Погані звички для міцних відносин

Ти не зможеш привчити свого чоловіка, навчити правильно складати речі, не класти липку ложечку на стіл і надягати шапку. Якщо йому це робити не хочеться, хіба що методом виснажливої дресирування. Але він же не ведмедик на велосипеді. Втече від дресирувальника при першому зручному випадку. Тому постарайся все-таки прийняти чоловіка як іншого дорослої людини. Такого ж, як ти.
 
Неможливо навчити когось бути у відносинах. Не можна навчити когось відносин, в принципі. Навіть якщо б у школі ввели такий предмет і щотижня нам розповідали, як бути хорошою дружиною і гьорлфренд, нічого не вийшло б. Закінчивши школу, ми все одно робили б різні неймовірні дурниці. Також неможливо навчити, як побудувати міцні відносини, на спеціальних курсах. Не буває таких курсів і таких менторів, які б цьому навчили. Вони можуть дати теорію, розповісти випадки з чиєїсь чужої життя. Але на ділі це все одно не спрацює.
 
Відносини потрібно освоювати особисто і на практиці. Вчитися, придивлятися, змінювати тактику, просити прощення і знову вчитися. У кожного це свій індивідуальний курс і їм не можна поділитися – може не спрацювати.

 
Саме тому я не буду розповідати, як побудувати міцні відносини. Я краще розповім, як їх не зруйнувати. Про тих наших, здавалося б, маленьких звички, які і шкоди-то ніякого не несуть. Але ні, для відносин вони можуть бути плачевними.
 

Загалом, переглянь, про що краще забути:

– Не запам’ятовуй все його факапи і не хвастай своєю правильністю. Начебто вже виросли, але все одно любимо побути відмінниками. Навіть у спальні. І на кухні теж. Мовляв, бачиш, бачиш, а я все запам’ятала і зробила так, як ти любиш, а ти постійно робиш, як ніби мені на зло. Тобі що, важко? Так, уяви собі, складно. Важко жити в світі, де за тобою постійно стежать і подумки ставлять оцінки. Чомусь згадала Лорен з серіалу Younger. Вона вела щоденник і відзначала стікерами своє щоденне настрій. І будувалося воно на ставленні до неї її чоловіка. Зайнявся сьогодні з нею сексом – ляп, сонечко і сердечко. Проігнорував – отримуй сьогоднішній день крапельку сльози. Щось в цьому роді. Знаєш, чим все закінчилося? Якщо не дивилася, то скажу (увага, спойлер!): чоловік-доктор від Лорен пішов. І на прощання сказав: не треба так робити. Ось і я скажу, що оцінювати партнера і запам’ятовувати всі його промахи (ніби вести комірну книгу) неприпустимо. Це в будь-якому випадку приведе до розриву відносин. А якщо і не призведе, то твій чоловік буде глибоко нещасний. Навіть трохи шкода його стало.
 
– Милий, я спекла пиріг. Ще одна жахлива звичка, яка може послужити причиною розриву – це висловлювати своє почуття провини в матеріальні або емоційні приємності для партнера. Наприклад, як тільки ти нашкодишь з його авто, відразу робиш йому мінет. І він тут же січе: щось трапилося. Вже анекдотична ситуація, правда? Але найчастіше все трапляється не так кондово і прямолінійно. Тобі просто хочеться зробити йому приємно. І це бажання зростає в геометричній прогресії і залежить від рівня твого почуття вина. Якщо воно «дев’ятий вал», чекай, улюблений, що я буду твоєю гейшею. Якщо просто пиріжки згоріли, значить, розплатимося раптовим пропозицією піти в ресторан. Головне, запропонувати заздалегідь, до моменту, поки він не зайшов на кухню і не побачив весь цей бедлам. Загалом, розраховуватися за провали і умащивать своє почуття провини, теж не комільфо для відносин. Вони посипляться.

 
– А ми ніколи не сваримося. Та гаразд, це неможливо. Всі (всі!) пари сваряться. Або з’ясовують стосунки, або доводять свою правоту, або ображаються, або ображають, або забувають про щось важливе. Але без конфліктів відносин не буває. Інакше вони якісь штучні, не справжні. Не треба боятися сварок. Тут важливо головне, як з них правильно вийти. Для початку не замикатися. Часто буває, що хтось з партнерів образився і замовк. І все. Вважай, що ця маленька сварка перейшла в розряд холодної війни. Не треба так. Після сварки потрібна конструктивна розмова. Обговоріть, чому він так вчинив, чому ти так відреагувала, що тобі не сподобалося, що йому. Сварка зміцнює стосунки, якщо вона закінчується розмовою. Правда, тут ще важливо не зміцнювати їх таким чином кожен день.
 
– Не змінювати. Не втомлююся наполегливо повторювати цю пораду. Якщо ви свідомо і з доброї волі не вибрали відносини: мама – син, батько – дочка, – значить, ви обидва партнери. Тобто у вас стосунки двох дорослих, зрілих людей. Як можна намагатися змінити дорослої людини? Тільки собі ж на шкоду. Якщо спочатку це може розчулювати, потім смішити, то до кінця – тільки дратувати. Ти не зможеш привчити свого чоловіка, навчити правильно складати речі, не класти липку ложечку на стіл і надягати шапку. Якщо йому це робити не хочеться, хіба що методом виснажливої дресирування. Але він же не ведмедик на велосипеді. Втече від дресирувальника при першому зручному випадку. Тому постарайся все-таки прийняти чоловіка як іншого дорослої людини. Такого ж, як ти.
 
– Не звинувачуй, щоб потім вчинити так само. Дуже поширений факап. Ти можеш дуже довго і несамовито розповідати йому, де він вчинив неправильно. Відчитувати його і просити зробити висновки. Щоб через день-тиждень вчинити так само. І тоді в голові ще недавно обвинуваченого такий хаос! Мовляв, чому це комусь можна, а мені не можна? Хто так вирішив? Звідки ця дискримінація? Навіть якщо зараз ти впевнена, що це не про тебе. Тому що ти кришталево чиста леді з замку із слонячої кістки, повір мені на слово – краще не звинувачувати. Тому що ніхто не знає, що з нами станеться завтра, і який демон раптом вселиться в наші голови.

 
– Якщо щось не подобається, ти знаєш, де двері! Жахлива звичка шантажу. Людина не може і кроку зробити без страху, що на його плече зараз опуститься липка рука шантажу. «Ах, тобі щось не подобається? Тоді марш звідси!» – каже вона зловісним шепотом. Причому недугою пошантажувати однаково страждають як чоловіки, так і жінки. Але останні все-таки частіше. Принаймні, за моїми спостереженнями. Не потрібно з цим нічого робити, окрім як просто припинити шантажувати. Не потрібно тримати партнера в страху. Знаєш, чому? А уяви, що він не боїться тебе втратити? Тебе, таку: злобну, дріб’язкову, істеричну.

А що, якщо після слів «ти знаєш, де двері», він встане і мовчки піде? Ну і гаразд? Тоді, стоп, а навіщо вам такі відносини, що вас тримає разом? Собака і кактус?