Чому спецназ по всьому світу так високо цінує саме пістолети-кулемети

Вісімдесят років тому в СРСР на озброєння був прийнятий перший масовий пістолет-кулемет. Ним став ППД-40. Вже після війни, з появою і розвитком сімейства штурмових гвинтівок, пістолети-кулемети почали відходити на другий план. Але тільки не в поліції і спеціальних підрозділах. За що «внутрішні» силовики так полюбили ПП?

ПП дуже корисні. /Фото: armsofwar.ru.

Свою історію пістолети-кулемети почали саме, як «зброю великої війни». У Радянському Союзі перші пістолети-кулемети Дегтярьова з індексом «34» почали надходити у війська в середині 1930-х років. Призначалися вони для молодшого та середнього командирського складу, позиціонувалися, як зброя ближнього бою. Після війни з Фінляндією було наказано модернізувати ППД-34 на підставі отриманого бойового досвіду. Так з’явився ППД-40 з кращої прицільною дальністю, більш надійною конструкцією і куди нижчою вартістю виробництва. Саме 40-ой почало створювати справжній смертельний рой вогню – скорострільність досягала 1000 пострілів у хвилину!

У вітчизняних ПП довга історія. /Фото: author.today.

Незважаючи на модернізацію, ППД-40 все ще залишався досить примхливим зброєю, щодо «общесолдатского». У підсумку було вирішено фактично повністю відмовитися від нього на користь куди більш вдалого пістолета-кулемета Шпагіна. Надалі саме ППШ увійде в арсенал зброї Перемоги».

У XX столітті створено велику кількість ПП. /Фото: w-dog.ru.

Після закінчення Другої світової війни вчені всього світу стали одержимі ідеєю використання проміжних калібрів. Почалося тріумфальний хід штурмових гвинтівок, пістолети-кулемети тут же відійшли на другий план, як менш далекобійні, менш потужні і як підсумок – менш загрозливі в умовах «великої війни». Однак зброярі їх ніколи не забували. Більше того, друга половина XX століття і розквіт міжнародного тероризму зробили ПП дуже потрібними на іншому, «цивільному» фронті.

Вся справа в калібрах і щитах. /Фото: twitter.com.

Недоліки армійської зброї (зокрема гвинтівок) прямо випливають з їхніх переваг. Занадто громіздке, надто потужне, а найголовніше – провокує рикошет на вузьких вулицях і в замкнутих просторах. Ні така зброя, ні використовувані їм калібри не годяться для того, щоб вести ефективну вуличну війну з бандитами і терористами. І тут на поле виходять пістолети-кулемети.

Грізна зброя – у своїй робочій області. /Фото: rock-cafe.info.

Вони компактні і легкі, не займають багато місця в просторі, а найголовніше – використовують «легкі» калібри. Нехай вони не володіють жахливою потужністю, зате не провокують рикошет, а недолік зупиняє здібності поліція і спецназ завжди компенсує використання експансивних патронів (заборонених в армійському зброю, до речі). Але найголовніше в тому, що з більшістю ПП можна впоратися однією рукою. Це особливо важливо для спецназу, який у своїй роботі так залежить від співробітників-щитоносців.

В продовження теми читайте про те, чому МВС Росії ніяк не відмовиться від морально застарілого ПМ через стільки років.