Збройні сили України готові самостійно захистити країну від «нападу» російської армії. Таку заяву зробив міністр оборони країни Андрій Загороднюк. При цьому глава військового відомства визнав, що «критичного посилення військ РФ поблизу рубежів України не спостерігається. На думку експертів, в Києві продовжують нагнітати русофобську істерію, намагаючись таким чином приховати внутрішні проблеми. Між тим Міноборони країни має намір посилювати ВСУ допомогою інтеграції з НАТО. Зокрема, Загороднюк не виключає, що, відповідно до стандартів альянсу, буде скасовано призов на військову службу. Однак контрактна армія — занадто дороге задоволення для Києва, вважають аналітики.
Міністр оборони України Андрій Загороднюк заявив про готовність ВСУ власними силами захистити країну від «нападу» Росії.
«Ми дивимося на різні сценарії розвитку подій. Звичайно, у нас є відпрацьовані відповіді на такий сценарій (вторгнення з боку РФ. — RT)», — повідомив Загороднюк в ефірі програми «ТСН.Тиждень» на телеканалі «1+1».
Глава військового відомства зазначив, що його турбує «мілітаризація Криму», але при цьому «критичного посилення» російських військ поблизу України розвідка поки не зафіксувала.
«Ми завжди відчуваємо загрозу. Тому що наше завдання — захистити країну за будь-яких сценаріїв, і, звичайно, ми дивимося на різні сценарії зараз. Ми не бачимо посилення якогось критичного, тобто яке б не входило в ті плани, про які ми знали ще з початку року», — сказав Загороднюк.
На питання журналістки про те, як Києву може допомогти НАТО, Загороднюк відповів, що альянс надає «системну підтримку», спрямовану на розвиток оперативної сумісності української армії зі збройними силами військового блоку. Також він нагадав, що західні країни поставляють Україні військову техніку і навчають особовий склад.
Крім того, Загороднюк повідомив, що в рамках інтеграції країни в НАТО влада в перспективі можуть скасувати обов’язковий призов на військову службу. За словами міністра оборони, перехід до контрактної армії відповідає офіційній позиції української держави і його особистої точки зору на спосіб комплектування збройних сил.
Стара риторика
Київ регулярно висуває звинувачення на адресу Москви про нібито наявні плани вторгнення. В середині минулого місяця заступник голови Генштабу ЗСУ Олексій Таран повідомив, що Росія нібито веде підготовку до повномасштабної військової агресії» щодо України. Напад, як вважає офіцер, може відбутися в тому числі з території Білорусії і Молдавії.
У зведеннях Генштабу ЗСУ щодня згадуються російські підрозділи, які нібито ведуть провокаційні обстріли українських позицій в Донбасі. Наприклад, у повідомленні від 11 листопада говориться, що «збройні формування РФ» 11 разів порушили режим припинення вогню.
Говорячи про готовність розмістити миротворців, у тому числі канадських, у Донбасі, Київ фактично визнає, що не збирається виконувати…
Президент України Володимир Зеленський також неодноразово говорив про «агресії», якої зазнала країна, і про необхідність вжиття заходів щодо відображення «нападу». На початку осені він доручив Міноборони затвердити «план оборони, комплекс заходів щодо забезпечення безпеки країни від агресії».
В кінці вересня, виступаючи з трибуни Генеральної Асамблеї ООН, Зеленський продемонстрував кулю калібру 12,7 мм За його словами, від аналогічної кулі загинув український оперний співак Василь Сліпак, «захищав Україну від російської агресії». Президент України заявив, що Росія вторглася в Донбас і «анексувала» Крим.
У бесіді з RT завідувач кафедрою політології та соціології РЕУ імені Р. В. Плеханова полковник у відставці Андрій Кошкін констатував, що чинне керівництво України продовжує «експлуатувати русофобську риторику». На думку експерта, вона необхідна для підтримки радикальних настроїв у суспільстві і обґрунтування прозахідного курсу країни.
«Українська державність спочатку ґрунтувалася на відторгнення усього руського і російського. В якомусь плані це природний стан для тих, хто попадає у високі київські кабінети. Не дивно, що Зеленський та його оточення, нехай і трохи менш жорсткій формі, продовжують повторювати тези, які раніше озвучував Порошенко. Також Зеленський напевно бачить в русофобії спосіб наблизити країну до НАТО», — сказав Кошкін.
У коментарі RT оглядач журналу «Арсенал Вітчизни» Дмитро Дрозденко припустив, що регулярні заяви про «російської агресії» дозволяють Києву зберігати напружену ситуацію в Донбасі. На думку експерта, нинішня українська влада не зацікавлена в мирному врегулюванні громадянського конфлікту.
«Нескінченні лякалки про підготовлюваний напад російської армії потрібні для відволікання уваги суспільства від внутрішніх проблем. У реальності в Києві чудово розуміють, що нічого подібного не відбудеться. Тому Загороднюк обмовляється, що, мовляв, Москва не нарощує угруповання військ. Насправді РФ проводить дуже коректну політику поблизу кордону з Україною, уникаючи дій, які можуть бути витлумачені як провокаційні», — підкреслив Дрозденко.
«На порожньому місці»
Інтеграція до Північноатлантичного альянсу сприймається Києвом як один із способів посилити обороноздатність країни. 31 жовтня на зустрічі з генеральним секретарем НАТО Йенсом Столтенбергом Зеленський повідомив, що Україна проводить «комплексну реформу», в рамках якої змінюється система управління військами, схеми логістики і порядок медичного забезпечення.
За підсумками переговорів Зеленський і Столтенберг не озвучили обсяг військової допомоги альянсу, який буде надаватися ВСУ. У попередні роки Україна через трастові фонди отримала по лінії НАТО €40 млн.
У Херсонській області в рамках навчань українська армія провела стрільби із зенітних ракетних комплексів (ЗРК). Про це повідомили в…
Як пояснив Андрій Кошкін, Києву «дістаються крихти з натовського столу». Більш-менш вагому військову допомогу ЗСУ мають тільки США (близько $250 млн щорічно). «Підтримка» альянсу зводиться до надання в основному консультаційних послуг і фінансування окремих структурних реформ у збройних силах.
Ситуацію Кошкін пояснив небажанням європейських держав загострювати відносини з Росією. Також, як припускає експерт, Брюссель побоюється, що Київ не зможе «доцільно розподілити кошти, що виділяються. На думку експерта, пік зміцнення відносин України з альянсом припав на 2014-2015 роки, а потім зв’язку пішли на спад.
«Візит Столтенберга фактично завершився нічим, хоча Київ явно очікував більшого. Щоб приховати цю порожнечу, обидві сторони говорять про необхідність виконання стандартів, хоча, коли відбувалося розширення на схід, альянс закривав очі на якість їх виконання. Брюссель не збирається відкривати перед Києвом двері, тому поточне співробітництво здійснюється в обхід плану дій щодо членства (ПДЧ)», — міркує Кошкін.
В умовах браку коштів на потреби ЗСУ Київ послідовно нарощує обсяг військового бюджету. У 2020 році він досягне рекордного рівня в 245 млрд гривень (близько $10 млрд). Це майже чверть державних доходів країни. Більше грошей Україна витрачає тільки на виплату боргів міжнародним кредиторам.
Однак зростаючі асигнування в оборонний сектор не дозволяють Києву успішно вирішувати проблеми з переозброєнням армії. Так звана воєнна доктрина Зеленського передбачає модернізацію ВСУ. На закупівлі нової військової техніки планується спрямовувати близько 30% оборонного бюджету.
При цьому в команді Зеленського обіцяють серйозний зростання грошового забезпечення військовослужбовців. Наприклад, у квітні радник президента Іван Апаршин заявив, що солдати зможуть розраховувати на зарплату до €1 тис., а полковники — до €2,5 тис.
Як вважає Дмитро Дрозденко, обіцянки Зеленського та його оточення вимагають кратного збільшення військового бюджету. На його думку, вибухове зростання витрат на утримання ЗСУ обернеться соціально-економічною катастрофою для населення. У зв’язку з цим прагнення Києва створити контрактну армію він назвав нереалізованим.
«Київ відверто наслідує Захід, хоча знаходиться в зовсім іншому становищі. Якщо, як заявляє Загороднюк, Україні необхідно захищатися від «злий» Росії, то без призовників не обійтися. Як показує практика, контрактна армія дуже дорого обходиться державі і хороша передусім для експедиційних місій. Так і бойовий дух у контрактників, принаймні, західних, так собі», — зазначив аналітик.
Керівництво України продовжує проводити непослідовні військові реформи, намагаючись впровадити стандарти НАТО і впоратися з проблемою дезертирства, каже експерт.
«Величезний негативний вплив на ВСУ надає відсутність оригінальних військових традицій, звідси, до речі, і незадовільний морально-психологічний стан військ. Українська армія виникла на порожньому місці, так як в перші роки свого існування відреклася від радянського минулого. Зараз ідентичність ВСУ будується лише на сліпій ненависті до Росії і бездумному потуранні Заходу», — підсумував Дрозденко.
Thanks!
Our editors are notified.