Правозахисники Держдумі запропонували внести зміни в закон про трансплантацію органів і тканин людини. Мова в документі, з яким ознайомився RT, йде про те, щоб дозволити не кровним родичам пацієнта (наприклад, подружжю і прийомним батькам) при необхідності стати донорами. На сьогоднішній день закон дозволяє вилучати трансплантат у живої людини тільки з його згоди та в разі, якщо реципієнт перебуває з донором у генетичного зв’язку. Лікарі і юристи підтримують пропоновані зміни, однак закликають законодавчо підстрахувати і донорів і реципієнтів від можливих ризиків, наприклад, від дачі згоди на донорство під тиском родичів або на комерційній основі.
Президент громадської організації «Колективна захист» Марат Аманлиев запропонував внести поправки до чинного з 1992 року закон «Про трансплантацію органів і (або) тканин людини». Ініціативу, з текстом якої ознайомився RT, він направив голові Держдуми В’ячеславу Володіну.
Мова йде про можливу зміну правил вилучення органів і тканин (за винятком кісткового мозку) у живих донорів. На сьогоднішній день добровільна згода на вилучення трансплантата у людини можливе, тільки якщо мова йде про його пересадки генетичному родичу.
Так, якщо чоловік і дружина мають повну медичну сумісність і для порятунку життя один одного готові пожертвувати необхідний орган або його частина, закон не дозволить їм цього зробити, навіть якщо ситуація критична і інших донорів немає — зв’язок між ними існує лише на папері, але не по крові.
У зв’язку з цим пропонується розширити цю норму і надати можливість в екстрених випадках допомагати не тільки кровних родичів, але і всім фактичним членам сім’ї.
«Хоча чоловік для іншого чоловіка не є особою, яка має генетичний зв’язок, однак являє собою людини, якій він присвячує життя, про який піклується… Усиновлена дитина для батьків не є особою, яка має генетичний зв’язок, проте наслідком усиновлення є прирівнювання статусу юридичної усиновленої дитини до правовим становищем рідної дитини… Вважаємо, що потенційні живі донори повинні бути вправі зберегти і врятувати життя своїй близькій людині», — наголошується в пояснювальній записці до документа.
Шанс на виживання
Якщо ініціатива правозахисників буде підтримана і правила прижиттєвого донорства змінять, то у багатьох пацієнтів з’явиться додаткова можливість своєчасно отримати допомогу. Таку думку в бесіді з RT висловив хірург-трансплантолог, заступник директора Інституту хірургії імені Вишневського, доктор медичних наук Олексій Чжао. Він також розповів, що ситуації, коли пацієнту необхідний орган, але із-за законодавчих норм дружина або чоловік не можуть стати донорами, у трансплантології зустрічаються досить часто.
«Враховуючи дефіцит трупних донорських органів, неродинне донорство — це велика допомога для тих, хто без трансплантації просто помре», — сказав Чжао.
За його словами, неродинне донорство успішно розвинене в деяких зарубіжних країнах, наприклад у США.
Він також нагадав, що, коли йдеться про прижиттєве донорство, в першу чергу мова йде про пересадку нирки, частини печінки, у крайньому випадку — частини легені. Без цих органів донор зможе надалі жити повноцінним життям.
«Звичайно, про серце не можна говорити, тому що трансплантація серця можлива тільки при трупному донорство. Важливо розуміти, що і розвиток трупного донорства вимагає подальшого прогресу, тому що коли ми говоримо про родинного або неродственном донорство, мова йде тільки про тих органах, які можна частково видалити і донор буде жити спокійно. Але не більше того. Це не вирішує всіх проблем тих, хто потребує трансплантації», — вважає лікар.
«Безцінний дар»
Однак фахівці також відзначають, що, незважаючи на можливий позитивний ефект від дозволу «сімейної» трансплантації, існує ризик зловживання цією нормою. Наприклад, люди можуть у комерційних цілях змушувати родичів віддавати свої органи.
Російські імунології Національного медичного дослідницького центру гематології (Москва) розробили спосіб швидкого…
«Тому в разі прийняття поправок необхідно підкріпити цю норму усіма необхідними підзаконними актами: в яких випадках підтверджується добровільність волевиявлення, як це фіксується, як повинна проходити процедура вилучення і так далі. За таких умов закон буде тільки на благо. Бувають ситуації, коли ті ж чоловік і дружина, не будучи кровними родичами, є найбільш близькими один для одного людьми», — впевнений адвокат, член ради із взаємодії з інститутами громадянського суспільства при голові Ради Федерації Євген Корчаго.
Заступник голови Інституту хірургії імені Вишневського також підкреслив, що випадки продажу органів необхідно особливо суворо відстежувати та припиняти.
«Святі істини трансплантології говорять про те, що орган не продається, це безцінний дар, який не має ціни, і трансплантація можлива тільки на безкоштовній основі. Тому це потрібно завжди враховувати. У разі прийняття поправок державі необхідно виробити механізм виключення торгівлі органами», — додав Олексій Чжао.
В очікуванні допомоги
Раніше RT розповідав історію сім’ї з Краснодарського краю. Близько року тому в Моз Росії звернулася 26-річна Марія Дубовцева з Краснодара. Її чоловікові потрібна пересадка нирки, але найближчі родичі не підійшли за медичними показниками. Донором могла б стати сама Марія, але законодавство не дозволяє їй цього зробити — так дівчині відповіли в Моз.
«Якщо я можу віддати нирку і хочу це зробити, то чому мені не дозволяють? Я хочу, щоб мій чоловік був живий, щоб у наших дітей був батько. Поки він пацієнт діалізного центру, у нас не буде повноцінного життя. Я впевнена в своєму рішенні. Я готова, якщо потрібно, пройти психологічний тест та медичну комісію», — розповідала дівчина.
За інформацією RT, донорську нирку чоловік Марії поки не отримав.
Thanks!
Our editors are notified.