режисури, що спирається на класичні традиції Станіславського і розвиває традиції Вахтангова і Мейєрхольда».
«Я завжди буду пам’ятати Марка Захарова молодим, глузливим і трохи втомленим, які прикривають свою енергію якоїсь такої втомою вічного», — заявив Кончаловський у бесіді з телеканалом «360».
Актор, режисер і спаситель «Ленкому»
Марк Анатолійович Захаров народився 13 жовтня 1933 року в Москві. Дитинство він провів на Червоній Пресні, на вулиці Заморенова.
Під час війни Захаров разом з матір’ю виїхав в евакуацію. Там він почав відвідувати драмгурток. Марк Захаров дуже любив театр: ходив у Театр Образцова, у МХАТ. Після школи він пробував поступити в Школу-студію МХАТ, однак там йому порадили подумати про іншу професії. Юнак не послухав порадників і потрапив на акторський факультет ГІТІСУ, де навчався у Григорія Кінського та Йосипа Раєвського.
По закінченні навчання Марк Захаров поїхав служити в Пермський драматичний театр. Там же, в Пермі, він почав займатися режисурою.
Повернувшись до Москви, актор влаштувався в Московський драматичний театр імені Гоголя, а потім в Московський театр мініатюр. Там Захаров поставив виставу «Веселий склероз» (і сам же виконав у ній роль). Завдяки цій постановці молодого режисера помітив і запросив на роботу головний режисер Московського театру сатири Валентин Плучек. Так у 1965 році Марк Захаров став режисером Московського театру сатири.
«Це був ризик: прихід невідомого режисера в прославлену столичну трупу — саме по собі явище драматично гостре, скепсис я відчув досить скоро, хоча в цілому акторський склад тримався коректно. За винятком моєї майбутньої любові — Тетяни Іванівни Пельтцер. Вона… одного разу запитала: «І чого це ви в режисуру подалися? Як тільки людина нічого не вміє робити — так відразу в режисуру», — згадував Захаров.
Кар’єра Захарова розвивалася стрімко. Вже в 1973 році він став головним режисером Московського театру імені Ленінського комсомолу. У ньому Марк Захаров пропрацював до самої смерті — 46 років.
В «Ленкомі» підкреслюють, що саме з приходом Захарова для театру закінчилися важкі часи: відразу після призначення режисер «зрушив «Ленком» з мертвої точки». Початок нової посткризової — ери для театру ознаменувала прем’єра «Автограду-XXI», підготовленого Марком Захаровим і поетом Юрієм Візбора. Через рік режисер випустив згодом мав оглушливий успіх спектакль за п’єсою Григорія Горіна «Тіль». В 1976 році в «Ленкомі» вийшла легендарна опера «Зірка і смерть Хоакіна Мур’єти» з Олександром Абдуловим. Вистава «Юнона і Авось» також стане візитною карткою театру. Ударними темпами Захаров трудився і в наступні роки. Саме завдяки Захарову «Ленком» придбав свій неповторний «почерк».
Звичайно, відомий Захаров і своїми режисерськими роботами в кіно. Саме він зняв багатосерійний фільм «12 стільців» з Андрієм Мироновим, Анатолієм Папановим, Олегом Табаковим і Георгієм Віциним. Захарову глядачі зобов’язані появою «Звичайного дива», «Того самого Мюнхгаузена» і «Формули любові». Марк Захаров поставив більше двадцяти телеспектаклів.
Крім того, він став автором кількох книг, у яких розповів про професії актора і режисера, творчості та натхнення.
«Незважаючи на наявність деякого числа шанувальників мого письменницького таланту, талант як такий я з обуренням відкидаю, але на літературному навику наполягаю», — писав режисер в одній з книг.
Thanks!
Our editors are notified.