Хід у відповідь: як змінився сільгоспринок Росії за п’ять років продовольчого ембарго

6 серпня 2014 року президент Росії Володимир Путін підписав указ «Про застосування окремих спеціальних економічних заходів у цілях забезпечення безпеки Російської Федерації» у відповідь на санкції Заходу проти РФ. В цей же день набуло чинності ембарго на імпорт деяких видів сільськогосподарської продукції з США, ЄС, Канади, Австралії і Норвегії. Обмеження торкнулися ковбаси, м’яса, овочів, фруктів, морепродуктів, риби, сирів та іншої молочної продукції. Економісти наголошують, що російські контрсанкции простимулювали вітчизняних виробників і сприяли розвитку сільського господарства в країні.

Російські контрсанкции торкнулися імпорт продовольства, проте при їх введенні п’ять років тому уряд розраховував не лише на дипломатичний ефект, але і розвиток національного сільськогосподарського виробництва. Втім, головний науковий співробітник Центру агропродовольчої політики Інституту прикладних економічних досліджень РАНХиГС Василь Узун у розмові з RT підкреслив, що ще до введення ембарго в країні спостерігався процес збільшення виробництва сільгосппродукції, а контрсанкции його лише прискорили.

«Був досить швидкий щорічне зростання, будувалися нові птахофабрики, нові свинокомплекси. А вже після ембарго виробництво ще більше збільшилася і поступово змогло замінити частину продукції, импортировавшейся до 2014 року», — нагадав RT Узун.

Президент Росії Володимир Путін продовжив до кінця 2020 року дію продовольчого ембарго для країн Євросоюзу. Відповідний…

Після введення контрсанкций відбулося значне зростання обсягів виробництва в сільськогосподарській сфері. Так, за даними Росстату, в 2013 році в аграрному секторі було вироблено продукції на 3,46 трлн. рублів. У 2018 році цей показник склав вже 5,12 трлн рублів.

Більше того, Росія стала набагато менше залежати від імпорту сільськогосподарської сировини. За даними Федеральної митної служби, до 2013 року показник імпорту сільгосппродукції стійко зростав і досяг $43,23 млрд. Але в 2017-му імпорт зменшився до $28,92 млрд. На 2018 рік імпорт продукції склав трохи більше $29 млрд.

«На основні продукти харчування рівень імпортозаміщення має бути не нижче 85%. Я не беру в розрахунок ананаси, ківі та іншу екзотику, якої у нас немає у виробництві. Основні товари повинні вироблятися на 85%-90% всередині країни. Росія цей бар’єр подолала у виробництві свинини, м’яса птиці, і майже в яловичині. У нас зараз єдиний мінус — молоко і молочні продукти. Але нарощування виробництва молока і яловичини — процес довгий, тому що, наприклад, корови зростають лише протягом чотирьох—п’яти років», — розповів RT директор Центру кон’юнктурних досліджень Інституту статистичних досліджень та економіки знань НДУ ВШЕ Георгій Остапкович.

Повернення до лідерства

Російські виробники агропромислового сектора змогли збільшити експорт і вийти на зарубіжні ринки за деякими позиціями сільськогосподарських товарів. Наприклад, Росія змогла повернути собі лідерство в експорті зернових культур.

За 2018-2019 сільськогосподарський рік обсяг експорту зерна склав 43,3 трлн тонн. Такі дані наводить Міністерство сільського господарства. Крім того, російське ембарго також значно вплинуло і на експорт країн, що стали метою контрсанкций.

«Європейці також зазнали колосальних втрат від введення продуктового ембарго, крім знищених за п’ять років майже трьох тисяч тонн санкційної продукції, сюди ж потрібно віднести продукцію, «не продану в Росію», зрозуміло нові ринки збуту знайшлися, проте повністю замінити випали обсяги вони не зуміли», — розповів у бесіді з RT виконавчий директор Goldman Group Дмитро Гелемурзин.

Найбільша частина російського експорту продуктів сільського господарства досі припадає на країни ЄАЕС СНД. Проте зріс і імпорт продовольства з Казахстану і Білорусі. За останні п’ять років неодноразово відбувалися скандали, пов’язані з партнерами Росії по Євразійського економічного союзу. Російські власті підозрювали білоруських постачальників в обході санкційного режиму і перепродажу забороненого європейського сільгоспсировини.

Новий курс на імпортозаміщення

За оцінками Мінсільгоспу, за п’ять років продэмбарго Росія змогла перевищити показники продовольчої безпеки внутрішнього ринку зерна, цукру, рослинній олії, картоплі, м’яса та м’ясопродуктів. Однак частка вітчизняного молока, молочних продуктів і харчової солі ще недостатня в загальному обсязі продовольства.

Крім забезпечення безпеки, іншим пріоритетним напрямком у розвитку російського сільського господарства є нарощування експорту. Так, президент Володимир Путін поставив уряду мета — збільшити експорт сільськогосподарської сировини до $45 млрд до 2024 року.

Економісти стверджують, що для її досягнення необхідно вирішити питання логістики і особливо — конкуренції на продовольчому ринку. Так, головними одержувачами вигоди від обмеження доступу імпортної сільськогосподарської продукції виявилися найбільші агрохолдинги. У своїй статті, опублікованій в журналі Нової економічної асоціації завідувач сектором Інституту економіки РАН Борис Фрумкін вказав, що вже на наступний рік після введення ембарго сумарна виручка 50 найбільших сільськогосподарських компаній збільшилася на 28%, склавши близько 1,5 трлн — це майже 30% від всього виробництва в сільськогосподарському секторі країни.