НБУ порівняв ціни на м’ясо і молочку в пострадянських країнах

Протягом минулих років вартість продовольчих товарів у країнах пострадянського простору формувалася поруч тотожних факторів. Про це йдеться в інфляційному звіті НБУ, передає

Першим і головним фактором був індекс споживчих цін. У минулому році інфляція в Росії та Білорусі сповільнилася, а в Україні – прискорилася.

“Це, насамперед, відображало відмінності в динаміці цін на базові продукти харчування”, – пояснили в НБУ.

Наступним чинником є рівень заробітних плат, нарівні з яким в Україні зростала вартість продовольчих товарів.

Натомість, у минулі роки в Росії і Білорусі політика оплати праці була досить стриманою, відзначили в Нацбанку.

За даними НБУ, ціну продовольчих товарів формує активність експорту відповідних позицій. Протягом минулих років Білорусь експортувала велику кількість м’ясної та молочної продукції в РФ. Разом з тим, через забезпеченості внутрішнього ринку, білоруси не відчули подорожчання цін на дані товари.

“В Україні ж, після істотного зростання цін в 2014-2015 роках на продукцію тваринництва, в 2016 році відбулося їх стримування через ряд шоків, що призвело до збільшення пропозиції харчових продуктів на вітчизняному ринку.

Так в 2016 році Росія поширила продовольче ембарго на Україну і заборонила транзит українських товарів через свою територію. Частково Україна зуміла переорієнтуватися на інші ринки, у тому числі в країни ЄС.

Однак, переорієнтація за окремими видами продукції вимагала часу, а на окремих ринках (наприклад Білорусі) відносні ціни були нижче, ніж на російському ринку. Додатковими факторами були переорієнтація турецьких товарів з російського ринку, обмеження на експорт окремої продукції тваринництва з-за нестабільної епізоотичної ситуації”, – розповіли в Нацбанку.

На сьогодні в Україні, незважаючи на складну ситуацію в тваринництві, обсяги внутрішнього виробництва м’яса (за винятком свинини), молока і молочних продуктів перевищують внутрішні потреби. Однак, з урахуванням експорту, в Україні досі не вистачає власного виробництва практично всіх продуктів тваринництва. Даний фактор має зворотний вплив на стабілізацію внутрішніх цін, наголосили в Нацбанку.

Щоб ціни на внутрішньому продовольчому ринку України не стрибнули вгору на тлі зростання експорту вітчизняних агрокомпаній необхідно збільшити обсяги виробництва, відзначають фахівці.

“Експорт м’яса і молочної продукції зараз зростає високими темпами. І цей темп недоречно зменшувати країні, яка з кожним місяцем накопичує багатомільярдні борги. Але і формувати дефіцитний внутрішній ринок небезпечно, це відразу позначиться на споживачах ціновим шоком. В такому разі держава повинна стимулювати виробників збільшувати обсяги продукції шляхом розширення виробництв.

Безумовно, під час економічної кризи бажаючих вкладати кошти у виробництво – трохи. Але для цього запущені аграрні дотацій, що повинні спонукати підприємців будувати і реконструювати тваринні комплекси, збільшуючи поголів’я.

На сьогоднішній день ефективність дотацій вже показали птахівники. Мова не тільки про виробників курятини, які за минулий рік збільшили поголів’я, але і виробниках індичатини. Останні розраховують, що дотації незабаром допоможуть їм вийти на міжнародний конкурентний ринок. Гірше справи йдуть у сфері утримання великої рогатої худоби та свиней. Виділені цим виробникам дотації зможуть позначитися на споживачах в кращому випадку через кілька років безперервної дії програми держпідтримки. Все із-за довгої окупності їх виробництва”, – пояснив економічний експерт Павло Мороз.

Нагадаємо, в 2018 році механізм розподілу дотацій був змінений. Держава відмовилася дотувати аграріїв за принципом “хто більше платить податків, то більше отримує держпідтримки”, оскільки у сфері тваринництва виявилося тільки два найбільших платника податків: компанії “Миронівський хлібопродукт” Косюка і “Укрлендфармінг” Бахматюка.

Замість квазиакумуляции ПДВ державну підтримку переорієнтували на розвиток тваринницьких комплексів. Зокрема, запропоновано часткову компенсацію погашення тіла кредиту 25% і 30% введених в експлуатацію тваринницьких комплексів.

Раніше повідомляв, що в цьому році МХП планує запуск другої лінії Вінницької птахофабрики.

Источник